Постанова № 55932539, 10.02.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4813/15-а

2-а-4/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 лютого 2016 року м.Обухів

Обухівський районний суд Київської області в складі

Головуючого - судді Зінченко О.М.,

при секретарі судового засідання Абашідзе Т.П.

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 обласного військового комісаріату ОСОБА_5 оборони України, третя особа ОСОБА_5 оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

23 листопада 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним дії відповідача в відмові йому в виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності. Отриманої в наслідок виконання обов'язків військової служби.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та зобов'язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат надати до ОСОБА_5 оборони України висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю , який отримав інвалідність в наслідок виконання обов'язків військової служби.

Представник відповідача ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечила, подавши письмове заперечення в якому виклали своє непогодження з заявленим позовом.

Представник відповідача ОСОБА_5 оборони України в судове засідання не з'явився.

Вислухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно поданих документів ОСОБА_3, проходив військову строкову службу з 07 січня 1985 року по 08 грудня 1986 року в Республіці Афганістан та отримав статус «Учасника бойових дій», що підтверджується копією військового квітка та довідкою Обухівського районного військового комісаріату Київської області (а.с10-13).

Під час проходження військової служби в Республіці Афганістан отримав множинні осколочні поранення мяких тканин голови, контузію (а.с.14).

26 липня 2012 року протоколом засідання Центральної військово-лікарської комісії ОСОБА_5 оборони України №1493 було встановлено причинний зв'язок мого поранення, контузії з виконанням обовязків військової служби в Республіці Афганістан, що підтверджується копією витягу(а.с.15).

27 вересня 2012 року комісією МСЕК з 27 вересня 2013 року йому довічно була встановлена друга група інвалідності з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, що підтверджується копіює довідки (а.с.16).

01 жовтня 2012 року ОСОБА_3 отримав посвідчення інваліда війни другої групи, що підтверджується копією посвідчення (а.с.17).

09 листопада 2012 року ОСОБА_3 отримав пенсійне посвідчення інваліда другої групи, що підтверджується копією посвідчення(а.с.18).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що «одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин зазначених у цьому пункті».

Реалізуючи своє законне право інваліда на отримання даної грошової допомоги ОСОБА_3 в червні 2015 року звернувся до відповідача, ОСОБА_4 обласного військового комісаріату, з заявою та відповідним пакетом документів, на що йому листом №3/1/1463 відмовив в задоволенні заяви.

На підставі п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей дія цього закону поширюється зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, повязаного з проходженням військової служби.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обовязків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до пятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання норм цього Закону Кабінетом Міністрів України були прийняти постанови №499 від 28 травня 2008 року та №975 від 25 грудня 2013 року.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року встановлено, що «допомога, що не була призначена, призначається и виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги».

Пунктом 1 даної Постанови затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, а пунктом 2 Постанови визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до п.2.п.п.4 Порядку. «Одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців строкової служби - за максимальним посадовим окладом за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, у розумінні Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей", не пов'язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов'язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Дана позиція визначена в постановах колегії судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року та 21 квітня 2015 року.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до десятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.7 вищевказаного Порядку №499 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпоряднику бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 Порядку. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови від письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, оскільки подане заперечення не підтверджується належними та допустимими доказами. Проте, відповідачем вказаний обов'язок не виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 47-50,71,159-163,256 КАС України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_4 обласного військового комісаріату ОСОБА_5 оборони України щодо повернення ОСОБА_3 без реалізації документів для нарахування та виплати одноразової допомоги в зв'язку із встановленням другої групи інвалідності, отриманої в наслідок виконання обов'язків військової служби.

Зобов'язати ОСОБА_4 обласний військовий комісаріат надати до ОСОБА_5 оборони України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, який отримав другу групу інвалідності в наслідок виконання обов'язків військової служби в порядку, встановленому Постановою Кабінетів Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного Адміністративного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня складення постанови в повному обсязі апеляційної скарги.

Суддя: О.М.Зінченко