Ухвала суду № 55934888, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18288/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Захід», про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і акта перевірки,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Константа-Захід» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501 і акта перевірки від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта перевірки від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362 не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Імплекс Капітал» у податковій звітності з податку на додану вартість.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 14.08.2015 року № 3374/26-56-15-01-18/39241362, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту за звітний період червень 2015 року на суму 751 351,99 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.08.2015 № 0015461501, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Імплекс Капітал» суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 939 189,99 грн., в тому числі 751 351,99 грн. - основний платіж, 187 838 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та актом перевірки податкового органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність висновків акта камеральної перевірки та відповідно про наявність у контролюючого органу правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 року № 0015461501.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу положень п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно із п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією (абз. 17 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Тобто, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення, платник податку має право на включення сум податку до складу податкового кредиту виключно за умови додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника та копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 N 71-VIII (що набрав чинності з 01.01.2015) з тексту абз. 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України виключені слова «яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту», в зв'язку з чим подання заяви зі скаргою на постачальника (постачальників) починаючи з січня 2015 року не надає покупцю право відобразити сплачену суму у податковому кредиті з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Імплекс Капітал» до складу податкового кредиту за звітний період червень 2015 року були віднесені суми податку на додану вартість у розмірах 311 666,67 грн. і 368 333,33 грн. по податкових накладних, виписаних ПП «Константа-Захід» (ІПН 387411503084) в травні місяці 2015 року, та у розмірах 45 265,84 грн. і 26 086,15 грн. по податкових накладних, виписаних ТОВ «Агрофермерпостач» (ІПН 37826203188) в червні місяці 2015 року, та суми податку відображені ним у своїй податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року. При цьому, вказані податкові накладні не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Так, з підстави нездійснення названими вище контрагентами-продавцями реєстрації податкових накладних на вказані суми коштів в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Імплекс Капітал» 20.07.2015 року направила до податкової інспекції електрону Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних)(Додаток 8 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів/послуг, позивачем до заяви надано не було. Вказана обставина позивачем не спростована.

Матеріали справи також не містять первинних документів по господарських операціях позивача з ПП «Константа-Захід» та ТОВ «Агрофермерпостач» на підтвердження реальності господарських операцій.

Стосовно доданих позивачем до апеляційної скарги копій видаткових та податкових накладних, виписаних ПП «Константа-Захід», колегія суддів зазначає, що вказані первинні документи не містять всіх обов'язкових реквізитів, передбачених вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, особистого підпису особи (постачальника) та відтиску печатки підприємства, а отже не є належними і допустимими доказами, у розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували реальність спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Константа-Захід».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з правомірністю податкового повідомлення-рішення від 14.08.2015 р. № 0015461501.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імплекс Капітал» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.