Постанова № 55933505, 09.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р. Справа№ 925/1476/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання - Філімоновій І.Є.

за участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 09.02.2016р.

розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора Черкаської області та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року по справі №925/1476/15 (суддя - Дорошенко М.В.) повний текст якого складено 09.11.15р.

За позовом заступника прокурора Черкаської області

до 1) Квітчанської сільської ради

2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсними рішення, договору та зобов'язання повернути земельну ділянку

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Черкаської області передано позовні вимоги заступника прокурора Черкаської області до Квітчанської сільської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогами:

- про визнання недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 №19-11/VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- про визнання недійсним укладеного між Квітчанською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору оренди землі від 17.10.2012;

- про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 4,8141 га (кадастровий номер НОМЕР_2) до комунальної власності Квітчанської сільської ради.

В обґрунтування позову прокурор вказав на неукладеність між сторонами (нікчемність) договору оренди від 01.01.2012 та на невідповідність спірних рішення та договору вимогам ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України в частині щодо передачі Квітчанською сільською радою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки комунальної власності не на конкурентних засадах (без проведення земельних торгів).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 у справі № 925/1476/15 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 №19-11/VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Визнано недійсним укладений між Квітчанською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір оренди землі від 17.10.2012, зареєстрований 31.10.2012 в управлінні Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області за НОМЕР_3.

Стягнуто з Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (вул. Орджонікідзе, 22, с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, 19446, ідентифікаційний код 34207154) у доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору для зарахування його на реєстраційний рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси №31213206783002 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області, МФО 854018.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у доход Державного бюджету України 609 грн. судового збору для зарахування його на реєстраційний рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Черкаси №31213206783002 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області, МФО 854018.

У задоволені решти позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області звернувся з апеляційного скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.15р. клопотання заступника прокурора Черкаської області про відстрочення сплати судового збору задоволено, прийнято апеляційну скаргу до свого провадження та призначено розгляд справи на 15.12.15р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.15р. розгляд справи відкладено на 26.01.16р.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 22.01.16р. від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з поданням останього апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.16р. продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять календарних днів, відповідно до ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 09.02.16р.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з апеляційного скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.16р. відновлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційно скаргу до свого провадження та призначено розгляд справи на 09.02.16р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.16р. апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області та апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 об'єднання в одне апеляційне провадження.

У судове засідання 09.02.16р. з'явився прокурор, відповідач-2 та представник відповідача-2. Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, через загальний відділ документального відділ Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, серед іншого, представник відповідача-1 просить суд розглядати апеляційну скаргу без його участі.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги власної апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року у справі № 925/1476/15 скасувати в частині відмови в зобов'язанні фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути до комунальної власності Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області земельну ділянку площею 4,8141 га (кадастровий номер НОМЕР_2) та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Проти доводів викладених в апеляційній скарзі відповідача 2 прокурор заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні даної скарги.

Відповідач-2 та представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів викладених в апеляційній скарзі прокуратури, та просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, якою рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.15р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, відповідача-2 та представника відповідача-2, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.11.2011р. громадянин ОСОБА_2, звернувся до Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області із заявою про надання йому в оренду на 25 років гідротехнічної споруди "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Квітчанською сільською радою 15.12.2011р. прийнято рішення №11-13/VІ, яким надало громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4 га для риборозведення та обслуговування орендованого майна (ГТС "ІНФОРМАЦІЯ_1").

01.01.2012р. Квітчанська сільська рада як орендодавець в особі сільського голови Шпутенка В.М. і громадянин ОСОБА_2 як орендар уклали між собою договір оренди та підписали акт приймання передачі майна, згідно з якими орендодавець на підставі рішення Квітчанської сільської ради від 15.12.2011р. №11-13/VІ передав орендарю, а останній прийняв у строкове платне користування строком на 25 років майно - гідротехнічну споруду, що знаходиться на території Квітчанської сільської ради вартістю 14584 грн.

Договір оренди від 01.01.2012р. нотаріально не посвідчувався і його державна реєстрація не проводилася.

Судом першої інстанції встановлено, що громадянин ОСОБА_2 16.02.2012р. року звернувся до Квітчанської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4 га під ставком "ІНФОРМАЦІЯ_1".

17.02.2012р. Квітчанська сільська рада прийняла рішення №13-4/VІ, яким надала громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду строком на 25 років орієнтовною площею 4,8141 га в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби).

21.08.2012р. Квітчанська сільська рада без проведення земельних торгів прийняла спірне рішення №19-11/VІ, яким вирішила:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі та закріплення її межовими знаками площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за адресою: с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область;

- передати в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 за адресою: с. Квітки, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область і встановити орендну плату в розмірі 500 грн. за 1 га.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2012р. Квітчанська сільська рада як орендодавець в особі сільського голови Шпутенка В.М. і фізична особа-підприємець ОСОБА_2 як орендар уклали між собою договір оренди землі, згідно з пунктами 1; 2 якого орендодавець надає орендарю, а останній приймає в строкове платне користування для сільськогосподарського використання - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розведення ставкової риби) строком на 25 років земельну ділянку площею 4,8141, кадастровий номер НОМЕР_2, у тому числі: 3.3768 га ставок, 1,1891 га сіножаті заболочені та сіножаті зачагарниковані, 0,2482 га гідротехнічні споруди.

Відповідно до п.п. 2, 3 договору оренди землі від 17.10.2012 сторони передбачили, що на земельній ділянці, яка передається в оренду, знаходяться об'єкти нерухомого майна: гідротехнічні споруди, що перебувають в оренді ОСОБА_2 Земельна ділянка передається в оренду з гідротехнічними спорудами.

31.10.2012р. договір оренди землі від 17.10.2012 був зареєстрований в управлінні Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за НОМЕР_3.

14.02.2015 року до прокуратури Черкаської області надійшла заява від громадянина ОСОБА_4 щодо порушення вимог чинного законодавства при передачі Квітчанською сільською радою фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 ставка "ІНФОРМАЦІЯ_1" в с. Квітки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

За результатами проведеної органами прокуратури Черкаської області за заявою ОСОБА_4 перевірки дотримання вимог чинного законодавства при передачі Квітчанською сільською радою фізичній особі-підприємцю ставка "ІНФОРМАЦІЯ_1" й були встановлені порушення збоку відповідачів, у зв'язку з чим прокуратура звернулася з позовом до Господарського суду Черкаської області.

Суд першої інстанції, встановивши, що рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 та договір оренди від 17.10.2012 суперечать вимогам ст. ст. 124, 134 Земельного кодексу України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Проте, заявлена у позові вимога про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 4,8141 га (кадастровий номер НОМЕР_2) до комунальної власності Квітчанської сільської ради, визнана судом першої інстанції майновою вимогою, спрямованою на захист майнових інтересів першого відповідача - Квітчанської сільської ради, а не держави в особі позивача, в той час, як господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості задоволення позову не на користь позивача, а на користь відповідача, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні. Крім того, судом першої інстанції було відхилено заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності, вважаючи датою перебігу такої - 14.02.2015 (прокурорська перевірка).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з вищенаведеними висновками суду першої інстанції і вважає його таким, що зроблений з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також таким, що не відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" надає право подання позовної заяви в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Стаття 29 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачають можливість здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави, у тому числі і шляхом звернення до суду з позовом, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. При цьому прокурор має обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 р. №3-рп/99) поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає в чому саме відбулося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідністю їх захисту.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Аналогічні норми містить і ст. 324 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день прийняття спірного рішення, було встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 16.09.2008 № 509-VI, який набрав чинності з 14.10.2008, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачає випадки продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них не на конкурентних засадах (земельних торгах), а ч. 3 вказаної статті цього ж Кодексу - випадки не проведення земельних торгів.

Серед передбачених частинами 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України випадків продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них не на конкурентних засадах (земельних торгах) та випадків не проведення земельних торгів є такий випадок як розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, і немає такого випадку як розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають в оренді (наймі) фізичних або юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору являється визнання недійсним рішення Квітчанської сільської ради від 21.08.2012 №19-11/VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"; про визнання недійсним договору оренди землі від 17.10.2012; про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 4,8141 га (кадастровий номер НОМЕР_2) до комунальної власності Квітчанської сільської ради, у зв'язку із порушенням відповідачами вимог законодавства у сфері управління майном комунальної власності, а також у сфері земельних правовідносин, які були виявлені 14.02.2015р. за результатами проведеної органами прокуратури Черкаської області перевірки за заявою ОСОБА_4

Так, звертаючись з даним позовом заступник прокурора Черкаської області зазначає про порушення інтересів держави, які полягають у порушенні Квітчанською сільською радою встановленого Земельним кодексом України порядку розпорядження землею комунальної власності, у позбавленні можливості кожної особи скористатися своїм правом на землю шляхом прийняття участі у відповідних земельних торгах, якби такі проводилися, у неотриманні максимального доходу від оренди землі, встановленого за результатами земельних торгів.

Необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтував необхідністю відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства і орендаря, відновлення порушеного Квітчанською сільською радою порядку розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, дотримання принципу раціонального використання землі та отримання максимального доходу від її оренди.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач-2 подав заяву про застосування позовної давності до спірних правовідносин, посилаючись на те, що строк позовної давності обчислюється не з моменту виявлення прокуратурою фактів порушення державних інтересів, а з моменту прийняття відповідного рішення або укладення відповідного договору, які на думку прокурора порушують державний інтерес.

Суд першої інстанції відхилив вищевказану заяву відповідача-2, зазначивши про те, що у спірних правовідносинах прокурор як позивач довідався про порушення інтересів держави лише після 14.02.2015 - з дня отримання ним згадуваної вище заяви від громадянина ОСОБА_4 і не міг довідатися про це раніше.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що станом на 31.08.2015 - день подання прокурором позову, за яким було порушено провадження у даній справі, загальний строк позовної тривалістю у три роки за заявленими у позові вимогами не сплив.

Проте, з наведеним висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Частинами 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку відліку позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що положення про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України у від 23.03.2014 р. у справі № 916/2414/13.

Так, враховуючи звернення прокурора із даним позовом на захист державних інтересів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що відлік позовної давності починається з 14.02.2015, в той час, як рішення Квітчанською сільською радою, яке на думку прокурора порушує інтереси держави, прийняте - 21.08.2012.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що відлік строку позовної давності починається саме з 21.08.2012, а тому кінцевий термін звернення з наведеним позовом є 21.08.2015.

Отже, з урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції задовольняє заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності у справі №925/1476/15, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.2015 року у справі №925/1475/15 скасуванню.

Судовий збір за подачу апеляційних скарг, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на прокуратуру Черкаської області.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду 02.11.15р. у справі №925/1476/15 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.15р. у справі №925/1476/15 - задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.11.15р. у справі № 925/1476/15 - скасувати повністю.

4. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Черкаської області до Квітчанської сільської ради та до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення, договору та зобов'язання повернути земельну ділянку - відмовити повністю.

5. Стягнути з прокуратури Черкаської області (18000, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 286) в дохід Державного бюджету України 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Стягнути з прокуратури Черкаської області (18000, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 286) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

8. Матеріали справи №925/1476/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко