Ухвала суду № 55934098, 18.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" лютого 2016 р. Справа № 917/228/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Бородіна Л.І.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області, (вх.№446П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі № 917/228/15,

за позовом Виконуючого обов’язки прокурора м. Кременчука,

до 1) Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області,

2) Кременчуцького міжшкільного навчально-виробничого комбінату № 2 Кременчуцької міської ради Полтавської області,

3) Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Міністерство освіти та науки України, м. Київ,

2) Державна санітарно-епідеміологічна служба України, м. Київ,

про визнання недійсним п.1.5 рішення Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 590 від 01.11.2013 р.; визнання недійсним договору про оренду індивідуально визначеного майна; зобов'язання ПАТ "Київстар" звільнити нежитлове приміщення та повернути Кременчуцькому міжшкільному навчально-виробничому комбінату № 2 Кременчуцької міської ради Полтавської області,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року виконуючий обов'язки прокурора м. Кременчука, виступаючи в інтересах держави, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцького міжшкільного навчально-виробничого комбінату № 2 Кременчуцької міської ради Полтавської області, з позовом про визнання недійсним п. 1.5 рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області №590 від 01.11.2013 року; визнання недійсним договору № 21 про оренду індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Кременчука від 01.11.2013 року; зобов'язання Приватне акціонерне товариство "Київстар" звільнити нежитлове приміщення (частину даху) площею 20 кв. м, вартістю 54038,00 грн. та повернути Кременчуцькому міжшкільному навчально-виробничому комбінату № 2 Кременчуцької міської ради Полтавської області (т.1, а.с. 2-6).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28 січня 2016 р. у справі №917/228/15 (суддя Тимошенко О. М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Заступник прокурора Полтавської області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2016 р. у справі № 917/228/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов виконуючого обов’язки прокурора м.Кременчука у повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" треті особи користуються правами і несуть обов’язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору). Тому якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, заступником прокурора Полтавської області надано квитанції на підтвердження факту направлення копій апеляційної скарги відповідачам у справі: виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцькому міжшкільному навчально-виробничому комбінату № 2 Кременчуцької міської ради Полтавської області та Приватному акціонерному товариству "Київстар", м. Київ, яке скаржником в апеляційній скарзі помилково зазначено як третя особа у справі.

При цьому, скаржником в порушення вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, а саме: Міністерству освіти та науки України та Державній санітарно-епідеміологічній службі України, які на підставі ухвали господарського суду Полтавської області від 24.11.2015р. набули статусу зазначеного учасника судового процесу та, відповідно, користуються правами сторони у справі (за деякими винятками, визначеними ч. 4 ст. 27 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Також, згідно з ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, частини другої статті 4 Закону щодо ставок судового збору та викладено в новій редакції статтю 5 Закону щодо пільг платників судового збору.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” (зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги) визначено виключний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору. До вказаного переліку не віднесено апелянта у справі, що зобов'язує останнього виконувати вимоги, встановлені процесуальним законодавством.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, станом на момент подання позову (т.1, а.с. 2-18) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Судовою колегією під час перевірки матеріалів апеляційної скарги встановлено, що заступником прокурора Полтавської області в порушення вимог ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги в установленому Законом поряду та розмірі.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. до винесення рішення у справі, мотивуючи його звільненням органів прокуратури від сплати судового збору на підставі п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збрів" (в редакції, станом на момент подання позову).

Судова колегія, розглянувши заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судовою колегією, апелянтом прокурором не зазначено та не надано належних доказів на підтвердження обставин, які б підтверджували скрутне матеріальне становище скаржника та неможливість сплати судового збору у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, як підстави для звільнення його від сплати судового збору.

При цьому, враховуючи, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усїх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов’язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, відповідно до п. 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у зв'язку з тим, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким статтю 5 Закону України "Про судовий збір" ("Пільги щодо сплати судового збору") викладено у новій редакції, набув чинності з 01.09.2015, судам слід врахувати таке.

Згаданим Законом позбавлено пільг щодо сплати судового збору, зокрема, державні органи та органи місцевого самоврядування, відтак у випадку подання ними позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 01.09.2015 та в подальшому, такі органи зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.

Розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом. При цьому якщо платник судового збору був звільнений від обов'язку сплачувати судовий збір (до 01.09.2015), то у випадку подання зазначених скарг та заяв після зазначеної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку мав би сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги щодо сплати такого збору.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв’язку з чим відмовляє в його задоволенні.

На підставі викладеного, апеляційна скарга заступника прокурора Полтавської області не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись статтями 26, 86, 94, п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області на рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2016р. у справі №917/228/15 та додані до неї документи, заявникові.

Додаток: апеляційна скарги з додатками, всього на 12 арк., та поштовий конверт.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Бородіна Л.І.