Рішення № 55933315, 18.02.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

„18 лютого 2016 рокуСправа № 927/1545/15

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега СІ»,

07100, Київська область, м. Славутич, Ризький квартал, 6/5

Відповідач:Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації,

14000, м. Чернігів, вул. Белінського, 11

Третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору:Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, вул. Комсомольська, 27, м. Чернігів, 14000

про стягнення 171283,73 грн.

Суддя Скорик Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність №05/02-02 від 04.01.2016 представник

Від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 1-01/56 від 12.11.2015 представник

Від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега СІ» подано позов до управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 102544,21 грн боргу за договором підряду № 90 від 14.09.2012, 67208,90 грн інфляційних, 1530,62 грн річних.

В доказ виконання будівельно-монтажних робіт в жовтні та грудні 2012 року позивач надав акти форми КБ-2, КБ-3, підписані уповноваженими представниками сторін та посилається на неоплату відповідачем виконаних робіт в розмірі 102544,21 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.12.2015, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору було залучено Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області.

Третя особа належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1400030929979, але повноважного представника в судове засідання не направила.

До початку судового засідання від третьої особи на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки станом на 03.02.2016 позивачем не надано третій особі копії позовної заяви. Суд ухвалами зобовязував позивача направити третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами. Доказів виконання вимог суду позивач не надав, пославшись на направлення копії позовної заяви простою кореспонденцією. Враховуючи розгляд справи протягом чотирьох судових засідань, про які третя особа була повідомлена, що підтверджується поштовими повідомленнями, розташування третьої особи в місті розташування суду, що підтверджує можливість представника третьої особи ознайомитись з матеріалами справи зі зняттям копій. З врахуванням зазначеного, клопотання третьої особи відхилено судом.

Відповідач відзиву на позов не надав, представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечив.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд

Встановив:

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. (ст. 875 Цивільного кодексу України).

14.09.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Омега СІ» (позивач, сторона 1) та Управлінням капітального будівництва Чернігівської облдержадміністрації (відповідач, сторона 2) укладено договір підряду № 90 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач виконує на свій ризик будівельно-монтажні роботи а також здає обєкт в експлуатацію в установлений строк у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих ДБН, і правил, інших нормативних актів у будівництві, обєкт капітальний ремонт існуючого даху стаціонарного відділення для постійного або тимчасового проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, і здає їх відповідачу (за актом приймання робіт з усуненням, у випадку виявлення при прийманні або в межах гарантійного строку недоробок, що зумовлені неякісним виконанням робіт), надає всю виконавчу документацію (п. 1.1. договору).

Згідно п. 1.2 договору, відповідач зобовязується прийняти виконані роботи і оплатити їх згідно умов договору.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно п.п. 2.1, 2.2. договору в редакції додаткової угоди № 1 до договору № 90 від 14.09.2012 Капітальний ремонт існуючого даху стаціонарного відділення для постійного або тимчасового проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.12.2012, фінансування робіт, передбачених цим договором, здійснюється за рахунок призначень, наданих для будівництва, реконструкції та ремонту обєктів соціальної сфери. Загальна вартість будівельно-монтажних робіт та інших витрат які виконуються позивачем в 2012 році за даним договором складає 243431,25 грн, в т.ч. ПДВ-20%.

Початок робіт, згідно п. 3.1. договору, - вересень 2012 року, закінчення робіт відповідно до календарного графіку робіт.

Згідно п. 4.11 відповідач зобовязується приймати виконані роботи шляхом підписання акту приймання виконаних робіт (актів приймання виконаних підрядних робіт по ф. № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат по ф. № КБ-3 разом з підтверджуючими документами) в 10-ти денний термін після надання їх позивачем, за відсутності обґрунтованих заперечень.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2012 року на суму 91611,50 грн., №2 за грудень 2012 року на суму 151819,75 грн., та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2012р на суму 91611,50 грн., за грудень 2012 року на суму 151819,75 грн., які підписані повноважними представниками сторін та копії яких додано до матеріалів справи (а.с 11,13, 18-19, 23-25), позивачем виконано підрядних робіт на загальну суму 243431,25 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунки за виконані роботи на обєкті, здійснюються після остаточної здачі виконаних робіт та/або обєкта, або в іншому порядку, погодженому сторонами. Оплата може проводитися шляхом платежів за окремі етапи робіт.

Відповідач до початку виконання робіт, перераховує позивачу аванс у розмірі 30% від договірної ціни (п. 5.3. договору ).

Пунктом 5.4 договору сторони визначили, що відповідач проводить розрахунки за виконані роботи після підписання ф.№КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та ф.№КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат), при цьому сторони домовились про те, що строк (термін) оплати виконаних підрядником робіт визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, а саме надходження коштів з бюджету на рахунок УКБ ЧОДА на проведення робіт, які є предметом даного договору, у звязку з чим оплата за виконані підрядником роботи здійснюється на підставі підписаних актів ф-№КБ-2в протягом 3-х днів з дати надходження коштів на проведення визначених даним договором робіт на рахунок УКБ ЧОДА, з врахуванням п. 5.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору провів позивачу оплату авансу на загальну суму 140887,04 грн, що підтверджується платіжним дорученням №781 від 17.09.2012 року на суму 70696,00 грн., №1047 від 01.11.2012 року на суму 20915,50 грн., №1232 від 27.12.2013 року на суму 49275,54 грн.

Решта заборгованості у сумі 102544,21 грн. за виконані підрядні роботи відповідачем не оплачена. Заборгованість відповідача у сумі 102544,21 грн. підтверджується актами звірки розрахунків між сторонами від 01.03.2013 року та від 11.02.2016, підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток сторін.

04.12.2014 р. позивачем було направлено лист вимогу № 25 від 01.12.2014 на адресу відповідача з вимогою оплатити борг у тому числі і за договором підряду № 90 від 14.09.2012 протягом 10 календарних днів з дня отримання даного листа.

Лист-вимогу отримано відповідачем 15.12.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 156).

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.11.1. договору, договір набирає чинності з моменту його укладання і підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобовязань, вченені під час дії цього договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено поняття строку та терміну, зокрема, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, надходження коштів з Державного бюджету, як це визначено п. 5.4. договору не можна розглядати як подію, яка неминуче настане, в розумінні абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обовязків щодо визначення строку оплати.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що сторонами не визначено строк оплати виконаних робіт.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того слід зазначити, що відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, установи мають право брати зобовязання щодо видатків або надання кредитів з бюджету відповідно до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів; обсяг бюджетних зобовязань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобовязаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобовязаннями в поточному році. Таким чином, законодавством України передбачено, що зобовязання минулих періодів повинні здійснюватися в першу чергу, вони мають пріоритетне значення.

Згідно п. 2.1. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобовязань минулих років, узятих на облік органами казначейства.

Бюджетні зобовязання та бюджетні фінансові зобовязання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бюджетів.

У відповідності до ч.1 та 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Абзац. 2 ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

У відповідності до п.2.14. глави 2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобовязань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів. Бюджетні фінансові зобов'язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов'язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.

Доказів надання документів для перереєстрації заборгованості в 2013, 2014, 2015, 2016 році та відповідне повернення цих документів у звязку з відсутністю фінансування, включення в звіт про заборгованість за бюджетними коштами форми 7Д, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором №90 від 14.09.2012р. і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі Державного казначейства України.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання зобовязань щодо оплати за виконані роботи, тому до уваги судом не приймається.

На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 102544,21 грн. боргу.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню 102544,21 грн. боргу є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1530,62 грн. за період з 25.12.2012 по 25.06.2013 та 67208,90 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2012 року по листопад 2015 року, включно.

Пунктом 8.1. договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань по даному договору згідно чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про стягнення інфляційних витрат та процентів річних судом враховується, що сторонами договору фактично не було визначено строк виконання зобовязання по оплаті виконаних робіт. За таких обставин строк виконання цього зобовязання визначається у відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України і повинен обчислюватися з дати закінчення визначеного позивачем у листі вимозі строку в 10 календарних днів з дня його отримання. Тобто, прострочення у оплаті виконаних робіт слід обчислювати з 26.12.2014 р.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом враховано, що позивачем при розрахунку інфляційї не було враховано дефляційні процеси та враховуючи вищевикладене належна до стягнення сума річних за період дійсної прострочки - січня по листопад 2015 року, включно, становить 43393,40 грн.

В решті позову про стягнення інфляційних слід відмовити за безпідставністю.

Оскільки прострочення виконання зобовязання по оплаті робіт у відповідача виникло з 26.12.2014 р. у позові про стягнення 1530,62 грн. процентів річних за період з 25.12.2012 по 25.06.2013 необхідно відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобовязання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15.05.2012р. у справі № 11/446.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України; господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, код 04014246, вул. Бєлінського, 11, м. Чернігів, 14000 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОМЕГА СІ», код ЄДРПОУ 31476352, 07100, Київська область, м. Славутич, Ризький квартал, 6/5, 102544,21 грн боргу, 43393,40 грн інфляційних та 2189,06 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 19.02.2016 року.

Суддя Н.О. Скорик