Постанова № 55928832, 18.02.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року справа № 823/3/16

м. Черкаси

16 год. 37 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Шалько І.П.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - Мельниченка С.В.,

представника відповідачів та третьої особи - Руденко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому враховуючи ухвалу суду про часткову заміну первинного відповідача від 18.02.2016 просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо видання наказу про прийняття ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України на посаду оперуповноваженого карного розшуку Уманського відділу ГУ НП України в Черкаській області;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області оформити належним чином трудові відносини та видати наказ про призначення ОСОБА_1 на службу до Національної поліції України на посаду оперуповноваженого карного розшуку Уманського відділу ГУ НП України в Черкаській області;

- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки у розмірі 1868 грн. 48 коп.;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасне оформлення трудового договору в сумі 1743 грн. 91 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.10.2015 позивач власноруч написав рапорт про погодження із запропонованою посадою оперуповноваженого сектору карного розшуку Уманського МВ УМВС України в Черкаській області, який був погоджений начальником Уманського МВ УМВС України в Черкаській області полковником міліції Школенком В.А. З дати подання вказаного рапорту позивач фактично приступив до виконання обов'язків оперуповноваженого вказаного відділу міліції. В подальшому, у зв'язку з тим, що позивач виявив бажання продовжити службу в Національній поліції України, відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», він написав рапорт про прийняття до Національної поліції. Вказаний рапорт позивача разом із рапортом оперуповноваженим відділу боротьби з організованою злочинністю УКР УМВС України в Черкаській області Заярного М.Ю. були подані до відділу кадрового забезпечення Уманського МВ УМВС України в Черкаській області. Доказом того, що вказані рапорти були отримані є те, що ОСОБА_6 прийнятий до Національної поліції. Свої посадові обов'язки, згідно пояснення позивача він виконував до отримання по пошті повідомлення №14/17-4412 від 06.11.2015, в якому було зазначено, що наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 №311 о/с звільнено позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України. Факт виконання позивачем своїх службових обов'язків після винесення наказу про звільнення від 06.11.2015 підтверджується телеграмою Уманського МВ УМВС України в Черкаській області від 10.11.2015, яка містить інформацію щодо розкриття позивачем злочину по кримінальному провадженню №12015250250001660. На усні звернення позивача до відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо винесення останнім наказу про призначення позивача на посаду оперуповноваженого карного розшуку Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області належним чином не було відредаговану. Однак, на думку позивача, фактичний допуск працівника до роботи визначається за трудовим законодавством моментом укладення трудового договору. Враховуючи, що в день звільнення (06.11.2015) УМВС України в Черкаській області в порушення вимог ст. 47 КЗпП України не було видано позивачу належно оформлену трудову книжку, позивач просить стягнути з УМВС України в Черкаській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки та середній заробіток за несвоєчасне оформлення трудового договору з Головного управління Національної поліції в Черкаській області. У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, позов просили задовольнити з підстав, викладених вище.

Представник відповідачів позив не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив та надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень, з дня опублікування Закону України «Про Національну поліцію» всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники МВС України, його територіальних органів, закладів та установ, вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в ОВС через скорочення штатів. Відповідно до довідки УМВС України в Черкаській області від 16.02.2016 №14/9-61 рапорт ОСОБА_1 про звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції України до відділу кадрового забезпечення УМВС України в Черкаській області не надходив та в журналі вхідної кореспонденції не реєструвався. Також заяви позивача про прийняття на службу в поліцію до управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області не надходило. Крім того, хибним є посилання позивача на продовження виконання ним обов'язків оперуповноваженого карного розшуку після звільнення з органів внутрішніх справ, та ніби-то встановлення ним 07.11.2015 особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про національну поліцію», службові відносини особи, яка вступає на службу в поліцію, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Враховуючи вищезазначене, представник відповідачів вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає, що у позові слід відмовити з підстав зазначених представником відповідачів.

Заслухавши пояснення та доводи позивача, представників сторін та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України, публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Будь-яка публічна служба є державною службою.

ОСОБА_1, майор міліції, перебував на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку УМВС України в Черкаській області з 26.06.2015.

Наказом УМВС України в Черкаській області від 06.11.2015 №311 о/с звільнено позивача з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за пп. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення по проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції України в Черкаській області від 16.02.2016 №350/12/9/01-2016, заява ОСОБА_1 про прийняття на службу до Національної поліції до відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Черкаській області не надходила та в журналі вихідної кореспонденції не реєструвались.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.02.2016 №14/9-61, рапорт ОСОБА_1 про звільнення з ОВС України у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції до відділу кадрового забезпечення Управління МВС України в Черкаській області не надходив та в журналі вихідної кореспонденції не реєструвався

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" передбачено, що територіальний орган Міністерства внутрішніх справ України - Управління МВС в Черкаській області перебуває в стадії припинення.

Статтею 104 ЦК України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом МВС від 06.11.2015 № 1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з переліком змін у штатах МВС. Згідно витягу з Переліку змін у штатах МВС в УМВС України в Черкаській області скасовуються всі штати, скорочуються всі посади.

Відповідно до зазначеного 06.11.2015 всі працівники УМВС України в Черкаській області, в тому числі позивач, вважаються звільненими.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Тобто, позивач попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону із моменту опублікування закону (06 серпня 2015 року), за три місяці.

Приписами пунктів 9,10,11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.

Отже, Законом передбачена альтернатива вибору працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

З аналізу вказаних норм слідує, що працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції за власним бажанням та у спосіб, визначений п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIІI.

На переконання суду, необґрунтованим є твердження позивача та покази свідків щодо тієї обставини, що позивач дійсно подавав до відділу кадрового забезпечення Уманського МВ УМВС України в Черкаській області рапорт щодо бажання продовжити службу в Національній поліції України у відповідності до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», оскільки вказаний факт спростовується довідкою Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.02.2016 №14/9-61, про те, що рапорт ОСОБА_1 про звільнення з ОВС України у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції до відділу кадрового забезпечення Управління МВС України в Черкаській області не надходив та в журналі вихідної кореспонденції не реєструвався та довідкою Головного управління Національної поліції України в Черкаській області від 16.02.2016 №350/12/9/01-2016, в якій зазначено, що заява ОСОБА_1 про прийняття на службу до Національної поліції до відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Черкаській області не надходила та в журналі вихідної кореспонденції не реєструвались.

Посилання позивача на телеграму Уманського МВ УМВС України в Черкаській області від 10.11.2015 та покази свідка ОСОБА_7 щодо встановлення позивачем 07.11.2015 особи, яка вчинила кримінальне правопорушення по кримінальному провадженню №12015250250001660, тобто виконання позивачем свої службових обов'язків після винесення наказу про звільнення від 06.11.2015 - не беруться судом до уваги, оскільки, відповідно до довідки начальника Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 17.02.2016 №2083/01/15-2016, підтвердження щодо участі ОСОБА_1 10.11.2015 в проведенні заходів по кримінальному провадженню, відкритому за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України ЄРДР №12015250250001660 від 07.11.2015 - не має правових підстав та у вказаному кримінальному провадженні відсутні будь-які відомості щодо участі ОСОБА_1 у виконанні доручень слідчого по даному провадженню. Крім того, у довідці Уманського ВП ГУНП в Черкаській області від 17.02.2016 №2084/01/15-2016 зазначено, що ОСОБА_1 до Уманського відділку поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області не призначався, а підтвердити фактичне виконання позивачем службових обов'язків в період з 07.11.2015 по 20.11.2015 не представляється можливості, з огляду на невиконання таких.

Крім того, твердження позивача, що фактичний допуск працівника до роботи визначається за трудовим законодавством моментом укладення трудового договору, а тому встановлення позивачем 07.11.2015 (після дати звільнення) особи, яка вчинила кримінальне правопорушення - рахується як укладення трудового договору між позивачем та ГУ Національної поліції в Черкаській області є необґрунтованим, з огляду на нижчезазначене.

Відповідно до статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Водночас, питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (далі - Закон № 565-ХІІ).

Верховний Суд України в своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

В своїй постанові від 17 лютого 2015 року №21-8а/15 Верховний Суд України зазначив, що будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії. Так, у часі він може бути обмежений періодом дії, коли має юридичну силу, у просторі - територією, на яку поширюється, за колом осіб - колом осіб, на яких поширюється.

У правовій позиції, висловленій постанові Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», зазначено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

У листі від 23 березня 1998 року № 1-4/83 Верховний суд України також звертає увагу, що проходження служби рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регулюється не Кодексом законів про працю, а законодавством про ці органи.

Поряд з цим суд враховує, що Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» втратив чинність та 07.11.2015 набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-VIІI «Про Національну поліцію».

Так, згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про національну поліцію», службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Оскільки судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про прийняття на службу до Національної поліції до відділу кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції України в Черкаській області не надходила, а позивач до Головного управління Національної поліції не призначався, наказ з цього приводу не видавався, таким чином відсутні підстави для задоволення адміністративного позову що стосуються позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку із затримкою у видачі трудової книжки у розмірі 1868 грн. 48 коп., оскільки належним чином оформлену трудову книжку позивач отримав не в день звільнення 06.11.2015, а лише 20.11.2015, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена спільним наказом Мінпраці України, Мін'юсту України та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58, далі по тексту - Інструкція №58) при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 4.2 цієї Інструкції визначено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Враховуючи, що затримка у видачі позивачеві трудової книжки у 15 календарних днів відбулась не звини УМВС України в Черкаській області, а через несвоєчасне отримання позивачем поштового конверту із приписом від 06.11.2015 №14/9-4492 щодо прибуття до Уманського ОМВК для її отримання, а письмової згоди на її пересилання поштою позивач УМВС України в Черкаській області не надавав, тому суд вважає у задоволені позовних вимог в цій частині також відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 11, 14, 86, 94, 159-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2016 року.