Ухвала суду № 55933701, 16.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/416/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/367/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 30

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Собини О. І. , Околота Г. М.

за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

20 січня 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 21.01.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 посвідчений заповіт складений ОСОБА_6, за яким він заповів їй усе своє майно. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19.06.2013 року, встановлено нікчемність зазначеного заповіту через недбалість нотаріуса. Тому вона не отримала у спадщину квартиру АДРЕСА_1, вартість якої становить 389 237 грн. Цивільну відповідальність нотаріуса було застраховано ВАТ «УСК «ДЖЕНЕРАЛІ-ГАРАНТ», на час розгляду справи ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО». Позивач вважає, що має право на відшкодування вартості не отриманої квартири. Уточнивши позов просить стягнути з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» відшкодування майнової шкоди у сумі 87 750 грн., з ОСОБА_5 відшкодування майнової шкоди у сумі 291 487 грн. та грошове відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн..

Рішенням суду від 12 січня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 за його необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Вважає, що позивачем доведено належними доказами факти, які є підставою для відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_5 ОСОБА_7, який заперечує проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не має прав на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, оскільки вона не мала прав на вказану квартиру спадкодавця, її права не були порушені нотаріусом і їй не було завдано шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про нотаріат» 08.12.2008 року ОСОБА_5 уклав з ВАТ «УСК «ДЖЕНЕРАЛІ-ГАРАНТ», на час розгляду справи ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», договір УБG № 0008232 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності нотаріусів для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону (а. с. 53-56, 94-101 том 1).

21.01.2009 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 посвідчений заповіт складений від імені ОСОБА_6 За заповітом останній заповів усе своє майно ОСОБА_3 (а. с. 18 том 1).

06.01.2011 року ОСОБА_6 помер (а. с. 105). Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1. З заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 до нотаріуса звернулись ОСОБА_3 та донька померлого ОСОБА_8 (а. с. 103-114).

22.05.2013 року Зарічним районним суду м. Суми ухвалене рішення у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - Третя Сумська державна нотаріальна контора про визнання заповіту нікчемним із застосуванням наслідків недійсності нікчемного правочину, справа № 1805/13047/2012. Зазначеним рішенням, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19.06.2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2013 року, встановлено нікчемність заповіту, складеного 21.01.2009 року ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.7-11, 12-14, 15-17 том 1).

Рішенням суду Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2013 року встановлено, що текст заповіту був нотаріусом написаний в офісі зі слів ОСОБА_3 за допомогою загальноприйнятих технічних засобів (компютера). За адресою проживання заповідача ОСОБА_6 нотаріус приїздив лише один раз. При цьому він привіз з собою текст заповіту з посвідчувальним написом, які вже були надруковані на спеціальному нотаріальному бланку. До складення тексту заповіту нотаріус не спілкувався зі спадкодавцем, не міг встановити його особу та не міг виявити волю спадкодавця на складення заповіту. Заповіт ОСОБА_6 не був прочитаний вголос (хоча він не мав хвороби чи фізичних вад, які б заважали йому зачитати вголос друкований текст); підпис на заповіті через екзему на правій руці заповідач не ставив, але свідки не запрошувались. При посвідченні заповіту ОСОБА_6 було порушено вимоги щодо посвідчення заповіту, передбачені ст. 1248 ЦК України, п. 157 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮ України від 03.03.04 №20/5 (що діяла на момент посвідчення). Оскільки заповіт від імені ОСОБА_6 від 21.01.2009 року, що помер 08.01.2011 року, складений з порушеннями вимог щодо його форми та посвідчення, він є нікчемним відповідно до правил ст. 1257 ЦК України.

Відповідно до ст. 27 Закону України від 02.09.1993, № 3425-XII «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкоди полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). За ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Заповіт, складений від імені ОСОБА_6 21.01.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, є одностороннім правочином, вважається вчиненим з моменту його оформлення відповідно до вимог закону (ст. ст. 245, 1247 ЦК України), а тому з цього моменту є недійсним внаслідок його нікчемності, встановленої рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2013 року.

Таким чином позивачка не є стороною правочину, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_5, майно, вартість якого вона вважає заподіяною їй матеріальною шкодою, належало померлому ОСОБА_6 Докази існування волевиявлення ОСОБА_6 на вчинення заповіту на користь позивачки відсутні, так як рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22.05.2013 року встановлено, що заповіт ОСОБА_6 не був прочитаний вголос та підпис на заповіті через екзему на правій руці заповідач не ставив, але свідки не запрошувались.

Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність порушення прав позивачки нотаріусом та заподіяння їй матеріальної та моральної шкоди у звязку з чим її позов задоволенню не підлягає.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування рішення суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 січня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді