Ухвала суду № 55933852, 19.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

19.02.16 Справа № 914/1518/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіЗварич О.В.

суддівХабіб М.І.

ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу Ріхтер Хелен б/н від 02.02.2016р. (вх. № 01-05/804/16 від 16.02.2016р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2015р.

у справі № 914/1518/15

за позовом: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мальовниче 1» (надалі ОСББ «Мальовниче 1»)

до відповідача: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Вітерець» (надалі ОСББ «Вітерець»)

про зобовязання передати приміщення на баланс за договором,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.06.2015р. у справі №914/1518/15 (суддя Чорній Л.З.) позов задоволено частково. Зобов'язано ОСББ Вітерець передати за договором на баланс ОСББ Мальовниче 1 майно, а саме нежитлове приміщення сміттєзбірника заг.пл. 32,6 кв.м, що знаходитья за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Франка, 137а. Визнано за ОСББ Мальовниче 1 право власності на нежитлове приміщення сміттєзбірника заг.пл. 32,6 кв.м, що знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул.І.Франка, 137а. Судові витрати по справі залишено за позивачем. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Повернуто ОСББ Мальовниче 1 судовий збір в сумі 14853,80 грн., сплачений квитанцією № 38 від 07.05.15 р. у звязку з поверненням заяви про збільшення позовних вимог без розгляду.

16.02.2016р. до Львівського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга б/н від 02.02.2016р. (вх. № 01-05/804/16 від 16.02.2016р.) на рішення суду, в якій апелянтом зазначено Ріхтер Хелен (79026, м.Львів, вул.І.Франка,137 А/12; 01219, ОСОБА_2, м.Дрезден, вул.Отто-Дікс-Рінг,17).

Вказана апеляційна скарга підписана представником апелянта Ріхтер Хелен ОСОБА_3, на підтвердження повноважень якого додано копію довіреності № 1553 від 29.12.2015р., видану громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_4.

Як видно зі змісту даного документа, громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_4, діючий від імені громадянки ОСОБА_2 Ріхтер Хелен відповідно до договору доручення, укладеного в усній формі, уповноважує ОСОБА_3 представляти інтереси Ріхтер Хелен в судах України з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому.

При цьому, до матеріалів апеляційної скарги не додано письмового договору доручення (чи довіреності) від імені громадянки ОСОБА_2 Ріхтер Хелен на представництво її інтересів у судах України громадянином ОСОБА_2 ОСОБА_4, що позбавляє суд можливості визначити обсяг його повноважень як повіреного щодо представництва інтересів скаржника у даній справі.

У звязку із наведеними обставинами колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статті 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина 1 статті 206 Цивільного кодексу України).

Зі змісту глави 68 Цивільного кодексу України випливає, що договір доручення повинен укладатись у письмовій формі. Так, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Статтею 240 Цивільного кодексу України унормовано, що представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Оскільки до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_4, який від імені апелянта уповноважив ОСОБА_3 на її підписання, колегія суддів прийшла до висновку про те, що повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу як представник Ріхтер Хелен, не підтверджені належними доказами, у звязку з чим є підстави для її повернення без розгляду відповідно до положень п.1 ч.1 ст.97 ГПК України.

Крім того, при вивченні матеріалів даної апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 10.06.2015р. у справі № 914/1518/15 додано квитанцію № 42 від 03.02.2016р. на суму 1339,80 грн.

Вищевказана квитанція не може вважатись належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання апеляційної скарги б/н від 02.02.2016р. (вх. № 01-05/804/16 від 16.02.2016р.) в розумінні ст. 94 ГПК України з таких підстав.

Згідно приписів частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як видно з матеріалів справи, предметом судового розгляду у даній справі були такі вимоги: 1) Зобовязати ОСББ Вітерець передати за договором на баланс ОСББ Мальовниче 1 майно, а саме нежитлові приміщення цокольного поверху та сміттєзбірника, розташовані за адресою: 79000, м. Львів, вул. І.Франка, 137А.; 2) Визнати за ОСББ Мальовниче 1 право власності на нежитлові приміщення сміттєзбірника площею 32,6 кв.м, розташовані за адресою: 79000, м. Львів, вул.І.Франка, 137А (а.с.68, 78-86).

Згідно доданої до апеляційної скарги квитанції № 42 від 03.02.2016р. скаржником сплачено судовий збір в розмірі 1339,80 грн., що не відповідає 110 відсоткам ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням заяви про зміну предмета позову у даній справі.

За приписами пунктів 1, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати та до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу без розгляду для оформлення її у відповідності до приписів чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу б/н від 02.02.2016р. (вх. № 01-05/804/16 від 16.02.2016р.) з додатками на 15 арк. та конверт повернути скаржнику на адресу його місцезнаходженя в Україні 79026, м.Львів, вул. І.Франка, 137А/12.

До матеріалів справи приєднати копії апеляційної скарги б/н від 02.02.2016р. (вх. № 01-05/804/16 від 16.02.2016р.), квитанції № 42 від 03.02.2016р. на суму 1339,80 грн. та довіреності № 1553 від 29.12.2015р.

Після усунення обставин, що спонукали повернення апеляційної скарги без розгляду, скаржник має право повторно подати апеляційну скаргу в строки, визначені ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Хабіб М.І.

Суддя Юрченко Я.О.