Ухвала суду № 55931261, 18.02.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/651/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Книгиницького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про виділ частки майна в натурі та усунення перешкод у її користуванні і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення на частку майна в загальній частковій власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2015 року про забезпечення позову,

встановила:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває вищезазначена цивільна справа.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_7звернулася до суду з заявою про забезпечення позову у якій просить накласти арешт на будинок №82 по вул.Тимирязєва в м.Одесі та земельну ділянку за тією ж адресою, які є предметом спору, мотивуючи це недопущенням зловживання відповідачів своїх прав по розпорядженню майном, що є предметом спору та наявністю підстав які можуть ускладнити виконання рішення суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 відмовлено.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, ОСОБА_7 звернулася з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушенням судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт будинок №82 по вул.Тимирязєва в м.Одесі та земельну ділянку за тією ж адресою.

Свої вимоги ОСОБА_7 мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано те, що предметом позову є вищезазначені житловий будинок та земельна ділянка, тому незалежно від складу осіб, які є співвласниками зазначеного майна, позов потребує забезпечення. Крім того, зазначила, що ОСОБА_8 є лише співвласницею частки зазначеної земельної ділянки та право власності на житловий будинок не має, тому ОСОБА_7 вважає необґрунтованою відмову в задоволені заяви про забезпечення позову в частині накладання арешту на житловий будинок.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу суду скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст.151 ЦПК України - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст.153 ЦПК України - про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Вказаним вимогам закону, оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволені заяви представника ОСОБА_2 ОСОБА_7про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8, яка є співвласницею спірної земельної ділянки, не залучена до справи, разом з тим в ухвалі не навів мотивів з яких суд, постановляючи ухвалу, дійшов висновку про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову в частині накладання арешту на спірний будинок, не зясував частки інших співвласників та можливості часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином судова колегія вважає, що питання про забезпечення позову вирішено судом в супереч нормам процесуального права з порушенням порядку, встановленого для його вирішення й це є підставою для скасування постановленої у справі ухвали за вимогами п. 3 ст. 312 ЦПК України з передачею на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_7- задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2015 року про забезпечення позову скасувати і передатипитання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_9