УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
19 лютого 2016 року
№ 876/646/16
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Макарик В.Я., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. у справі за адміністративним позовом ТзОВ "Фішкомпані" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. задоволено частково адміністративний позов. Не погодившись із даною постановою, апелянт подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано термін для усунення виявлених недоліків.
Апелянту необхідно було усунути виявлені недоліки шляхом направлення на адресу Львівського апеляційного адміністративну суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6146 грн. 25 коп.
Як вбачається із матеріалів справи, апелянт копію ухвали судді від 22.01.2016 року про залишення апеляційної скарги без руху отримав 01.02.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, 15.02.2016 р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання, в якому заявник посилається на ст. 8 Закону України Про судовий збір та просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги враховуючи майновий стан апелянта, а саме: відсутність коштів передбачених на оплату судового збору.
В контексті вищевикладеного, варто врахувати, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як субєкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, розглянувши вищевказане клопотання апелянта, приходжу до висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.
Відповідно до ч.3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу застосовуються правила ст. 108 КАС України.
Згідно п. 1ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Тому, оскільки станом на день винесення даної ухвали, Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2016р., - є підстави для повернення апеляційної скарги апелянту.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя –
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2015р. у справі № 813/5798/15 за адміністративним позовом ТзОВ "Фішкомпані" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали направити особі яка подавала апеляційну скаргу.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Макарик В.Я.
Судове рішення № 55937372, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/5798/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: