Постанова № 55933682, 15.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа№ 911/3828/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Сушко О.О. - представник, дов. № 14-04 від 16.03.2015;

від третьої особи: Яковлєв О.І. - представник, дов. № 119/2015 від 07.12.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа"

на рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2015

у справі № 911/3828/15 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

про стягнення 337 628,87 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 розгляд апеляційної скарги у справі № 911/3828/15 відкладено на 10.02.2016, а у судовому засіданні 10.02.2016 оголошено перерву до 15.02.2016.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2015 у справі № 911/3828/15 позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 122 988,47 грн. пені, 148 585,01 грн. інфляційних нарахувань, 40 127,99 грн. 3% річних та 6 234,03 грн. судового збору, у задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що уклавши договір про організацію взаємних розрахунків № 715/30 від 09.10.2014, який набрав чинності 09.10.2014, з 09.10.2014 сторони змінили деякі умови порядку здійснення розрахунків за природний газ, де визначили інший строк виконання зобов'язання з оплати отриманого природного газу, а відтак суд дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних за період з 09.10.2014 на неоплачений відповідачем природний газ вартістю 882 012,00 грн.; уклавши договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014, сторони змінили деякі умови порядку здійснення розрахунків, при цьому не змінивши права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, що у свою чергу не призвело до зміни або припинення зобов'язань згідно із договором купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 до моменту складення 09.10.2014 договору про організацію взаєморозрахунків, отже, сторони несуть відповідальність за невиконання належним чином взятих на себе зобов'язань за договором на поставку природного газу до моменту зміни деяких умов порядку здійснення розрахунків згідно із укладеними договорами про організацію взаєморозрахунків.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2015 у справі № 911/3828/15 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що господарським судом не взято до уваги, що за умовами договору від 09.10.2014 про організацію взаєморозрахунків передбачалося не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінювалися строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору від 28.12.2012; договір набув чинності і державою профінансовано погашення заборгованості; договір не передбачав існування між сторонами інших грошових зобов'язань та підстав для інших грошових вимог. Таким чином, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, спожитий у 2003р. за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012.

Як зазначає скаржник, прострочення оплати на умовах укладеного договору про організацію взаєморозрахунків відповідачем не допущено, а розрахунки за поставлений природний газ відбулися у порядку та строки, передбачені вказаним договором, отже, підстав для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України не було.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скаржника, посилаючись, зокрема, на те, що договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 від 09.10.2014 не містить умов щодо поширення його дії на період до моменту його укладання, а відтак умови договору купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 від 28.12.2012 є чинними та підлягають виконанню відповідачем у повному обсязі; договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 став дійсним лише в момент надання від Державної казначейської служби України (яка не є стороною договору) відповідного фінансування, яке було надане лише 28.10.2014, коли й відбулися взаєморозрахунки, таким чином, до 28.10.2014 договір про організацію взаєморозрахунків № 715/30 не був дійсним та не міг створювати будь-яких юридичних наслідків, в тому числі впливати на порядок розрахунків за спожитий відповідачем згідно із договором № 13/3420-ТЕ-17 природний газ; вказаний договір не поширює свою дію на зобов'язання, які існували між позивачем та відповідачем раніше, оскільки його предметом є сума у розмірі 882 012,00 грн., у той час як сумою договору купівлі-продажу природного газу № 13/3420-ТЕ-17 є 2 002 156,91 грн.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, третьої особи, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано до суду першої інстанції позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача 122 988,47 грн. пені, 41 577,87 грн. 3% річних, 173 062,53 грн. інфляційних втрат, відшкодування 6 752,58 грн. судових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.12.2012 між сторонами укладено договір № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1.1 якого позивач, за договором продавець, зобов'язується передати у власність відповідача, за договором покупця, у 2003р. природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ за умовами цього договору.

Згідно із п.1.2 договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п.п.2.1, 3.1 договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу продавець передає покупцеві з 01.01.2013 по 31.12.2013 газ обсягом до 1 910 тис.куб.м, у тому числі по місяцях кварталів за наведеною у цьому пункті таблицею; продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

У п.п.3.3, 3.4, 5.5 договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу; акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами; загальна вартість цього договору на дату його укладення становить, разом з ПДВ, 2 500 572,00 грн.

Згідно із п.6.1 договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа, місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на суми, разом із транспортуванням, відповідно до актів приймання-передачі природного газу: від 31.01.2013 на суму 370 423,74 грн., від 28.02.2013 на суму 318 280,92 грн., від 31.03.2013 на суму 376 470,92 грн., від 30.04.2013 на суму 111 792,59 грн., від 31.10.2013 на суму 164 918,62 грн., від 24.01.2014 на суму 230 739,94 грн., від 24.01.2014 на суму 429 530,18 грн.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У позовній заяві позивач стверджує про те, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав, але з простроченням строків, передбачених умовами договору купівлі-продажу природного газу.

Із доданого до позовної заяви розрахунку позивача, вбачається, що останнім нараховано відповідачу за прострочення грошового зобов'язання 122 988,47 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013р., 3% річних 41 577,87 грн. за прострочення зобов'язання січня, лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013р., 173 062,53 грн. інфляційних нарахувань за прострочення зобов'язання лютого, березня, квітня, жовтня, листопада, грудня 2013.

Відповідач не заперечує проти зазначених у розрахунку строках здійснення платежів.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі, неустойкою.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 договору № 13/3420-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У період виконання відповідачем свого обов'язку за договором № 13/3420-ТЕ-17 щодо оплати одержаного природного газу, між Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Обухівської міської ради, Виконавчим комітетом Обухівської міської ради, Комунальним підприємством "Обухіврайтепломережа", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", за цим договором сторони перша, друга, третя, четверта, п'ята, остання) укладено договір № 715/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"), відповідно до п.1 якого предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30.

У п.п.8, 9 договору № 715/30 від 09.10.2014 про організацію взаєморозрахунків погоджено умову про те, що відповідач перераховує на рахунок позивача кошти у сумі 882 012,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 147 002,00 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 28.12.2012 № 13/3420-ТЕ-17/1 за 2013 рік; позивач перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.

Відповідно до пп. 2, 3 п.11, п.16 договору № 715/30 від 09.10.2014 про організацію взаєморозрахунків, з метою виконання договору, сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні; сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Відповідачем умови договору № 715/30 від 09.10.2014 виконані своєчасно, про що свідчить платіжне доручення № 29 від 13.10.2014 про перерахування позивачу 882 012,00 грн. із зазначенням призначення платежу - згідно із п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", договору № 715/30 від 09.10.2014 за газ, договору № 13/3420-ТЕ-17 за 2013р.

Як вже зазначалось, статтею 193 ГК України, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів.

Статтею 14 (п.24) ) Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 № 719-УП установлено, що у 2014 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються на, у тому числі, субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 14, 15, 16, 17 і 20 статті 11, пунктом 5 статті 12 та пунктом 10 статті 13 цього Закону).

Також статтею 16 зазначеного Закону (п.2) ) установлено надати право Кабінету Міністрів України здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики: понад обсяги, встановлені у додатку № 2 до цього Закону, у сумі 11.117.724 тис. гривень із зарахуванням отриманих коштів до спеціального фонду державного бюджету і спрямуванням на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначену пунктом 24 статті 14 цього Закону, для проведення розрахунків за природний газ з публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та компенсації різниці в тарифах на виробництво теплової енергії для населення на теплогенеруючих установках з використанням будь-яких видів палива та енергії за виключенням природного газу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з відповідним коригуванням показників фінансування і видатків державного бюджету та граничного обсягу державного боргу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 № 30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок).

Відповідно до п.3 Порядку перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, що утворилася (компенсації, що розрахована) на початок місяця, в якому проводяться розрахунки, і не погашена (не відшкодована) на дату складення довідки про суму заборгованості (розрахунок компенсації).

Як встановлено в п.4 Порядку, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості, у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення права вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору; кількість сторін зазначеного договору є необмеженою та визначається такою кількістю учасників розрахунків, виконання договору якими забезпечить погашення заборгованості та проведення розрахунків у повному обсязі; із суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, та енергопостачальниками або газодобувними підприємствами проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду).

Умовами таких договорів передбачається не тільки надання державою коштів на погашення заборгованості, але також змінюється порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі договору.

Отже, враховуючи наявність заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, як вже було зазначено, сторонами укладено договір № 715/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором.

Договором № 715/30 змінено строки виконання Комунальним підприємством "Обухіврайтепломережа" свого обов'язку перед Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з оплати одержаного природного газу за договором № 13/3420-ТЕ-17 (далі - основний договір) (п.п.3, 8, 9).

За умовами договору № 715/30 сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до основного договору (п.п.2 п.11) та засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору (п.16).

Договір № 715/30 не передбачає можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань і підстав для інших грошових вимог.

Таким чином, уклавши договір № 715/30, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до основного договору та відмовились від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором.

Повний розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором № 715/30.

За таких обставин висновок Господарського суду Київської області про наявність підстав для стягнення з Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені, передбаченої пунктом 7.2 основного договору, 3% річних та інфляційних втрат, визначених частиною другою статті 625 ЦК України, не ґрунтується на нормах матеріального права.

Для застосування санкції, передбаченої пунктом 7.2 основного договору та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором № 715/30, однак розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договором № 715/30, про що свідчить платіжне доручення № 29 від 13.10.2014, надане відповідачем до матеріалів справи.

Наведені висновки відповідають висновкам у постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 у справі № 5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1272-2012-42/527-2012, від 09.09.2014 у справі № 5011-35/1533-2012-19/522-2012, від 16.09.2014 у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, від 23.09.2014 у справі № 5011-35/1271-2012, від 30.09.2014 у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 25.03.2015 у справі № 924/1265/13, від 01.07.2015 у справі № 924/1230/14, від 16.09.2015 у справі № 917/2520/14, від 23.09.2015 у справі № 917/2519/14, від 07.10.2015 у справі № 924/406/14, від 07.10.2015 у справі № 924/1236/14, від 11.11.2015 у справі № 927/1733/14.

Статтею 82 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу; суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В оскаржуваному рішенні відповідних мотивів не наведено.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у частині стягнення 122 988,47 грн. пені, 148 585,01 грн. інфляційних втрат, 40 127,99 грн.3% річних підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права (статей 549, 625, 653 ЦК України), з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2015 у справі № 911/3828/15, в частині стягнення 122 988,47 грн. пені, 148 585,01 грн. інфляційних втрат, 40 127,99 грн. 3% річних, скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" 122 988,47 грн. пені, 148 585,01 грн. інфляційних втрат, 40 127,99 грн.3% річних.

В решті частини рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2015 у справі № 911/3828/15 залишити без змін.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Комунального підприємства "Обухіврайтепломережа" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Володимира Чаплінського, буд. 3; ідентифікаційний код 32724676) 7 427,84 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Справу № 911/3828/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Повний текст постанови складено 19.02.2016.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха