Постанова № 55933653, 15.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа№ 910/17078/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015р.

у справі № 910/17078/15 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз"

про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Трест ,,Київміськбуд-2" (далі - позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" (далі - відповідач) про стягнення 829 400,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, з яких: 777 506,97 грн. інфляційні втрати, 51 893,54 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. у справі № 910/17078/15 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 777 506,97 грн. інфляційних втрат, 51 893,54 грн. - 3% річних, 16 588 грн. витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на положення ЦК та ГК України і дійшов висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. у справі № 910/17078/15 скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що сума в розмірі 1 019 986,16 грн., відносно якої рішенням суду стягнуто 3% річних та інфляційні втрати, виникла внаслідок невиконання умов договору будівельного підряду № 02-08 від 05.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем. Як вказує скаржник, судовим рішенням даний договір розірвано, тому, з огляду на припинення зобов'язальних відносин між сторонами та відсутністю (в зв'язку з припиненням зобов'язань відповідача) прострочення виконання грошового зобов'язання, застосування при розгляді даної справи ч. 2 ст. 625 ЦК України є неправомірним. Також, на думку скаржника, судом першої інстанції не враховано, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) частково скасована постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013р., з огляду на що неправомірним є стягнення з відповідача коштів з жовтня 2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на її необґрунтованість та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.12.2015р.

01.12.2015р. на адресу суду надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності.

18.12.2015р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Київським апеляційним господарським судом за заявою ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14 (11/181/24-11/185/29).

В судових засіданнях 22.12.2015р., 19.01.2016р., 26.01.2016р., 08.02.2016р. оголошувались перерви до 19.01.2016р., 26.01.2016р., 08.02.2016р. та 15.02.2016р. відповідно.

Відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до прийняття рішення Київським апеляційним господарським судом за заявою ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14 (11/181/24-11/185/29).

Представник позивача заперечував проти даного клопотання.

Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Колегія суддів вважає, що дана справа може бути розглянута по суті за наявними матеріалами без зупинення провадження у справі до прийняття рішення Київським апеляційним господарським судом за заявою ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14 (11/181/24-11/185/29), оскільки спір вирішено і рішення суду набрало законної сили, а прийняття судом заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами не є обставиною, яка може свідчити про невирішення пов'язаної з нею іншої справи, в розумінні ст. 79 ГПК Украни.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р.

В судовому засіданні 15.02.2016р. представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представники позивача проти наведених доводів заперечили.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору будівельного підряду № 02-08 від 05.02.2008р., який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" (замовник) та Публічним акціонерним товариством ,,Трест ,,Київміськбуд-2" (генпідрядник), за змістом п. 1.1 якого Замовник доручає, а Генпідрядник зобов'язується відповідно до наданої проектно-кошторисної документації збудувати і здати у встановлений цим Договором строк об'єкт: житловий 16-ти поверховий будинок на 145 квартир із вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом (у подальшому ,,Об'єкт"), а Замовник зобов'язується передати Генпідряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти побудований об'єкт та оплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) за первісним позовом ВАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" до ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" про стягнення 1 387 252,29 грн. заборгованості та усунення перешкод у користуванні майном та за зустрічним позовом ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" до ВАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" про розірвання договору та стягнення 747 613,28 грн. первісний позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" усунути перешкоди у користуванні майном шляхом надання вільного доступу представникам ВАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" до майна, вказаного в наведеному вище переліку та його вивозу з території будівельного майданчика, який знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодшого, 6. В решті первісного позову відмовлено. В частині розірвання договору будівельного підряду № 02-08 на будівництво житлового будинку по вул. О.Молодшого, 6 в м. Чернігові від 05.02.2008р. провадження в справі припинено. Зустрічний позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" на користь ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" 3 648 824,37 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012р. скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

,,1. Первісний позов задовольнити частково.

2 Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-сервісний центр „Експо-Дніпро-Союз" усунути перешкоди у користуванні майном (за переліком наведеним вище) шляхом надання вільного доступу представникам Публічного акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2" до зазначеного майна та його вивозу з території будівельного майданчика, який знаходиться за адресою: місто Чернігів, вул. О. Молодшого, 6.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо-Дніпро-Союз" на користь Публічного акціонерного товариства ,,Трест ,,Київміськбуд-2" суму в розмірі 1 151 175,80 грн., яка складається з: основної заборгованості в сумі 1 019 986,16 грн., пені в сумі 62 478,39 грн., 3% річних в сумі 7 663,53 грн. та 61 047,72 грн. збитків.

4. В іншій частині первісного позову відмовити.

5. В частині розірвання договору будівельного підряду № 02-08 на будівництво житлового будинку по вул. О.Молодшого, 6, в місті Чернігові від 05.02.2008 року провадження у справі припинити.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити."

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. скасовано в частині стягнення 61 042,72 грн. збитків та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В решті вказану постанову залишено без змін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач зазначає про те, що він є стягувачем за постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29). Відповідач не сплатив належну за рішенням суду суму боргу, тому позивачем нараховано на основну суму боргу 1 019 986,16 грн., яка підтверджується судовим рішенням, інфляційні втрати та 3% річних за період прострочення з жовтня 2013 по червень 2015р.р.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) витрати Генпідрядника за договором № 02-08 від 05.02.2008р. підтверджені на суму 5 923 841,36 грн., а Замовником сплачено 4 903 855,20 грн., то заборгованість останнього за договором підряду перед Генпідрядником склала 1 019 986,16 грн., та вказана сума основного боргу стягнута з відповідача на користь позивача даним судовим рішенням, яке в цій частині залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013р.

Вказані обставини не потребують доказування в порядку ст. 35 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) господарським судом Чернігівської області видано наказ від 21.10.2013р.

Постановою відділу ДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 09.01.2014р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу від 21.10.2013р.

Постановою Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 16.04.2014р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу від 21.10.2013р.

Як вбачається з листа Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції від 13.07.2015р., наявного в матеріалах справи, на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП № 43758126 про стягнення з ТОВ ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" на користь ПАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" заборгованості в розмірі 1 151 175,80 грн. (з них, зокрема, 1 019 986,16 грн. боргу). Відділ ДВС повідомляє, що станом на 13.07.2015р. по виконавчому провадженню ВП № 42992052 (яке входить до складу зведеного ВП № 43758126) стягнень на користь ПАТ ,,Трест ,,Київміськбуд - 2" не проводилось.

В пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 ,,Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, нарахування інфляційних та 3% річних позивач має право проводити на заборгованість відповідача аж до моменту повного погашення основного боргу, який на час звернення до суду відповідачем не сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розраховано інфляційні втрати з простроченої суми основного боргу 1 019 986,16 грн. за період прострочення після прийняття судового рішення про стягнення цієї заборгованості з жовтня 2013р. по червень 2015р. в розмірі 777 506,97 грн., а 3% річних - з 21.10.2013р. по 01.07.2015р. в розмірі 51 893,54 грн.

Позивачем здійснено розрахунок сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за період з 21.10.2013р. по 01.07.2015р. Оскільки, постанову Київського апеляційного господарського суду, якою з відповідача на користь позивача стягнуто, зокрема, основний борг в розмірі 1 019 986,16 грн., прийнято 24.09.2013р., позов у даній справі подано в місцевий господарський суд 03.07.2015р., інфляційні не заявлялися до стягнення в попередній справі, а 3 % річних було заявлено за період з 10.04.2008р. по 01.10.2008, тому період, за який нараховано інфляційні втрати та 3% річних у даній справі, відповідає періоду прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів вважає його правильним, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 777 506,97 грн. та 3% річних в розмірі 51 893,54 грн. підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 17/114/13-17/115/14(11/181/24-11/185/29) частково скасована постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013р., з огляду на що неправомірним є стягнення з відповідача коштів з жовтня 2013р., колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з огляду на таке.

Вищевказаною постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2013р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. скасовано лише в частині стягнення 61 042,72 грн. збитків, в решті ж дану постанову залишено без змін, а в силу приписів ст. 105 ГПК України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, тому нарахування за ст. 625 ЦК України починаючи з жовтня є правом позивача та не суперечать законодавству.

Також в обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що сума в розмірі 1 019 986,16 грн., відносно якої рішенням суду стягнуто 3% річних та інфляційні втрати, виникла внаслідок невиконання умов договору будівельного підряду № 02-08 від 05.02.2008р., укладеним між позивачем та відповідачем. Як вказує скаржник, судовим рішенням даний договір розірвано, тому, з огляду на припинення зобов'язальних відносин між сторонами та відсутністю (в зв'язку з припиненням зобов'язань відповідача) прострочення виконання грошового зобов'язання, застосування при розгляді даної справи ч. 2 ст. 625 ЦК України є неправомірним.

Наведені доводи колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

За змістом ст.ст. 611, 612 ЦК України правові наслідки, встановлені договором або законом, настають у разі порушення зобов'язання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, порушення відповідачем зобов'язання в частині сплати коштів за договором будівельного підряду, зокрема, в частині сплати основного боргу в розмірі 1 019 986,16 грн. встановлено судовими рішеннями.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судами як першої, так і апеляційної інстанції встановлено невиконання відповідачем зобов'язання, а факт належного виконання зобов'язання законодавець не ставить в залежність від розірвання чи припинення договору, з якого таке зобов'язання виникло.

Крім того, відповідачем в суд апеляційної інстанції подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз'яснено в пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 ,,Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як вбачається з поданої відповідачем заяви, він посилається на неможливість подати відповідну заяву в суд першої інстанції, оскільки ухвалу про порушення провадження у справі він не отримував, про час та дату судового засідання належним чином повідомлений не був.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2015р. у справі № 910/17078/15 порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.07.2015р.

Поштове відправлення на адресу відповідача (ухвала суду від 08.07.2015р.) останнім отримано 16.07.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 16.07.2015р. (т.1, а.с. 72).

Крім того, в матеріалах справи наявна заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, з якої вбачається, що представник відповідача Умудова Я.С. 17.07.2015р., тобто за чотири дні до дати прийняття оскаржуваного рішення суду, ознайомилась з матеріалами справи та зробила фотокопії.

За таких обставин, слід дійти висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, і не подав заяву про застосування позовної давності в суді першої інстанції, хоча був обізнаний про час та дату судового засідання належним чином, тому суд апеляційної інстанції в силу приписів ст. 101 ГПК України таку заяву до розгляду не приймає, оскільки відповідачем не доведено неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. у справі № 910/17078/15 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015р. у справі № 910/17078/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торгово - сервісний центр ,,Експо - Дніпро - Союз" - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 107-111 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко