Ухвала суду № 55928947, 15.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

У Х В А Л А

15 лютого 2016 року м. Київ № 826/2195/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Келеберди В.І., при секретарі Віруцькій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі

за поданням

Головного управління ДФС у Рівненській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа"

про

підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю “Фудмережа” про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ “Фудмережа”, що перебуває у м. Рівному, вул. Макарова, 23.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотав про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав, що наказ на проведення перевірки 14.02.2016 оскаржено в адміністративному порядку, отже наявний спір про право.

Представник податкового органу заперечував проти закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали подання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, зокрема, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України).

Від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував наявність підстав для призначення перевірки та зазначив про оскарження наказу про проведення перевірки 14.02.2015 в адміністративному порядку. Судом встановлено, що рішення про застосування адміністративного арешту від 10.02.2016 відповідачем не оскаржено.

Суд зауважує, що оскарження наказу про призначення перевірки відбулось після відкриття провадження за даним поданням та повідомлення про відкриття провадження за таким поданням відповідача.

На думку суду в даному випадку відсутній спір про право, а має місце заперечення наявності обставин, що слугували підставою для звернення з поданням.

Крім того, ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України правовим наслідком наявності спору про право має відмову у відкритті провадження за поданням. На час вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття провадження за даним поданням, а саме: 12.02.2016, зазначені представником відповідача обставини не існували (наказ про призначення перевірки оскаржено в адміністративному порядку 14.02.2016).

Норми статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є спеціальною у даних правовідносинах, не передбачають підстав для закриття провадження за поданням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (на яку у клопотанні посилається представник відповідача) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання податкового органу підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підлягає вирішенню саме в порядку адміністративного судочинства.

Норми ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі, як наявність спору про право.

Враховуючи, що норми ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають підстав для закриття провадження за поданням податкового органу та не передбачають можливості вирішення інших клопотань за наслідками встановлення факту спору про праву після прийняття до вирішення подання, а також те, що норми ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі, як наявність спору про право, отже суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 183-3, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі № 826/2195/16.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда