Ухвала суду № 55933105, 16.02.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"16" лютого 2016 р.Справа № 924/441/15

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, м. Хмельницький

до 1. товариства з додатковою відповідальністю "Адамс", с. Жовтневе, Кам'янець-Подільський район

2. Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Хмельницькій області

про 1. визнання недійсним пункту 3 наказу ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" №1-К від 16.02.2011р. про призначення колегіального виконавчого органу ОСОБА_3 - дирекцію, у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6;

2. визнання недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" на ОСОБА_7, що оформлено протоколом засідання дирекції ТДВ "Адамс" № 3 від 18.07.2011р.;

3. визнання протиправною та скасувати реєстраційну дію "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" за №165991070003001504 від 18.07.2011р.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_8 - представник згідно договору про надання правової допомоги №12/02/2016/г. від 12.02.2016р.;

від відповідача 1 - ОСОБА_9 - представник згідно довіреності №25/12 від 25.12.2015р.;

від відповідача 2 - не з'явився.

Суть спору: в березні 2015р. позивач звернувся із позовом до 1. товариства з додатковою відповідальністю "Адамс" с. Жовтневе, Кам'янець-Подільський район, 2. Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Хмельницькій області про 1. визнання недійсним пункту 3 наказу ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" №1-К від 16.02.2011р. про призначення колегіального виконавчого органу ОСОБА_3 - дирекцію, у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6, 2. визнання недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" на ОСОБА_7, що оформлено протоколом засідання дирекції ТДВ "Адамс" № 3 від 18.07.2011р., 3. визнання протиправною та скасувати реєстраційну дію "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" за №165991070003001504 від 18.07.2011р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.05.2015р. по справі №924/441/15 позов ОСОБА_1 м. Хмельницький до 1. товариства з додатковою відповідальністю „Адамс с. Жовтневе, Кам'янець-Подільський район, 2. Камянець-Подільського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Хмельницькій області задоволено частково. Визнано недійсним пункту 3 наказу ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" № 1-К від 16.02.2011р. про призначення колегіального виконавчого органу ОСОБА_3 - дирекцію, у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Визнано недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" на ОСОБА_7, що оформлено протоколом засідання дирекції ТДВ „Адамс № 3 від 18.07.2011р. Провадження у справі в частині визнання протиправною та скасування реєстраційної дії "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" за №165991070003001504 від 18.07.2011р. припинено.

26.06.2015р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі №924/441/15 апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Адамс» на рішення господарського суду Хмельницької області від 20.05.2015 року у справі №924/441/15 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову, прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.01.2016р. у справі №924/441/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20.05.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.06.2015 у справі №924/441/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

21.01.2016р. матеріали справи №924/441/15 надійшли до господарського суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2016р. передані для розгляду судді Заярнюку І.В.

Ухвалою суду від 22.01.2016р. суддею Заярнюком І.В. прийнято справу №924/441/15 до свого провадження.

15.02.2016р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих. №б/н від 15.02.2016р. (Вх.№05-08-352/16 від 15.02.2016р.) про часткову зміну предмету позову, а саме до початку розгляду справі по суті, позивач змінює п. 3 прохальної частини позовної заяви та просить - скасувати реєстраційну дію (запис) "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" вчинену державним реєстратором Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління у Хмельницькій області за №165991070003001504 від 18.07.2011р.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 16.02.2016р. подав заяву за Вх.№05-08/364/16 від 16.02.2016р. про виправлення описки в заяві про часткову зміну предмету позову, а саме, замість слів "Реєстраційної служби Кам'янець-Подільського міськрайонного управління у Хмельницькій області" просить читати "Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації".

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки подана позивачем заява про зміну предмету позову подана до початку розгляду справи по суті, за формою та змістом узгоджується із приписами ст.54, ст.57 ГПК України, остання судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 16.02.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахування поданих заяв та просив суд задовольнити позов в повному обсязі, а саме: 1. визнати недійсним пункт 3 наказу ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" №1-К від 16.02.2011р. про призначення колегіального виконавчого органу ОСОБА_3 - дирекцію, у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; 2. визнати недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 ТДВ „Адамс" на ОСОБА_7, що оформлено протоколом засідання дирекції ТДВ "Адамс" № 3 від 18.07.2011р.; 3. скасувати реєстраційну дію (запис) "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах" вчинену державним реєстратором Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації за №165991070003001504 від 18.07.2011р.

Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2016р., 15.02.2016р. представником позивача подано пояснення по справі з урахуванням вимог постанови ВГСУ від 11.01.2016р., де останній зазначив, що в постанові ВГСУ колегія суддів касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до місцевого господарського суду зазначила, що суди попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин щодо формування рішенням Установчих зборів від 12.02.2011 складу Дирекції із зазначенням конкретних прізвищ, а також щодо встановлення дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права, належним чином не дослідили, хоча відповідач-1 і посилався на них як на підставу заперечень проти позову. Щодо формування рішенням Установчих зборів від 12.02.2011 складу Дирекції із зазначенням конкретних прізвищ звертає увагу на таке. Стаття 99 Цивільного кодексу України визначає, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. У відповідності до п.п. в) п.10.3. Статуту ТДВ "Адамс" до виключної компетенції Зборів Учасників належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. У відповідності до п. 10.6. Статуту ТДВ "Адамс" виконавчим органом ОСОБА_3, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція. Згідно протоколу №1 установчих зборів учасників ТДВ „Адамс" від 12.02.2011р., Зборами Учасників створено товариство з додатковою відповідальністю „Адамс", затверджено склад засновників (учасників) ТДВ „Адамс", затверджено статут товариства та президентом ОСОБА_3 обрано ОСОБА_4. Зазначає, що як вбачається із зазначеного протоколу № 1 установчих зборів учасників ТДВ „Адамс" від 12.02.2011 р., загальними зборами товариства не приймалось рішення, яким встановлено склад виконавчого органу (Дирекції), а тому твердження відповідача про утворення колегіального органу - Дирекції не заслуговує на увагу. Таким чином, зауважує, що позовна вимога щодо протиправності оскаржуваного наказу в частині призначення колегіального виконавчого органу ОСОБА_3 (дирекції) та визначення його складу із зазначенням прізвищ є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Щодо встановлення дати, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення свого права зазначає наступне. Згідно позовної заяви ОСОБА_1 останній стало відомо про порушення її корпоративних прав, а саме прийняття оскаржуваних рішень, згідно інформації яка міститься в Єдиному державному реєстрі та з матеріалів справи Хмельницького окружного адміністративного суду №822/299/15, провадження по якій було відкрито в січні 2015 року. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Зазначає, що ОСОБА_1 могла довідатись про порушення свого права, як твердить Відповідач-1, із інформації з Єдиного державного реєстру, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру. Разом з тим, вільний доступ до інформації з Єдиного державного реєстру, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру (точніше до певної інформації) особи, в тому числі і позивачка, отримали лише після 29.12.2012р. - дня набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012р. №1846/5 про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зауважує, що при цьому, із інформації з Єдиного державного реєстру вбачається, що ОСОБА_11 є тимчасово виконуюча обов'язки з 14.02.2013 р. (до 14.02.2013р. - ОСОБА_7 є тимчасово виконуюча обов'язки), т.я. прізвище «Барабаш» було змінено нею на прізвище «Яхієва». При цьому, зазначена інформація не містить ані підстав, ані документів, що стали підставою для внесення відповідних відомостей про керівника ТДВ «Адамс» до Єдиного державного реєстру. Стверджує, що про те, що ОСОБА_11 (ОСОБА_7) виконує обов'язки керівника товариства, Позивачка могла довідатись лише після 29.12.2012р. - дня набрання чинності наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. № 1846/5 Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Отже, на момент звернення ОСОБА_1 із даним позовом до господарського суду (березень 2015 року) строк позовної давності останньою не пропущено. Зазначає, що твердження Відповідача-1 про те, що Позивач, як учасник товариства, має право на ознайомлення із документами товариства, а тому могла знати про порушення своїх прав з моменту прийняття оскаржуваних рішень, не можуть братись до уваги. За приписами статей 12, 13, Цивільного кодексу України, за змістом яких відповідне право на одержання інформації про діяльність товариства, передбачене статтею 116 цього Кодексу та статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», учасник товариства здійснює вільно та на власний розсуд, тому намір цікавитися справами товариства не є обов'язком учасника. Відповідно, початок перебігу позовної давності, що встановлений частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, не можна обчислювати від дати проведення засідання дирекції товариства, що прийняла спірне рішення та дати видання спірного наказу президента товариства, про які Позивачка, як учасник товариства не повідомлялась, а тому й об'єктивно не могла та не повинна була про них знати. Зауважує, що згідно п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Відповідно до п. 6.1.6. Статуту ТДВ «Адамс», учасники товариства мають право одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Однак, оскаржувані Позивачем рішення зафіксовані у документах, право на ознайомлення із якими статутом ТДВ «Адамс» не передбачено. Крім того, вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що Позивачу стало відомо, чи могло бути відомо про порушення його прав раніше ніж 14.02.2013р., в тому числі зазначає, що твердження Відповідача-1 не ґрунтуються на доказах, а є лише припущеннями, що не можуть бути засобами доказування в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України. Таким чином, вважає, що позивач звернувся із вимогами про захист своїх порушених корпоративних прав в межах строку позовної давності. Зазначає, що в постанові ВГСУ від 11.01.2016 також відзначено, що суди безпідставно припинили провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії Кам'янець-Подільського міськрайонного управління ГУ юстиції у Хмельницькій області від 18.07.2011 за №165991070003001504 на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки не врахували, що у тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про внесення змін до установчих документів, вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та інші. Із такими висновками суду касаційної інстанції представник позивача повністю погоджується, крім того з даного питання представником позивача було надано до суду письмові пояснення та заперечення щодо клопотання ТДВ «Адамс» про припинення провадження в цій частині позовних вимог. З урахуванням викладеного, просить суд врахувати дані пояснення при вирішенні спору по суті та задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 з'явився в судове засідання 16.02.2016р., проти задоволення позову заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у письмових пояснення по суті спору від 16.02.2016р., а саме: вважає доводи позивача щодо незаконності п. 3 наказу президента ТДВ "Адамс" № 1-К від 16.02.2011р. про призначення дирекції ОСОБА_3 в складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є необґрунтованими і спростовуються наступним. Відповідач 1 діє на підставі статуту, затвердженого протоколом №1 установчих зборів учасників ТДВ «АДАМС» від 12 лютого 2011 року, зареєстрованого 23 лютого 2011 року (надалі - Статут). Відповідно до п. «в» п. 10.3. Статуту, до компетенції Зборів учасників належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. Згідно з п. 10.6. Статуту, виконавчим органом ОСОБА_3, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція. Дирекцію очолює генеральний директор. Генеральним директором, є ОСОБА_2. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками ОСОБА_3. ОСОБА_3 формується ОСОБА_2. Відповідно до п. 10.6.4. Статуту, ОСОБА_2 має право, зокрема, видавати накази та розпорядження з будь-яких питань діяльності ОСОБА_3, підписувати інші внутрішні документи ОСОБА_3. Згідно з протоколом №1 установчих зборів учасників ТДВ «АДАМС» від 12 лютого 2011 року, ОСОБА_2 ОСОБА_3 було обрано ОСОБА_4. Зауважує, що окрім того вказаним протоколом установчих зборів учасників, також утворено колегіальний орган - дирекцію; без призначення її персонального складу, оскільки відповідно до п. 10.6. Статуту, апарат ОСОБА_3 формується ОСОБА_2. Керуючись наведеними положеннями, зокрема, п. 10.6. Статуту, в п. 3 свого наказу №1-к від 16 лютого 2011 року ОСОБА_2 в порядку реалізації своїх повноважень щодо формування апарату управління ОСОБА_3 призначив колегіальний виконавчий орган ОСОБА_3 - дирекцію у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_12 Пояснює, що жодним вимогам законодавства і Статуту ОСОБА_3 вказаний пункт наказу не суперечить, а відтак, правові підстави для визнання його недійсним в суду були відсутні. Зазначає, що позивач також просить визнати недійсним рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 Відповідача на ОСОБА_7, оформлене протоколом засідання дирекції ТДВ «АДАМС» від 18 липня 2011 року. На переконання Відповідача 1, приймаючи вказане рішення, дирекція Відповідача 1 діяла в межах закону, Статуту та із врахуванням фактичних обставин ситуації, в якій опинилось ОСОБА_3 на той час. Так, ОСОБА_4, який раніше був обраний ОСОБА_2 ОСОБА_3, трагічно загинув 02 квітня 2011 року. Згідно з п. 10.6 Статуту Відповідача 1, виконавчим органом ОСОБА_3, що здійснює управління його поточною діяльністю, є дирекція. Відповідно до п. 10.6.2. Статуту, Дирекція вирішує усі питання діяльності ОСОБА_3, крім тих, які віднесено до компетенції Зборів учасників. Згідно з ч. 2 ст. 99 ЦК України виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Згідно з абзацом першим частини другої статті 98 ЦК України рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Керуючись вищенаведеними положеннями закону і статуту, а також з метою забезпечення безперервного здійснення ОСОБА_3 оперативної господарської діяльності, оскаржуваним рішенням дирекції Відповідача 1 було прийнято рішення про покладення повноважень тимчасово виконуючого обов'язки ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ОСОБА_7 до проведення загальних зборів учасників ОСОБА_3. Зауважує, що посилання в позові на невідповідність оскаржуваного рішення приписам п. 10.7. Статуту Відповідача згідно з яким, ОСОБА_2 не може бути членом Ревізійної комісії, не можуть бути підставою для його задоволення, оскільки Позивачем не враховано, що повноваження ОСОБА_7, яку раніше було обрано до складу ревізійної комісії ОСОБА_3 (протокол № 1 від 12 лютого 2011 року), були припинені з 14 липня 2011 року на підставі поданої нею заяви від 01 липня 2011 року. Відповідач 1, вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що в даній ситуації не йдеться про відкликання ревізійної комісії як органу товариства, а вирішується питання про складення відповідних повноважень членом ревізійної комісії, гр. ОСОБА_7, за її власним бажанням на підставі поданої заяви. Зауважує, що право ОСОБА_7 подати таку заяву і, відповідно, припинити подальше виконання обов'язків члена ревізійної комісії є її безумовним особистим правом, яке не може залежати від прийняття чи неприйняття в майбутньому відповідного рішення загальними зборами учасників товариства, адже, в даній ситуації особа не може бути примушена до виконання обов'язків члена ревізійної комісії товариства поза її волею. Також зазначає, що свою заяву ОСОБА_7 вірно адресувала дирекції як єдиному діючому на той час органу оперативного управління товариством, а також ревізійній комісії товариства. В свою чергу відповідно до п. п. 10.5.1, 10.5.2 статуту Відповідача, повноваження щодо скликання зборів учасників товариства належать Дирекції як виконавчому органу товариства. Таким чином, на підставі поданої ОСОБА_7 заяви Дирекція товариства при скликанні наступних загальних зборів учасників мала б включити до порядку денного чергових загальних зборів учасників питання щодо призначення іншого члена ревізійної комісії товариства замість ОСОБА_7, яка добровільно склала свої повноваження на підставі поданої заяви. Таким чином, враховуючи факт остаточного складення ОСОБА_7 з 14 липня 2011 року своїх повноважень як члена ревізійної комісії, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення дирекції Відповідача 1 (18 липня 2011 року) жодних перешкод для покладення на ОСОБА_7 повноважень тимчасово виконуючої обов'язки ОСОБА_2 ОСОБА_3 до проведення загальних зборів учасників не було.

Зазначає, що позивачем у даній справі допущено пропуск строку позовної давності, що є безумовною підставою для відмови в позові. Незалежно від того, яку правову оцінку надасть суд вищенаведеним доводам Відповідача 1 щодо відсутності у даній справі належних правових підстав для визнання оскаржуваних Позивачем рішень Відповідача 1 недійсними, Відповідач 1 також вважає за необхідне звернути увагу суду на необхідність врахування судом факту допущеного Позивачем пропуску строку позовної давності у даній справі. Зауважує, що згідно з приписами ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно з приписами ч. З, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Обґрунтовуючи факт пропуску Позивачем позовної давності у даній справі, Відповідач 1 звертає увагу суду на наступне. Предметом судового оскарження у даній справі є рішення органів управління Відповідача від 16 лютого та від 18 липня 2011 року. Позивач є учасником ОСОБА_3. Відповідно до п.п. 6.1.1, 6.1.6 п. 6.1. Статуту Відповідача 1, учасники ОСОБА_3 мають право брати участь в управлінні справами ОСОБА_3, одержувати дані та відомості щодо діяльності ОСОБА_3 тощо. Зазначає, що право учасника на одержання даних та відомостей щодо особи, яка фактично виконує обов'язки ОСОБА_2 товариства, а також на з'ясування документальних підстав, на яких така особа діє від імені товариства, є безумовним гарантованим законом і статутом товариства правом учасника. Стверджує, що дані щодо призначення ОСОБА_7 т.в.о. керівника ОСОБА_3 були офіційно внесені до Єдиного державного реєстру 18 липня 2011 року та є загальнодоступною публічною інформацією відносно Відповідача 1 для необмеженого кола осіб, не говорячи вже про Позивача як учасника ОСОБА_3. Пояснює, що з наведених обставин позивач, при наявності бажання, могла безперешкодно отримати від ОСОБА_3 усі необхідні документи, а також дізнатись усю необхідну інформацію та за наявності підстав оскаржити відповідні рішення до суду в межах встановленого законом 3-річного строку позовної давності. Зазначає, що натомість, позивач, маючи мізерну частку, розмір якої становить лише 0,005 % від загального розміру статутного капіталу ОСОБА_3, ніколи справами Відповідача не цікавилась із будь-якими запитами щодо діяльності підприємства до ОСОБА_3 не зверталась. Вважає, що наведене об'єктивно доводить, що позивач безумовно могла довідатися про порушення свого права безпосередньо з дати прийняття Відповідачем оскаржуваних рішень та внесення відповідних записів на підставі оскаржуваних рішень до Єдиного державного реєстру. Зазначає, що таким чином, Відповідачем 1 обґрунтовано заявлено у даній справі про необхідність застосування судом позовної давності, що є безумовною підставою для відмови в позові. Доводячи факт пропуску позивачем строку позовної давності, Відповідач 1 вважає за необхідне звернути увагу суду на наступне. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 89 ЦК України 1. юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. 4. до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Відповідно до приписів ч. 6. ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» право доступу до документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі, мають засновники (учасники) юридичної особи, фізична особа - підприємець, а також уповноважені ними особи та особи, які згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, на підставі письмової заяви та працівники контролюючих і правоохоронних органів на підставі відповідного письмового запиту, якщо такий запит подається у зв'язку із здійсненням ними повноважень, що визначені законом. Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваних у даній справі рішень та внесення відповідних відомостей про керівника Відповідача до ЄДР -18.07.2011 року) відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком реєстраційних номерів облікових карток платників податків, відомостей про відкриття та закриття рахунків, накладення та зняття арештів на рахунки та майно, відомостей, передбачених абзацом сороковим частини другої статті 17 цього Закону. Зауважує, що з 09 вересня 2011 року і до 29 грудня 2012 року діяв Наказ Міністерства юстиції України від 19.08.2011 року «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відповідно до п. п. 1, 2, 2.1 якого було: 1. Впроваджено доступ фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) через веб-сайт Єдиного державного реєстру. 2. Установлено, що на веб-сайті Єдиного державного реєстру відображається така інформація з Єдиного державного реєстру: 2.1. Про юридичних осіб: повне найменування юридичної особи та скорочене найменування у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові керівника юридичної особи; інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою; місцезнаходження реєстраційної справи; дата та назва останньої реєстраційної дії; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення. Отже, відповідач 1 робить висновок, що позивач могла безперешкодно та в будь-який зручний для неї спосіб довідатися про факт покладення на ОСОБА_7 повноважень тимчасово виконуючої обов'язки ОСОБА_2 ОСОБА_3, починаючи з 18 липня 2011 року - дати внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, а відтак, саме з 18 липня 2011 року почав перебіг строк позовної давності у даній справі, а не з 29 грудня 2012 року як зазначає Позивач у своїх поясненнях. Наголошує, що до матеріалів справи Позивачем не долучено жодних доказів з приводу того, що вона зверталась до Відповідача 1 з проханням надання їй відповідних рішень органів управління товариства та їй в цьому було відмовлено. Таким чином, вважає, що строк позовної давності в спірних відносинах сплив 18 липня 2014 року.

В порядку додаткового обґрунтування своєї позиції щодо очевидного пропуску позивачем строку позовної давності у даній справі, Відповідач 1 звертає увагу суду на те, що інформація про вбивство ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, яке сталось 02 квітня 2011 року, мала надзвичайний суспільний резонанс як на рівні Хмельницької області, так і на загальнодержавному рівні, а відтак, була об'єктивно відома досить широкому колу населення, включаючи Позивача. Зазначає, що на підтвердження цього, в матеріалах справи містяться копії окремих матеріалів про вказану трагічну подію, опублікованих в численних газетах та інтернет-сайтах України: 1. «Українська правда» від 02 квітня 2011 року; 2. «Укрінформ» від 03 квітня 2011 року; 3. «ТСН» від 04 квітня 2011 року; 4. «Подільські вісті» від 05 квітня 2011 року, № 51; 5. «УНІАН» та Букінфо від 06 квітня 2011 року; 6. «Ділове місто» від 08 квітня 2011 року, № 13; 7. «Подолянин» від 08 квітня 2011 року; уе.uа/news від 12 квітня 2011 року. Звертає увагу суду, що численні повідомлення про вказану трагічну подію одразу по факту скоєння вбивства також транслювались на багатьох загальнодержавних телеканалах. Таким чином, позивач, яка стверджує, що єдиним законним керівником ОСОБА_3 був ОСОБА_4, обраний ОСОБА_2 ОСОБА_3 рішенням загальних зборів учасників від 12 лютого 2011 року, об'єктивно мала б довідатися про його смерть ще в квітні 2011 року. За таких обставин, Позивач об'єктивно не могла не знати, що починаючи з квітня 2011 року, усі обов'язки ОСОБА_2 ОСОБА_3 були покладені на іншу особу, що на думку Позивача, є незаконним і порушує її право як учасника на управління ОСОБА_3. Виходячи з наведеного, вважає, що за наявності підстав позивач мала б оскаржити відповідні рішення органів управління Відповідача 1, звернувшись до суду в межах встановленого законом строку позовної давності, який розпочав свій перебіг з початку квітня 2011 року та сплив на початку квітня 2014 року. Пояснює, що всупереч наведеному, позов у даній справі пред'явлено Позивачем 24 березня 2015 року, тобто, далеко поза межами встановленого законом строку позовної давності, що, відповідно до ст. 267 ЦК України є безумовною підставою для відмови в позові. Підсумовує. що їз врахуванням наведеного, факт пропуску Позивачем встановленого законом строку позовної давності для пред'явлення позову у даній справі є об'єктивно встановленим, що є безумовною підставою для відмови Позивачеві в позові відповідно до вимог ст. 267 ЦК України, незалежно від того, яку оцінку надасть суд оскаржуваним рішенням органів управління Відповідача при вирішенні справи по суті.

Представник відповідача 2 в судове засідання 16.02.2016р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав.

Згідно з ч.1 п.п. 1,2 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у звязку із неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподанням витребуваних доказів.

Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представника відповідача 2 та неподання витребуваних доказів по справі суд вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин, розгляд справи підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись п.п. 1,2 ч.1 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 11:00 год. "03" березня 2016 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, каб. 319

Відповідачу 2 надати суду до початку судового засідання письмові по суті спору.

Викликати в судове засідання уповноважених представників сторін (з довіреностями та документами, що посвідчують особу).

СуддяІ.В. Заярнюк

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - відповідачу 2 (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 18) ---------------------------------- рекомендованим з повідомленням