Ухвала суду № 55932992, 15.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/14519/15-ц Головуючий у І інстанції Ярмола О. Я.Провадження № 22-ц/780/356/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 25

УХВАЛА

Іменем України

15 лютого 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Сержанюка А.С., Суханової Є. М.,

за участю секретаря Говорун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Білоцерківському районі Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Білоцерківському районі Київської області про стягнення одноразової допомоги на сімю потерпілого та витрат на поховання,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, який мотивував наступним:

25 грудня 2014 року під час виконання трудових обовязків з його сином ОСОБА_3 стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він загинув. Обставини зазначеного підтверджені актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, формою Н-1 від 20 січня 2015 року, згідно якого нещасний випадок пов'язаний з виробництвом.

28 серпня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової допомоги на сімю в звязку із втратою годувальника та оплату послуг, повязаних з похованням, однак відповідач повернув заяву позивача без розгляду, оскільки позивачем не надано трудової книжки потерпілого. Вважаючи позицію фонду неправомірною, позивач просив суд стягнути з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Білоцерківському районі Київської області на його користь одноразову допомогу у розмірі пятирічного заробітку та витрати на поховання сина.

РішеннямБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Білоцерківському районі Київської області на користь ОСОБА_2 одноразову допомогу в розмірі 203 598 грн. 68 коп. та витрати на поховання в розмірі 3000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для її вирішення, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Зазначає, що чинним законодавством передбачені виплати одноразової допомоги на сімю в звязку із втратою годувальника, якийпрацював на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах організаціях, незалежно від форм власності. В той же час в даному випадку ні трудової книжки, ні трудового договору належним чином оформлено не було. Вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25 грудня 2014 року у ФОП ОСОБА_4 (форма Н-5), містить висновок про те, що нещасний випадок стався з працівником, допущеним до роботи без оформлення трудового договору. При цьому наявність акту Н-1 не є безумовною підставою для виплати одноразової допомоги. Вважає висновки суду такими, що не ґрунтуються на положеннях закону.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду в повній мірі відповідає наведеним вимогам, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Відповідно до акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 25.12.2014 року о 19год.10хв. у ФОП ОСОБА_4М.(форма Н-5), нещасний випадок з підсобним працівником ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_3, який був допущений до роботи без оформлення трудового договору, визнано таким, що пов'язаний з виробництвом згідно підпункту 2) п.15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМ України від 30.11.2011 року №1232. Нещасний випадок стався під час перебування на території підприємства для виконання потерпілим завдань керівника. За фактом загибелі ОСОБА_3 також було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1.

Згідно п. 2 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, дія цього Порядку поширюється на працівників, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем.

Згідно ч. 7 ст. 34 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в редакції, що діяла на час виникнення спірних обставин, відтак підлягає застосуванню до даних правовідносин, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Зважаючи на наведені норми та обставини справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що непрацездатний позивач має право на отримання від відповідача одноразової допомоги у звязку із загибеллю його сина. З таким висновком суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду, вважаючи його виваженим та обґрунтованим.

Колегія суддів критично ставиться до посилань відповідача на те, що оскільки з ОСОБА_3 не було належним чином оформлено трудового договору, підстави для виплати допомоги відсутні. У відповідності до положень ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Як було встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_3 був допущений ФОП ОСОБА_4 до роботи підсобним працівником з травня 2014 року, відтак саме з цього час між роботодавцем та працівником виникли трудові відносини. Дана обставина також належним чином була досліджена судом першої інстанції при вирішенні справи.

Належним чином суд дослідив і питання розміру допомоги, яка підлягає стягненню на користь позивача, як і питання розміру витрат, пов'язаних з похованням померлого. Будь-яких невідповідностей та суперечностей з цього приводу в ході апеляційного провадження встановлено не було.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції при розгляді спору повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а його рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких умов передбачені законом підстави для скасування рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Білоцерківському районі Київської області відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 листопада2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О.Журба

Судді: А.С. Сержанюк

ОСОБА_5