Ухвала суду № 55937421, 15.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 р. Справа № 876/11421/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Кулик Т.Б.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. по справі № 803/3559/15 за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_3 зазначає, що замовниками будівництва цього багатоквартирного будинку є власне особисто позивач та ОСОБА_4. Вони не укладали жодних договорів про участь у будівництві з ОСОБА_2, а тому остання не має жодних прав на реєстрацію права власності на це майно. Просить суд скасувати державну реєстрацію права на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. по справі № 803/3559/15 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що правовідносини між сторонами у даній справі носять цивільно- правовий характер, а не адміністративний.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності згідно ч.4 ст.196 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу суду без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін,

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, рішенням Луцької міської ради від 26 липня 2002 року №2/47 внесено часткові зміни в пункт 2 рішення виконкому міської ради від 27 грудня 2011 року №729 та викладено його в наступній редакції: «Надати громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 земельну ділянку на АДРЕСА_1 плошею 0,0474 на умовах оренди терміном на 25 років для будівництва та обслуговування житлового будинку» .

Луцькою міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю надано громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_3 дозвіл на виконання будівельних робіт №63 від 11 червня 2002 року, а саме стосовно будівництва двоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1.

Після закінчення будівництва, ОСОБА_5, ОСОБА_3 подали до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована 17 квітня 2012 року за №ВЛ14312058545.Замовниками будівництва в цій декларації зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а генеральним підрядником - Мале підприємство «Турія».

Разом з тим, 19 вересня 2015 року громадянка ОСОБА_2 звернулася до Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області з заявою про державну реєстрацію виникнення права власності на квартиру АДРЕСА_1 та до вказаної заяви ОСОБА_2 долучено відповідні документи.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц визнано за ОСОБА_2 майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

За наслідками розгляду заяви позивача, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Нагачевського Володимира Володимировича від 21 вересня 2015 року №24602397 вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Також державним реєстратором видано свідоцтво про право власності від 21 вересня 2015 року №44210257 та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідним витягом.

Згідно пункту 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження №868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.

Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає:

- документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

При участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.

У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та в разі наявності документ, згідно з яким відбулося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;

- довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);

- технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);

- завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):

- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);

- документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).

Як підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, рішенням Луцької міської ради від 26 липня 2002 року №2/47 про надання земельної ділянки в оренду, а також дозволом на виконання будівельних робіт від 11 червня 2002 року, замовниками будівництва багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 є громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а мале підприємство "Турія", згідно пункту 4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, є лише генеральним підрядним будівництва, а не його замовником.

Як вірно встановлено судом першої інстанції в матеріалах справи відсутні докази укладення між громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3 та МП "Турія" договору на виконання будівельного підряду, в якому було б зазначено, що право власності на новостворений об'єкт нерухомого майно переходить виконавцю будівельного підряду (генеральному підряднику), а тому підстав вважати саме Мале підприємство "Турія" замовником будівництва спірного будинку немає.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що державним реєстратором протиправно прийнято під час державної реєстрації прав власності на спірний об'єкт нерухомого майна документи видані МП "Турія", оскільки замовником будівництва є ОСОБА_5 та ОСОБА_3, яким надано в оренду земельну ділянку, наданий дозвіл на будівництво і які, власне, прийняли спірний об'єкт до експлуатації у квітні 2012 року.

Крім цього, державний реєстратор протиправно взяв до уваги витяг з переліку інвесторів будинку АДРЕСА_1, виконаний Малим підприємством "Турія" за №7/09 від 14 вересня 2015 року, оскільки вказане підприємство, виходячи з наявних в реєстраційній справі матеріалів, не є замовником будівництва, а отже не є особою, яка вправі залучати кошти (інвестиції) фізичних та юридичних осіб для здійснення будівництва.

Крім цього, судом першої інстанції вірно зауважено, що копія декларації про готовність об'єкту до експлуатації посвідчена 01 жовтня 2015 року, в той час як для реєстратора подана 19 вересня 2015 року, що вказує на її неналежне посвідчення, на що державний реєстратор не звернув увагу.

Згідно положень п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подані документи не давали змогу реєстратору встановити, що майнове право на частку в спірному об'єкті нерухомого майна передано ОСОБА_2 уповноваженими на те особами - замовниками будівництва ОСОБА_5 та ОСОБА_3, враховуючи відсутність документу, який підтверджує перехід речового права на земельну ділянку, а також неналежність оформлення копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Колегія суддів також погоджується із судом першої інстанції щодо безпідставності посилання на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2015 року у справі №161/9633/15-ц, яким визнано за ОСОБА_2 майнове право на двокімнатну квартиру №4 загальною площею 75 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 оскільки вказане судове рішення не є правовстановлюючим документом, в розумінні підпункту 10 пункту 37 Порядку №868, адже ним не визнано речове право (право власності) на спірну квартиру як сформований об'єкт нерухомого майна, а лише визнано право ОСОБА_2 на майнове право в спірному об'єкті інвестування.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що подані ОСОБА_2 документи не давали змогу державному реєстратору прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області Нагачевському Володимиру Володимировичу встановити відповідність заявлених прав документам, а відтак державним реєстратором неправомірно зареєстровано право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом з тим, зі змісту даних правовідносин колегія суддів вважає, що даний спір є адміністративним.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р. по справі № 803/3559/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 19.02.2016 року.