Рішення № 55925859, 15.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/976/14-ц Головуючий у 1-й інст. Нейло В. М.

Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» ПриватБанк» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося з позовом до ОСОБА_2 та просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 21926,18 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.02.2010 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір. Умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 31.03.2014 р. має заборгованість у розмірі 21926,18 грн. Враховуючи наведене, просив задовольнити позов.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11623,80 грн., яка складається : 8385,45 грн. заборгованість за кредитним лімітом та відсотками за період з 01.03.2010р. по 31.03.2014р., 265,04 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 2973,31 грн. штрафи та судові витрати за проведення експертизи в розмірі 4804,80 грн. та по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове - про задоволення позову у повному обсязі. Вважає, що дане рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належного дослідження матеріалів справи, що призвело до винесення незаконного рішення. При цьому зазначає, що визначена судом сума заборгованості за кредитним договором не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить висновку судово-економічної експертизи від 20.10.2015 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 25.02.2010 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 5900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, а ОСОБА_2 зобовязався повернути кредитні кошти в строки визначені умовами договору та сплатити відсотки.

Про укладення договору між сторонами свідчить заява ОСОБА_2 від 25.02.2010 р., у якій він зазначав, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.7 т.1).

Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт дає свою, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

У відповідності до положень вказаних Умов та Правил, Банком в подальшому було змінено кредитний ліміт: 27.07.2010р. до 6400,00 грн.; 24.12.2010р. до 11100,00 грн.; 06.01.2011р. до 15000,00 грн.; 26.09.2011р. до 14300,00 грн.; 21.12.2011р. до 13060,00 грн.; 24.01.2012р. до 12200,00 грн. (а.с.45 т.1).

Належним чином умови договору ОСОБА_2 не виконував, внаслідок чого станом на 31.03.2014 р., відповідно до розрахунку наданого банком, утворилася заборгованість у розмірі 21926,18 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 12190,59 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 8215,30 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1020,29 грн. (а.с.5-6 т.1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку із чим, з урахуванням висновків судово-економічної експертизи від 20.10.2015 року, у останнього виникла заборгованість за кредитом договором у розмірі 11623,80 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Проте повністю з такими висновками суду погодитись неможливо виходячи з наступного.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст.1048 ЦК).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Пунктом 2.1.1.12.6. Умов та правил передбачено, що за користування кредитом та овердрафтом Банк нараховує відсотки у розмірі, що встановлені тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік (а.с.136).

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил сторони договору передбачили, що при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн., а також 5 % від суми заборгованості (а.с.131 т.1).

Зазначені умови договору стали результатом домовленості сторін, які є вільними у визначенні своїх зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Вирішуючи спір у справі, суд врахував вищевказані вимоги закону та встановивши, що ОСОБА_2 належним чином зобовязань, передбачених кредитним договором, не виконував, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором. Проте, неправильно визначився з загальним розміром заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Частково задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції керувався висновками судово-економічної експертизи № 12708/15-45 від 20.10.2015 року (а.с.239-251 т.1), яка була призначена за клопотання відповідача через те, що останній не погоджувався із розміром суми заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту вказаної експертизи вбачається, що експертом в результаті проведеного розрахунку встановлено, що заборгованість відповідача за кредитним лімітом станом на 31.03.2014 року складає 11877,71 грн., заборгованість по несплачених відсотках та штрафах - 8385 грн. (а.с.245 т.1). Проте, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що з вказаного висновку експертизи витікає, що заборгованість за кредитним лімітом та відсотками за період з 01.03.2010 року по 31.03.2014р. становить 8385 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 265,04 грн., штрафи 2973,31 грн. Тобто, даний висновок суду суперечить висновку експертизи та не відповідає дійсним обставинам справи.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що вказаний висновок експертизи в частині визначення суми заборгованості не може бути покладений в основу рішення, оскільки експертом не була надана відповідь на поставлене перед ним питання. Експертом зазначено, що наявні в матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг в Приватбанку, Довідка про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду та Розрахунок заборгованості не містять чіткого визначення алгоритму нарахованих штрафів, існує розбіжність щодо визначення заборгованості згідно Розрахунку та витягів з карткових рахунків в сумі 16,67 грн. У звязку з чим, експертом зроблено висновок про неможливість визначити, чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитом, а також нарахована сума штрафних санкцій умовам укладеного між сторонами кредитного договору № б/н від 25.02.2010 року (а.с.246 т.1).

Відповідно до положень ч.3ст.10 ЦПКкожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК.

Колегія суддів вважав, що наданих позивачем доказів достатньо для встановлення наявності заборгованості ОСОБА_2 перед Банком станом на 31.03.2014 року. З наданого банком розрахунку вбачається, що останнім у відповідності до умов договору правильно обрахований розмір заборгованості за кредитним договором в розмірі 21926,18 грн, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Даний розрахунок не спростований відповідачем, а також наявність заборгованість за кредитним договором підтверджується змістом вказаного висновку експертизи.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені нормиматеріального та процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішенняпро задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно дост. 88 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову в розмірі 243,60 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 267,96 грн., а всього 511,56 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 22 грудня 2015 року скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.02.2010 року станом на 31.03.2014р. у розмірі 21926,18 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 12190,59 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 8215,30 грн., штраф (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 1020,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» ПриватБанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 511 грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: