Постанова № 55933941, 18.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2016 р.Справа № 915/1814/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 350/153/829 від 30.12.2015)

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 0215

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 22 грудня 2016 року

по справі № 915/1814/15

за позовом Військової частини А 0215

до відповідача Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП

про стягнення 1 771,45 грн.

В С Т А Н О В И В :

26.10.2015 року Військова частина А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП з позовними вимогами про стягнення пені у сумі 1771,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов п.7.2 Договору про закупівлю послуг з продовження строку служби літаків Іл-76 від 03.06.2014 року, укладеного між Військовою частиною А0215 та Державним підприємством Миколаївський авіаремонтний завод НАРП в частині строку виконання зобовязань.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року по справі № 915/1814/15 (суддя Бездоля Ю.С.) позов Військової частини А0215 задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП на користь Військової частини А0215 - 885 (вісімсот вісімдесят пять) грн. 73 коп. пені та 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

05.01.2016 року господарським судом Миколаївської області на виконання рішення суду від 17.12.2015 року виданий наказ (а.с.113).

Такий висновок суду мотивований тим, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається порушення відповідачем терміну виконання зобовязань за Договором № 41/14 від 03.06.2014, однак враховуючи те, що Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод НАРП є за своєю формою державним підприємством сфери військово-промислового комплексу та те, що договір викинений у повному обсязі, враховуючи також майновий стан, у відповідності до ч.3 ст.83 ГПК України, місцевим господарським судом зменшено розмір пені на 50%.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Військова частина А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині незадоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, якім заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з відповідача на користь ВЧ А0215, 1 771,45 грн. - пені.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд у повному обсязі не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс частково незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у звязку з невиконанням у визначений строк виконавцем умов Договору, підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% вартості, як це передбачено умовами укладеного між сторонами Договору, що не було у повному обсязі враховано судом першої інстанції.

Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано, що сторонами при укладанні Договору в частині порушення його зобовязань були повністю погоджені його умови та зміни додатковими угодами внесені не були, а тому договір відповідно до положень ст.525, 526 ЦК України повинен виконуватись належним чином.

15.02.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Представник Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП, в судове засідання 18.02.2015 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 03.06.2014 року між Військовою частиною А0215 (ОСОБА_2, позивач) та Державним підприємством Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (Виконавець, відповідач) укладений Договір №41/44 закупівлі послуг по виконанню робіт з продовження строку служби літаків Іл-76МД, за умовами якого Виконавець зобовязався у 2014 році надати послуги, які зазначені у Специфікації послуг (Додаток 1 до цього договору), а ОСОБА_2 - прийняти і оплатити такі послуги (а.с.11-19).

Відповідно до п.1.2 договору ОСОБА_2 замовляє, а Виконавець зобовязується надати послуги з технічного обслуговування, ремонту і модернізації літальних апаратів та авіаційних двигунів, код 33.16.1 згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-2010, а саме: послуги по виконанню робіт з продовження строку служби (надалі - послуги) літакам Іл-76ДМ (надалі - вироби).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що Виконавець здійснює надання послуг за цим договором, після отримання від ОСОБА_2 (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини А0257-Т), яким ОСОБА_2 визначає обсяги закупівлі послуг у відповідності до Специфікації послуг (Додаток 1 до цього договору). У разі, якщо послуги плануються до оплати за спеціальним фондом, то дане письмове повідомлення надається Виконавцю ОСОБА_2 виключно після надходження коштів на рахунки ОСОБА_2 на вищевказані цілі.

Відповідно до п.3.1 договору, сума договору становить 272 532 (двісті сімдесят дві тисячі пятсот тридцять дві гривні), в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 45422 грн. (сорок пять тисяч чотириста двадцять дві гривні).

У відповідності до п.4.2 договору розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством протягом поточного 2014 бюджетного року за умови проведення платежів Головним управлінням Державної казначейської служби після надання Виконавцем ОСОБА_2 наступних документів: рахунку; ОСОБА_2 приймання послуг (Форма-Додаток 3 до цього договору).

Термін надання послуг: до 1 грудня 2014 року після отримання від ОСОБА_2 письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (згідно п.1.4) (п.5.1).

Оформлену звітну документацію та ОСОБА_2 приймання послуг (форма - Додаток 3 до цього договору), зазначені у п.4.2, Виконавець надає представнику ОСОБА_2 (командиру військової А0257Т), який організовує їх перевірку та подає на затвердження ОСОБА_2 приймання послуг (Форма - Додаток 3 до цього договору) (п.5.5).

Відповідно до п.5.6, датою виконання Виконавцем зобовязань за даним договором є дата затвердження ОСОБА_2 приймання послуг (форма - Додаток №3 до цього договору) ОСОБА_2.

За змістом п.7.2 договору за порушення строку виконання зобовязання, зазначеного в пункті 5.1 цього договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір діє до 31 грудня 2014 року.

Додатком № 1 до договору, а саме Специфікацією послуг, сторони визначили перелік робіт, терміни погодження та їх вартість, загальна ціна якої складає 272 532,00 грн. (а.с.20).

Додатком № 2 до договору, сторони підписано протоколом погодження ціни послуг на підставі протокольного рішення комітету з конкурсних торгів від 15.05.2014 № 74/14 (а.с.21).

11.06.2014 року позивач направив на адресу ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП лист про готовність до виконання умов Договору від 03.06.2014 року № 41/14, яким просив у відповідності до п.1.4, 5.1 Договору організувати виконання робіт літака Іл-76МД (а.с.30).

15.12.2014 року сторонами було підписано та затверджено за участю членів комісії ОСОБА_2 приймання послуг за умовами Договору № 41/14/121-14 від 03.06.2014 року, а саме на виконання робіт з продовженням строку служби літакам Іл-76МД у загальній сумі 136 266,00 грн. (а.с.33-34).

24.09.2014 року сторонами також було підписано та затверджено за участю членів комісії ОСОБА_2 приймання послуг за умовами Договору № 41/14/121-14 від 03.06.2014 року, а саме на виконання робіт з продовженням строку служби літакам Іл-76МД у загальній сумі 122 196,00 грн. (а.с.35-36).

Військова частина А 0215 перерахувала на рахунок Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП кошти за виконання робіт з продовження строку служби літакам у загальному розмірі 258 462,00 грн., що підтверджуються платіжними дорученнями (а.с.31-32).

16.01.2015 року позивач звернулося до Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП з претензією, згідно з якою просило сплатити пеню за перевищення терміну надання послуг з продовження строку служби літаку за період з 01.12.2014 по 15.12.2014 у сумі 2 043,99 грн. Також зазначено, що у випадку невиконання вимог, викладених у претензії, ВЧ А 0215 буде змушена звернутися до суду. (а.с.39)

У відповідь на претензію, 16.02.2015 року відповідач зазначив та послався на те, що з метою спільної діяльності сторін на підставі п.5.4 Договору, термін виконання робіт, яких відповідно до п.5.1 складає до 01.12.2014 року, ОСОБА_2 оцінки технічного стану літака був затверджений своєчасно 25.11.2014 року, у звязку з чим просив пеню не нараховувати, оскільки застосування штрафних санкцій є правом, а не обовязком сторін (а.с.40).

Між тим, Військовою частиною А0215 відповідно до п.7.2 Договору, за порушення строку у 13 днів за виконання покладених на відповідача зобовязань здійснив нарахування пені у розмірі 0,1 % вартості товару та звернувся до суду з відповідним позовом.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Військової частини А0215 та вважає, що апеляційна скарга Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положення ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, 03.06.2014 між сторонами ВЧ А0215, як замовником та Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП, як виконавцем, склалися правовідносини, повязані з виконання послуг з продовження строку служби літаку Іл-76МД.

Так, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Задовольняючи частково позовні вимоги Військової частини А0215, суд першої інстанції застосував положення п.3 ст.83 ГПК України та зменшив суму пені на 50 % до 885,72 з чим і погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, предметом апеляційного оскарження у даній справі є питання про необґрунтованість на думку скаржника зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі внаслідок прострочення виконання останнім строків умов Договору на 13 днів по виконанню робіт з продовження строку служби літаків.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, враховуючи умови п. 5.1 Договору, дату виконання відповідачем робіт (надання послуг), сторони самостійно та добровільно визначили дату затвердження ОСОБА_2 приймання послуг, який повинен був бути затверджений до 01.12.2014 року, між тим затверджений 15.12.2014 року, у звязку з чим відповідачем були порушені строки виконання своїх зобовязань за укладеним Договором №41/14 від 03.06.2014, в частині виконання обумовлених робіт.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення строку виконання зобовязання, зазначеного в пункті 5.1 цього договору, з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

У відповідності до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, стаття 83 ГПК України передбачає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Відповідно до підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Керуючись ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити розміру пені. При цьому, з матеріалів справи вбачається наявність наступних підстав для зменшення розміру пені, а саме: факт повного виконання основного зобов'язання станом на час розгляду даної справи; майновий стан відповідача; відповідач є державним підприємством, яке виконує роботи на замовлення держави.

Доводи Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) викладені в апеляційній скарзі відносно скасування рішення в частині зменшення пені до уваги не приймаються, оскільки потрібно прийняти до уваги ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, та майновий стан обох сторін, оскільки як позивач, так і відповідач є за формою державними підприємствами та обидва знаходяться у скрутному фінансовому стані.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про винятковість даного випадку, що зумовлено особливістю здійснення господарської діяльності у сфері військово-промислового комплексу.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 17.12.2015 року по справі № 915/1814/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „17 грудня 2015 року по справі № 915/1814/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „19 лютого 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров