Ухвала суду № 55929995, 15.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

______________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Сокуренка Д.М.,

суддів Беця О.В., Дзюбіна В.В.,

при секретарі Сологуб В.І.,

з участю прокурора Гайдай Н.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, із використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду задоволено клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Барабаша О.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Оніщенком А.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 березня 2016 року, водночас визначено розмір застави у межах 20 мінімальних розмірів заробітних плат, що становить 27 560 гривень, щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина України, не працюючого, зі слів не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав на наявність достатніх даних, які обґрунтовують підозру у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_2, доводять існування ризиків у кримінальному провадженні, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, спілкуватися з іншими співучасниками вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення. Врахував ті обставини, що підозрюваний офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, постійного місця проживання в м. Києві не має та прийшов до висновку що, лише найбільш суворий запобіжний захід зможе запобігти встановленим ризикам.

Разом з тим, слідчий суддя, на виконання вимог закону, визначив підозрюваному заставу, у розмірі достатньому для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Захисник в апеляційній скарзі, просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

В доводах апеляційної скарги, зазначає про відсутність вагомих доказів підтвердження повідомленої підозри, недоведеність ризиків заявлених у клопотанні слідчого, необґрунтованість посилань щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Захисник переконаний, що характеризуючі дані про особу підозрюваного є достатньою підставою, для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, доводи прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під варто судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Таке ж, відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12016100060000302 від 18 січня 2016 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 К України.

18 січня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 за попередньою змовою з іншими особами, діючи спільно та узгоджено до заздалегідь розподілених ролей незаконно проникли до орендованої квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_6, на загальну суму 19 500 гривень.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри, на даному етапі досудового розслідування, підтверджується даними із матеріалів, доданих до клопотання слідчого, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального право порушення, протоколом допиту потерпілої, копією договору оренди житлового приміщення, протоколами огляду місця події (квартири та земельної ділянки де були затриманні підозрювані), рапортом працівника ВКП Печерського УП ГУНП у м. Києві, поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно до яких, під час відпрацювання, щодо попередження скоєння кримінальних правопорушень, в Печерському районі, по бул. Л. Українки, у дворі будинку № 16 були помічені троє чоловіків, які поводили себе підозріло, озираючись по сторонам та дуже швидко направлялись до автомобіля, яким керував ОСОБА_2.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що докази і обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 може бути організатором та керівником організованої групи, члени якої вчиняють тяжкі злочини, пов'язані з таємним викраденням чужого майна, а тому у даному кримінальному провадженні існують ризики того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також слідчий суддя встановив, що для запобігання вказаним ризикам, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.

У відповідності до вимог закону, суд також врахував тяжкість злочину, дані про особу ОСОБА_2, який офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, постійного місця проживання в м. Києві не має, зареєстрований та проживає в м. Сєверодонецьк, Луганськоїобласті.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду та вважає, що підстави, на які послався суд, застосовуючи ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є достатніми підставами для застосування виняткового запобіжного заходу.

Доводи апеляційної скарги захисника, про відсутність вагомих доказів підтвердження повідомленої підозри, недоведеність ризиків заявлених у клопотанні слідчого, необґрунтованість посилань щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Що стосується визначеного судом розміру застави, то відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від 20 до 80 мінімальних заробітних плат.

Розмір застави, як зазначено в ч.4 ст. 182 КПК України визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також, розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та одночасно не бути для нього завідомо непомірним.

Колегія суддів вважає, що визначений розмір застави є пропорційним ступеню небезпеки кримінального правопорушення, з огляду на обставини вчинення злочину та встановлені ризики, дані про особу підозрюваного, не порушує права підозрюваного, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_2 немає.

Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваного, а саме те, що він має на утриманні малолітню дитину та матір пенсійного віку не є достатньою підставою, для застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і особистого зобов'язання.

Таким чином, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 404, 405, 407, 418, 422, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Барабаша О.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Оніщенком А.О. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17 березня 2016 року, водночас визначено розмір застави у межах 20 мінімальних розмірів заробітних плат, що становить 27 560 гривень, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва касаційному оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_______ ____ ___

Сокуренко Д.М. БецьО.В. Дзюбін В.В.

[1] Справа № 11-сс/796/414/2016 Категорія 183,182 КПК України

Слідчий суддя суду першої інст.: Писанець В.А.

Головуючий суддя в суді апел. інст.: Сокуренко Д.М.