Ухвала суду № 55937288, 15.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 р. Справа № 876/5124/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Конвеєр" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова до Публічного акціонерного товариства "Конвеєр" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова звернулося в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Конвеєр", в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року на загальну суму 264049,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за списками №1, № 2 становить 100%. З врахуванням понесених позивачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідач не відшкодовував, що послугувало подачі позову.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржив відповідач - ПАТ «Конвеєр», який в апеляційній скарзі, покликаючись на те, що така підлягає скасуванню, оскільки при її постановленні не повністю з'ясовано всі обставини справи, внаслідок чого порушено норми матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що повноваження позивача поширюються лише на Залізничний район м. Львова, в той же час згідно реєстраційних документів ПАТ «Конвеєр» зареєстроване у Шевченківському районі м. Львова, сплачує в цьому районі Єдиний соціальний внесок та перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Крім того зазначає, що позивачем не наведено доказів, які свідчить про фактично понесені ним витрати на суму заявлених позовних вимог. Також не погоджується щодо розрахунків часток витрат на відшкодування по громадянах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким визначено на рівні 100 %, хоча у ПАТ «Конвеєр» ними здобуто не повний стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії. Існують розбіжності у розрахунках по гр.ОСОБА_6

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що коли відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі у разі неявки осіб, які беруть участь у справі ) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ "Конвеєр" зареєстроване як юридична особа 12.08.1996 року, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №721224 від 29.11.2012 року.

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пенсіонерам за списком №2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адресованих ПАТ «Конвеєр» за наступними вихідними даними: №275/04-19 від 14.01.2015 року, №471/04-19 від 14.01.2015 року, №781/04-20 від 23.01.2015 року, №554/04-35 від 20.01.2014 року№1284/04-35 від 04.02.2015 року, №8891/04-33 від 15.08.2014 року, №12274/04-33 від 11.11.2014 року, №13551/04-33 від 11.12.2014 року, №13716/04-33 від 16.12.2014 року, №13710/04-33 від 16.12.2014 року, №13920/04-33 від 23.12.2014 року, №13712/04-33 від 16.12.2014 року, №13711/04-33 від 16.12.2014 року, №13718/04-33 від 16.12.2014 року, №13515/04-33 від 11.12.2014 року, №12669/04-33 від 20.11.2014 року, №4394/04-36 від 22.04.2014 року№550/04-36 від 20.01.2014 року, №276/04-20 від 14.01.2015 року, №1582/04-20 від 10.02.2015 року. Зазначені розрахунки були отримані відповідачем 14.02.2015 року, 27.01.2015 року, 22.01.2015 року, 16.01.2015 року, 26.12.2014 року, 22.12.2014 року, 15.12.2014 року, 25.11.2014 року, 13.11.2014 року, 19.08.2014 року, 25.04.2014 року, 07.02.2014 року та 23.01.2014 року, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до УПФУ в Залізничному районі заперечень та не оскарживши їх у суді, чим відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Судом також досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідки про перебування на обліку та отримання пенсії, протоколи про призначення пільгової пенсії, довідки, які підтверджують особливий характер і умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії.

Наведеними доказами беззаперечно доведено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058- IV (далі - Закон № 1058- IV) та пункту "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

На підставі встановленого, суд першої інстанції прийшов до переконання про підставність позовних вимог позивача та їх задоволення і з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. за № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

При цьому за змістом п. 6.7 Інструкції №21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку щодо правильного застосування пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV та підпункту 6.6 розділу 6 Інструкції, яка полягає у тому, що обов'язок з відшкодовування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений на підприємства та організації.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» (Список № 1) ст. 13 Закону №1788 відповідач зобов'язаний відшкодувати - 161908,25 грн. Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ( Список № 2) ст. 13 Закону № 1788 відповідач зобов'язаний відшкодувати 102141.28 грн. Отже, загальна сума боргу відповідача за 01.12.14 по 01.03.15 складає 264 049,53 грн.

Доказів сплати цієї заборгованості відповідачем суду не надано і останній не заперечує тієї обставини, що ним не відшкодовано дану суму заборгованості.

Щодо покликань апелянта на те, що право звертатись до суду з відповідними позовними вимогами до ПАТ "Конвеєр" має лише УПФУ в Шевченківському районі м. Львова колегія суддів до уваги не приймає, з огляду на довідку Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова №3565/04-48 від 30.03.2015 року, згідно якої ПАТ "Конвеєр" взято на облік в УПФУ в Залізничному районі м. Львова. Суд також бере до уваги копію витягу з книги реєстрації платників внесків Залізничного району 0001-0514.

Щодо доводів апелянта в частині не погодження щодо розрахунків часток витрат на відшкодування по громадянах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яким визначено на рівні 100 %, хоча у ПАТ «Конвеєр» ними здобуто не повний стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії, а також розбіжності у розрахунках по гр.ОСОБА_6 колегія суддів зазначає.

Згідно сі . 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 виробництв, робіт, професій посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Чоловіки - після досягнення 50 років і при стаж і роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не мої і не 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Однак, згідно ст. 12 Закону № 1788-XII, працівники, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Отже, громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 здобули право па пенсію на пільгових умовах згідно ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Щодо розбіжностей у розрахунках по громадянина ОСОБА_6 колегія суддів зазначає, що згідно п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Таким чином, громадянин ОСОБА_6 здобув стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії па підприємствах: ВАТ «Мотозавод» та ПАТ «Конвеєр» відповідно до відпрацьованого стажу та частка плати по ПАТ «Конвеєр» становить 63,56%.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що УПФ України в Залізничному районі м. Львова довело наявність у ПАТ «Конвеєр» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року включно у розмірі 264049,53 грн.

За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Конвеєр" залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 року у справі № 813/1372/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 18.02.2016р.