Постанова № 55929265, 19.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 лютого 2016 року 08:28 справа №826/24711/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

до

Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” (далі по тексту – позивач, ПАТ “КПФ “Зоря”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ в Оболонському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ПАТ “КПФ “Зоря” з податку на прибуток з додатками за півріччя 2015 року; 2) зобов’язати відповідача визнати податкову декларацію ПАТ “КПФ “Зоря” з податку на прибуток з додатками за півріччя 2015 року, такою, що подана 10 серпня 2015 року; 3) зобов’язати відповідача відобразити задекларовані ПАТ “КПФ “Зоря” показники (дані) у податковій декларації з податку на прибуток з додатками за півріччя 2015 року, в електронних базах податкової звітності ДПІ в Оболонському районі, у тому числі в інтегрованих картках ПАТ “КПФ “Зоря”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/24711/15, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 25 січня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув, у зв’язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ “КПФ “Зоря” 10 серпня 2015 року надіслало до ДПІ в Оболонському районі засобами телекомунікаційного зв’язку податкову декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2015 року, в рядку 07 “Об’єкт оподаткування від усіх видів діяльності” задекларовано суму “-” 2 826 189,00 грн., тобто задекларовано збитки за результатами діяльності.

Після перевірки поданої декларації ДПІ в Оболонському районі у листі від 18 серпня 2015 року №19357/10/26-54-15-02-20 повідомила позивача, що надісланій ним податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2015 року присвоєно статус “не визнано, як податкова декларація” з посиланням на пункт 9 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, відповідно до якого при розрахунку та сплаті щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у звітному (податковому) 2015 році мають застосовуватися положення п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року.

Позивач зазначає, що відмова у прийнятті податкової декларації є протиправною, оскільки вона подана у відповідності до пункту 9 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення“ Податкового кодексу України.

Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлює, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв’язку, - протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що податкова декларація вважається прийнятою за умови її надіслання платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв’язку, заповнення її відповідно до норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та за відсутності підтвердженого факту надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

На підставі наявної у справі копії податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2015 року суд встановив, що вона містить необхідні обов’язкові реквізити та підписана уповноваженою особою.

Вирішуючи питання про відповідність спірної податкової декларації нормам та змісту податку на прибуток, суд керується наступними мотивами.

Як вказано вище, відмова у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2015 року мотивована пунктом 9 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 9 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України передбачено, що у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.

У свою чергу згідно з абзацом третім пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Згідно з абзацом восьмим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Абзац дев’ятий пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, норми пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України регулюють порядок сплати авансових внесків.

Водночас пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не встановлено заборони платникам податку на прибуток подавати податкову декларації за перше півріччя 2015 року, а тому податкова декларація ПАТ “КПФ “Зоря” з податку на прибуток за І півріччя 2015 року вважається такою, що відповідає нормам та змісту податку на прибуток.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації надіслано позивачу в строк протягом п’яти робочих днів з дня її отримання, як це передбачено у підпункті 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, дії ДПІ в Оболонському районі щодо відмови у прийнятті податкової декларації ПАТ “КПФ “Зоря” з податку на прибуток за І півріччя 2015 року не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, а тому є протиправними.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2012 року №1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов’язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

З таких підстав суд зазначає, що податкової декларації ПАТ “КПФ “Зоря” з податку на прибуток за І півріччя 2015 року вважається прийнятою відповідачем 10 серпня 2015 року.

Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами про зобов’язання відповідача відобразити задекларовані показники податкової декларації з податку на прибуток в електронних базах податкової звітності ДПІ в Оболонському районі, у тому числі в інтегрованих картках, через їх передчасність, оскільки право у цій частині наразі є не порушеним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з формулювання позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ “КПФ “Зоря” підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Публічного акціонерного товариства “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” з податку на прибуток за І півріччя 2015 року разом із відповідними додатками.

3. Вважати податкову декларацію Публічного акціонерного товариства “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” з податку на прибуток за І півріччя 2015 року такою, що прийнята Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 10 серпня 2015 року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко