Рішення № 55925933, 16.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3217/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 57 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.

суддів Матюшенка І.В., Широкової Л.В.

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради про захист прав споживача,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року,

встановила:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулась з даним позовом та після його уточнення просила: - визнати за нею право на отримання 25% знижки плати за користування комунальними послугами за період з 01 червня 2012 року по 01 травня 2015 року на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; - визнати за нею право на оплату вартості отриманих нею комунальних послуг з холодного та гарячого водопостачання за період з 01 березня 2013 року по 29 травня 2015 року за показниками лічильників; - зобовязати відповідача здійснити перерахунок розміру наданих їй комунальних послуг за проживання у кімнаті № 303 гуртожитку Житомирської обласної лікарні по Сквирському шосе 6 в с. Станишівка Житомирського району; - стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що проживає в гуртожитку, який перебуває на балансі у відповідача. З липня 1994 року перебуває на пенсії та має статус дитини війни. Вказує на ту обставину, що всупереч вимогам закону відповідач при нарахуванні комунальних послуг не враховував на протязі червня 2012 року по травень 2015 року наявність у неї пільги, як дитини війни, а також при нарахуванні вартості оплати послуг з холодного та гарячого водопостачання за період березня 2013 року по травень 2015 року відповідач не брав до уваги показання лічильників, які встановлені в кімнаті. Порушення відповідачем протягом тривалого часу її прав як споживача, призвели до погіршення психологічного та фізичного стану здоровя, чим спричинено моральну шкоду.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на те, що судове рішення не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України. Надані нею в судове засідання докази не досліджувалися в повному обсязі, оскільки суд на свій розсуд вибирав докази, які необхідно дослідити. Крім того, суд не дав належної правової оцінки спірним правовідносинам і не застосував до них спеціальні нормативні акти, а саме Закони України «Про соціальний захист дітей війни», «Про захист прав споживачів». Також судом не були в повному обсязі розглянуті всі позовні вимоги, а висновки суду є суперечливими. Крім того, суд безпідставно відмовив у задоволенні відводу головуючому-судді у справі, що вплинуло на законність оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у відповідності до положень ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач на підставі ордеру № 20 від 22 травня 1995 року проживає в кімнаті № 303 гуртожитку, який знаходиться на балансі Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради (а.с. 10, 11, 32).

Житомирська обласна дитяча лікарня Житомирської обласної ради є юридичною особою, що підтверджується Статутом, затвердженим рішенням Житомирської обласної ради від 15.08.2008 року № 626 (а.с. 252-261).

Із копії довідки № 7568 від 15 грудня 2014 року, виданої управлінням праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, убачається, що позивач має статус дитини війни (а.с. 9).

У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ОСОБА_2 має право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

18 травня 2005 року в кімнаті № 303 гуртожитку, де проживає позивач, було встановлено лічильник обліку використання електроенергії, що підтверджується копією довідки сервісного центру по обслуговуванню приборів обліку електроенергії ТОВ «Фірма МБО ЛТД», а також лічильники холодного та гарячого водопостачання, що підтверджується даними Акта про опломбування лічильників обліку холодного та гарячого водопостачання після їх перевірки в гуртожитку обласної дитячої лікарні від 09 квітня 2009 року (а.с. 28) та копіями документів перевірки придатності до застосування вказаних лічильників (а.с. 245-251).

Згідно п. п. 9,10,11 Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил.

Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку,

пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон), відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3 ст. 20 Закону).

Як убачається із матеріалів справи, після тривалої переписки, між позивачем та відповідачем, було укладено Договір № 63 від 11.05.2015 року про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електроенергії (а.с. 85-88).

Встановлено, що за відсутності письмового договору, Житомирською обласною дитячою лікарнею Житомирської обласної ради до 01 червня 2012 року за надані ОСОБА_2 послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електроенергії проводилось нарахування оплати з врахуванням пільг, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та показників приладів обліку споживання електроенергії та водопостачання. Ця обставина підтверджується копіями квитанцій за період з січня 2007 року по травень 2012 року (а.с. 116-125).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач не перебувала у договірних правовідносинах із відповідачем, тому Житомирська обласна дитяча лікарня Житомирської обласної ради правомірно не враховувала при розрахунку оплати комунальних послуг наявні у ОСОБА_2 пільги.

З таким висновком не погоджується колегія суддів, оскільки між сторонами фактично склалися правовідносини, повязані з наданням та отриманням житлово-комунальних послуг. До укладення договору, відповідач, починаючи з дня вселення ОСОБА_2 у житлову кімнату (травень 1995 року) надавав і продовжує на даний час надавати в повному обсязі послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електроенергії, проводив розрахунок оплати, а позивач їх отримувала, отримує і розраховується за надані послуги.

Відсутність письмового договору про надання комунальних послуг не може бути підставою ігнорування відповідачем права позивача на пільги, які передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а також недотримання Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в частині проведення розрахунків за надані послуги при наявності квартирних засобів обліку (п.п.9-11 Правил).

Таким чином, позовні вимоги щодо зобовязання відповідача здійснити перерахунок наданих ОСОБА_2 комунальних послуг за проживання з урахуванням пільг і показників лічильників гарячого та холодного водопостачання є обґрунтованими і підлягають задоволенню, але за період, який не охоплюється рішенням Житомирського районного суду від 26 жовтня 2015 року про задоволення позову Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, оскільки вказане рішення набрало законної сили.

В частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 права на отримання 25% знижки плати за користування комунальними послугами та визнання за нею права на оплату цих послуг за показниками лічильників, підстав для задоволення позову не убачається, тому що це право встановлено і гарантується Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та передбачено Правилами надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, які є підзаконним нормативним актом, що підлягає обовязковому виконанню. Відтак, додаткове визнання даного права в судовому порядку не потребує.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України).

ОСОБА_2 не надала суду доказів заподіяння їй моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача і таких доказів не встановлено в судовому засіданні. Тому, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом вимог ст. ст. 20, 23, 24 ЦПК України при вирішенні заяви про відвід головуючому-судді є обґрунтованим.

Так, 26 жовтня 2015 року Житомирським районним судом Житомирської області(головуючий суддя Грубіян Є.О.) було ухвалено заочне рішення про задоволення позову Житомирської обласної дитячої лікарні Житомирської обласної ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 3393 грн. 05 коп. за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2015 року (а.с. 127, 207).

Як убачається зі змісту вказаного рішення, період за який з ОСОБА_2 стягнуті кошти по оплаті комунальних послуг, частково співпадає з періодом зазначеним останньою у її позовних вимогах щодо визнання за нею права на пільгову оплату.

Таким чином, в ухваленому заочному рішенні від 26.10.2015 року судом було висловлено свою правову позицію щодо стягнення заборгованості за надані відповідачем житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2013 року по 31 травня 2015 року без врахування наявності у ОСОБА_2 статусу дитини війни та наявних у житловому приміщенні лічильників водопостачання.

З огляду на ці обставини, позивачем обґрунтовано заявлено відвід головуючому-судді на підставі п.4 ч.1 ст. 20 ЦПК України, який підлягав задоволенню. Проте, ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 року відвід був відхилений, що в контексті положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є окремою підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року скасувати і ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Зобовязати Житомирську обласну дитячу лікарню Житомирської обласної ради здійснити перерахунок наданих ОСОБА_2 комунальних послуг за проживання в житловій кімнаті № 303 по вул. Сквирське шосе, 6 в с. Станишівка Житомирського району Житомирської області з урахуванням 25- відсоткової знижки плати за користування комунальними послугами у відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 червня 2012 року по 01 листопада 2013 року та з урахуванням показників лічильників гарячого та холодного водопостачання за період з 01 березня 2013 року по 01 листопада 2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: