Ухвала суду № 55929288, 17.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2016 року Справа № 907/1068/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Полянського А.Г.,перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід01.12.2015у справі№907/1068/14Господарського судуЗакарпатської областіза позовомПриватного підприємства Фірми "Каменяр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод"простягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Звернувшись у суд із позовом у даній справі Приватне підприємство Фірма "Каменяр" просило стягнути із відповідача 160785,05 грн. заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

У касаційній скарзі особа, що її подала, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, які прийняті по суті спору.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, та передбачає, що обрахування розміру сплати судового збору здійснюється особою, яка звертається у суд із відповідною заявою, скаргою.

На момент подання позову ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, тобто виходячи із заяви про зменшення позовних вимог.

Таким чином доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, про те, що розмір судового збору має обраховуватись із оспорюваної суми, не ґрунтуються на наведених нормах права, тому є безпідставними.

Отже, звернувшись із касаційною скаргою, заявник повинен був сплатити судовий збір, та додати до неї докази його сплати, виходячи з розрахунку, наведеного у вказаних нормах зазначеного Закону.

Разом з тим, до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод" додана квитанція від 30.12.2015 на суму 2202,23 грн. про перерахування судового збору за подання касаційної скарги.

Отже, судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктом 4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокирницький цеолітовий завод" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі Господарського суду Закарпатської області №907/1068/14 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

А. Г. Полянський