Ухвала суду № 55935085, 19.02.2016, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2104/15-к

Провадження № 1-кп/396/11/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2016 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого: Шепетько Володимир Іванович

з участю секретаря Кость А.М., прокурора Вергелеса В.В.,

захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Новоукраїнка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015120000000153 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.286 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання щодо обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилається на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого загинули троє осіб та було заподіяно тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості іншим потерпілим. Вважає, що підставою для обрання такого запобіжного заходу - тримання під вартою є запобігання ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, посилаючись на те, що останній проживає поза межами Кіровоградської області, а саме в м. Умань Черкаської області, а також у звязку із наявністю соціальних звязків, що може дати можливість останньому впливати на свідків у кримінальному провадженні та безперешкодно змінювати місце свого перебування, також посилається на те, що після зміни обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, останній намагався ухилятися від явки до суду, не з"являвся кілька разів до суду, що призводило до відкладень розгляду кримінального провадження, безпідставно звертався до медичних установ із метою підтвердження поважності своєї неявки в судове засідання та подальшого затягування строків розгляду справи, а також намагався незаконним шляхом здобути докази своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину шляхом отримання фіктивних медичних документів про його захворювання.

Потерпілий ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений і його захисник ОСОБА_1 заперечили проти клопотання, вважаючи його безпідставним, послались на те. що їм не були відкриті матеріали кримінального провадження, на які посилається прокурор, захисник повідомив, що його підзахисний має незадовільний стан здоров'я, який унеможливлює його перебування під вартою, послався на те, що обвинувачений не ухилявся від явки за викликом суду, а причини його неявки до суду викликані поважними причинами - стаціонарним лікуванням у медичних закладах. На підтвердження своєї позиції адвокатом ОСОБА_1 надано копії медичних документів без представлення їх оригіналів, що унеможливлює суду переконатися у їх відповідності оригіналам.

Заслухавши думки учасників судового процесу, суд вважає за необхідне задоволити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у звязку із наступним.

Згідно ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.177,184,194 КПК України, висновки Європейського суду з прав людини, а також обставини, згідно ст.178 КПК України.

Як вбачається із обвинувального акту в даному кримінальному провадженні, ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому злочину, який, згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, внаслідок якого настала смерть трьох осіб. Дана обставина приводить суд до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу, й суд переконаний що запобіжний захід до обвинуваченого не може бути обраний у вигляді особистого зобов"язання, поруки, домашнього арешту або застави, зважаючи на високу ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину, внаслідок чого настала смерть трьох осіб.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" (заява № 40107/02) від 10.02.2011 р., після спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для продовжуваного тримання під вартою (п.80).

Суд враховує обставини ст.178 КПК України, особу винного, який характеризується позитивно та посередньо, наявність у нього постійного місця проживання, те, що обвинувачений є несудимим, ухвалою Новоукраїнського районного суду від 26.11.2015 року був звільнений з-під варти із зміною запобіжного заходу на домашній арешт, після чого ОСОБА_2 двічі допускав випадки нез'явлення до суду (а.с.71,156 т.3), що призводить до порушення розумних строків кримінального провадження. Також суд враховує дані негласних слідчих (розшукових) дій, згідно яких існує обґрунтований ризик вважати, що обвинувачений намагався незаконним шляхом за допомогою здобуття фіктивних медичних документів створити докази своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого злочину.

Із метою забезпечення неухильного виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, недопущення можливості обвинуваченому незаконним шляхом збирати докази на підтвердження своєї невинуватості або впливати на свідків, суд вважає, що в даному випадку суспільний інтерес щодо встановлення об'єктивної істини у справі переважає над правом обвинуваченого на свободу пересування, а тому приходить до висновку про необхідність обрання до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Суд не вбачає прямої небезпеки здоров'ю обвинуваченому, оскільки стороною захисту не надано переконливих доказів того, що в даний час обвинувачений, після звільнення з-під варти 26.11.2015 року та проходження певного курсу лікування, не може утримуватися в умовах СІЗО, крім цього, навіть, із доданих захисником копій медичних документів, а саме довідки від 05.02.2016 р. вбачається, що обвинувачений потребує лише часткової сторонньої допомоги.

Крім цього, як вбачається із довідки Кіровоградської УВП-14 від 04.11.2015 року, яка стала основною підставою для зміни 26.11.2015 року обвинуваченому запобіжного заходу, в ній не зазначено про неможливість ОСОБА_2П, утримуватися в СІЗО, а вказано лише про проблематичність лікування, яка на думку суду, може бути усунена керівництвом СІЗО за умови належного забезпечення обвинуваченому необхідної медичної допомоги.

В той же час суд вважає за необхідне із метою недопущення порушення права обвинуваченого на отримання невідкладної медичної допомоги попередити керівництво установи, в якому обвинувачений триматиметься під вартою про необхідність надання обвинуваченому, у разі потреби, належної невідкладної медичної допомоги, а також забезпечення йому відповідних умов тримання під вартою, відповідно до медичних висновків про стан його здоров'я.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178,181,194,331 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 квітня 2016 року до 16 год.

Взяти обвинуваченого під варту негайно в залі суду.

Попередити керівництво Кіровоградської УВП № 14 про необхідність надання обвинуваченому, у разі потреби, належної і невідкладної медичної допомоги, а також забезпечення йому відповідних умов тримання під вартою, відповідно до медичних висновків про стан його здоров'я.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї можуть бути внесені до апеляційної скарги на остаточне рішення суду.

Головуючий: В. І. Шепетько