Постанова № 55937003, 19.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 431/157/16-п

Провадження № 33/782/12/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Тополюк Є.В. у присутності правопорушника ОСОБА_2 розглянула його апеляційну скаргу на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Переможне Новоайдарського району Луганської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави без конфіскації транспортного засобу. Також постановою з ОСОБА_2 стягнуто судовий сбір в сумі 275, 60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції 31 грудня 2015 року о 09 годині 15 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ - 2103 реєстраційний номер НОМЕР_1 надавав послуги по перевезенню пасажирів без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушив ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Старобільського районного суду Луганської області від 26.01.2016 року - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУоАП.

В скарзі вказано, що, на його думку, постанова винесена помилково та без встановлених усіх обставин у справі. Дійсно 31.12.2015 року він перевозив пасажирів, але він не здійснював господарську діяльність і не надавав послуги таксі, а підвозив громадян-попутників безкоштовно. Про це пояснював працівнику поліції, який складав протокол, та у суді. Також ОСОБА_2 просить звернути увагу, що помилково в його поясненнях даних працівнику поліції, так і даних у суді де вказано, що вина визнано в повному обсязі. Також в адміністративному матеріалі відсутні пояснення осіб, яких він підвозив, також відсутні будь-які інші докази про те, що надавались саме платні послуги з перевезення.

Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення та відповідно і у постанові суду не вказано місце події.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, та просив її задовольнити, свідка ОСОБА_3, який складав 31.12.2015 року протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, а також медичну картку хворого ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов до наступного.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1)залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2)скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3)скасувати постанову та прийняти нову ;

4)змінити постанову.

Згідно основних положень Кодексу України про адміністративне правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом .

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь -які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки…., протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП суд першої інстанції однобічно і неповно встановив обставини справи, пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні не перевірив, свідків по даній справі не допитав, що призвело до передчасного висновку про наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні в апеляційному суді ОСОБА_2 пояснив, що він дійсно 31.12.2015 року перевозив пасажирів, але не здійснював господарську діяльність. Пасажири були попутниками, про що він пояснював працівнику поліції, який складав протокол, про те ж він говорив у суді першої інстанції. Вину свою він не визнає . Автомобіль, яким він керував, належить його дідусі. Чому на автомобілі знаходилися шашечки таксі, коли його зупинили на блокпосту м. Біловодськ, він пояснити не може. Радіостанція, яка була у автомобілі, також йому не належить, вона не працювала. Він до 01.10.2015 року був інвалідом Ш групи, у нього встановлена «Ендостозне захворювання кісток».Також у нього є захворювання нирок, що потребує лікування.

Свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що він вперше складав такий протокол, і тому свідків не зазначив, про ОСОБА_2 він дізнався зі слів працівників правоохоронних органів ст. інспектора РПС ПОП « Кременчук», майора поліції Гура Ю.П., а також ОСОБА_5, які повідомили йому про те, що ОСОБА_2 перевозив двох пасажирів за гроші на автомобілі , який мав рацію та шашечки такси. Сам він не бачив автомобіль з рацією та шашечки такси. Фото до протоколу про адміністративне провадження він не долучав. Інших доказів про те, що ОСОБА_2 займається господарської діяльністю по перевозки пасажирів , у нього не має. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року № 222, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 ні є посадовою особою суб'єкта господарювання.

Таким чином, враховуючи, що норма ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, то в протоколі мало б бути посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію субєкта господарювання.

Однак таких даних в протоколі не зазначено, що позбавило ОСОБА_2 можливості захищатися в суді від інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП.

В описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення №008531 від 31.12.2015 року , складеного інспектором Біловодського ВПГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3, не зазначено, яка саме спеціальна норма була порушена ОСОБА_2, не викладено фактичних обставин правопорушення, не вказано яким чином правопорушник здійснював господарську діяльність(не вказаний автомобіль), на якому маршруті надавав послуги по перевезенню пасажирів, кому надавав такі послуги, чи існувала регулярність надання таких послуг.Крім того, у протоколі не зазначені свідки, пояснення яких були долучені до протоколу.

Враховуючи особливості судового розгляду такої категорії справ, співробітники правоохоронних органів, які безпосередньо виявили правопорушення у сфері господарської діяльності та склали протокол щодо нього, повинні були до протоколу додати фото або відео підтвердження факту вчинення відповідного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, на якому буде зафіксоване факти систематичного здійснення певної господарської діяльності без державної реєстрації або без ліцензії (дозволу) на здійснення певного виду господарської діяльності.

Разом з тим, дані недоліки протоколу про адміністративне правопорушення залишилися поза увагою суду першої інстанції, що ставить під сумнів законність прийнятого рішення про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_2 здійснював самостійну, ініціативну, систематичну діяльність з наданням послуг по перевезенню пасажирів, а тому апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_2 є субєктом господарювання та може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.

Вищевказане в сукупності свідчить про те, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП- скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Луганської області: Є.В. Тополюк