Постанова № 55928927, 11.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2016 року № 826/26845/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дата Форумс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.04.2015 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дата Форумс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2015 № 0001342204, № 0001552204.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від 06.04.2015 № 24/26-57-22-04-10/37771703 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дата Форумс» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Мікс Плюс» та ТОВ «Укрбудтранс Плюс» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014» є необґрунтованими та спростовується наявним матеріалами.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дата Форумс» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ТОВ «Мікас Плюс» та ТОВ «Укрбудтранс Плюс» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатом якої складено акт 06.04.2015 № 24/26-57-22-04-10/37771703 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.1995 за № 168/704 (далі - Положення) , що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 852 431 грн.; п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пп. 2.5 п. 2 Положення, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 904 228,67 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.04.2015:

- № 0001552204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 1065 538,75 грн (за основним платежем 852 431 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 213 107,75 грн.),

- № 0001542204, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 130 285,83 грн. (за основним платежем 904 228,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 226 057,16 грн.).

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень позивачем податкового законодавства слугували наступні обставини відображені в акті, а саме: позивачем не надано до перевірки жодного документу на підтвердження правомірності формування взаємовідносин з із ТОВ «Мікас Плюс».

Допитана в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32014100000000052 від 05.02.2015 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України громадянка ОСОБА_1. пояснила, що ТОВ «Мікас Плюс» було зареєстровано на її ім'я за грошову винагороду. Фінансово-господарську діяльність від імені товариства вона ніколи не вела, документів не підписувала.

Податковою інформацією встановлено, що ТОВ «Укрбудтранс Плюс» не знаходиться за місцем реєстрації, не має трудових ресурсів необхідних для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 31.08.2015 у справі №757/15070/15-к засновника та керівника ТОВ «Мікас Плюс» визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 21 ст. 205 КК України та на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнено від відбування призначеного покарання. Вирок набув чинності 01.10.2015.

Зі змісту вироку вбачається, що судом встановлено, що ТОВ «Мікас Плюс» придбано за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до ч. 4.ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, створення ТОВ «Мікас Плюс» без мети здійснення підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності не потребує повторного доказування.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мів фінансово-господарські відносини з ТОВ «Мікас Плюс» на підтвердження чого позивачем надано суду додатки-специфікації до договору від 01.02.2013 № 02/02, відповідно до яких предметом господарської діяльності була виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції по території України. Також, позивачем надано суду копії рахунків-фактури, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками, податкових накладних виписаних ТОВ «Мікас Плюс», реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які долучено до матеріалів справи.

Суд зауважує, що позивачем не надано копії договорів ТОВ «Мікас Плюс» та ТОВ «Укрбудтранс Плюс».

Позивачем надано суду копії договорів укладених з ТОВ «Гледфарм ЛТД», представництвом ВАТ «Нижегородський химко-фармацевтический завод», компанією «Кусум Хетхкер Пвт ЛТД», ТОВ «Актавіс Україна», ТОВ «Ран бакси Лобараториз Лимитед», ТОВ «Кусум Фарм»для виконання яких позивачем ймовірно було залучено ТОВ «Мікас Плюс» та фото зроблених в приміщення аптек.

Проте, позивачем не надано суду зразків виготовлено поліграфічної продукції, яка підлягала розповсюдженню та доказів, що розповсюдження продукції відбулось саме ТОВ «Мікас Плюс».

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідності до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На думку суду позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження реального виконання ТОВ «Мікас Плюс» послуг з виготовлення та розповсюдження поліграфічної продукції.

Оскільки, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження факту реального виконання ТОВ «Мікас Плюс» послуг відповідно до зазначених вище документів, отже висновок податкового органу про порушення позивачем п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 201.1, п. 201.2, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.1995 за № 168/704 є обґрунтованим та знайшов підтвердження під час вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ «Дата Форумс» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда