Рішення № 55933350, 16.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6004/2015-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Провадження № 22-ц/780/871/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 54 16.02.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

16 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Гуля В.В., Касьяненко Л.І.

при секретарі - Ярун Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація», третя особа: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він 01 грудня 2014 року позивач був прийнятий по переводу до шахти імені ОСОБА_3, відокремленого підрозділу «Донецька виконавча дирекція по ліквідації шахт», Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» з відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція по ліквідації», на посаду гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем, а 02 червня 2015 року він звільнився за власним бажанням з займаної посади згідно ст.38 КЗпП України.

Позивач, посилаючись на те, що з 01 листопада 2014 року йому не виплачувалася заробітна плата, не було оплати за невикористану щорічну відпустку просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01 листопада 2014 року по 02 червня 2015 року, що становить 25315,35 гривень, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01 листопада 2014 року по 02 червня 2015 року у сумі 2625,28 гривень і суму середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з 01 листопада 2014 року в розмірі 54755,84 гривень.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись що позивач пропустив строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні, який закінчився 30 серпня 2015 року.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач працював гірником підземним на шахті ім.П.Л. ОСОБА_3, яка знаходиться на території виплати здійснюється лише після повернення згаданої території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому оплата буде здійснена після повернення вказаної території під контроль органів державної влади, своєї вини в затримці розрахунку із позивачем при звільненні відповідач не вбачає.

Представник третьої особи також заперечував проти позову, посилаючись на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України як центральний орган виконавчої влади, в сфері управління якого знаходиться державне підприємство, не перебуває з працівниками підприємства у трудових відносинах та не відповідає за його зобовязаннями.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року позов задоволено.

Стягнуто із ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» на користь ОСОБА_2 заборгованість із виплати заробітної плати, що становить 43182 грн. 92 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення присудження працівникові виплати заробітної плати допущено до негайного виконання не більше ніж за один місяць.

Вирішено питання про судові витрати.

Відповідач ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» не погоджуючись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається, що суд невірно визначив Статут апелянта, оскільки підприємство утворено з метою здійснення некормеційної господарської діяльності. Крім того, суд не врахував тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, затверджений Постановою кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 595.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 01 грудня 2014 року був прийнятий по переводу до шахти імені ОСОБА_3, відокремленого підрозділу «Донецька виконавча дирекція по ліквідації шахт», Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» з відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція по ліквідації», на посаду гірника підземного 3 розряду з повним робочим днем.

02 червня 2015 року позивач ОСОБА_2 був звільнений за власним бажанням із займаної посади згідно ст..38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.26).

Згідно довідки про доходи, заборгованість з виплати заробітної плати позивачу ОСОБА_2 за період з 01 листопада 2014 року по 30 червня 2015 року становить 20367, 64 грн. (а.с.11).

З 27 квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 взятий на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 17 кв.111, що підтверджується довідкою №3250002846 від 27 квітня 2015 року (а.с.12-13).

Згідно листа №652 від 14 липня 2015 року ДП «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація», позивачу відмовлено у виплаті заробітної плати на підставі п.2 постанови КМУ №595 від 07 листопада 2014 року та розпорядження КМУ №1085 від 07 листопада 2014 року (а.с.15).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з положень ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України.

Проте, суд першої інстанції вирішуючи справу не врахував що Постановою кабінету міністрів України від 07.11.2014 № 595 затверджено тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей.

Пунктом 2 вказаного тимчасового порядку передбачено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Розпорядженням кабінету міністрів України від 17.11.2014 № 1085-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на шахті імені ОСОБА_3, яка відповідно до відомостей, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходиться в зоні АТО, і наказом Міненерговугілля України затверджено проект її ліквідації, який фінансується державним бюджетом України за статтею «реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості»

При цьому населений пункт в якому розташована шахта імені ОСОБА_3 відноситься до переліку населених пунктів встановлених, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідно до розпорядження кабінету міністрів України від 17.11.2014 № 1085-р.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі задоволенню не підлягає, оскільки вказана оплата буде здійснена відповідачем після повернення вказаної вище території під контроль органам державної влади.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Обєднана компанія «Укрвуглереструктуризація» задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :