Ухвала суду № 55924328, 18.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2-1347/11 Провадження № 22-ц/772/630/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 81Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Зайцева А.Ю., Луценко В.В., секретар - Торбасюк О.І., за участі представника ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року, постановлену за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на дії та рішення державного виконавця, -

встановила:

У серпні 2015 року ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» звернулось із вищевказаною скаргою до Вінницького міського суду Вінницької області, в якій просило: визнати протиправними дії та рішення державного виконавця Староміського ВДВС Вінницького МУЮ при винесенні незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження; скасувати постанову державного виконавця від 02.06.2014 року по виконавчому провадженню; зобовязати державного виконавця поновити виконавче провадження №43457463 та виконати рішення суду у повному обсязі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.12.2015 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить вимоги їх скарги задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим що, ухвалу суду першої інстанції постановлено із порушенням норм матеріального та процесуального права, крім того судом не було належним чином оцінено доводи скаржника.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Колегією суддів встановлено, що скарга на бездіяльність державного виконавця була розглянута у відсутність державного виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується.

Частина друга ст. 386 ЦПК України передбачає можливість розгляду скарги у відсутність заявника та державного виконавця або іншої посадової особи ДВС якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа ДВС не можуть зявитись до суду з поважних причин.

В такому випадку судове засідання проводиться за участю представників як ДВС, так і заявника.

На чітке дотримування норми процесуального закону вказує п. 17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень у цивільних справах», в якому зазначено, що справа за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи посадової особи ДВС розглядається судом за загальним правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України за участю державного виконавця.

Тобто, особливістю розгляду скарг поданих в порядку ст. 383 ЦПК України є участь в судовому засіданні державного виконавця.

Отже, суд першої інстанції судове засідання зобовязаний провести за участю заявника та державного виконавця.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, розглянувши скаргу у відсутність державного виконавця, не витребував та не оглянув виконавче провадження, а обмежився лише деякими копіями наданими державним виконавцем разом із його запереченнями та його заявою про розгляд скарги у його відсутність.

Також, розглянувши скаргу у відсутність державного виконавця та не дослідивши матеріали виконавчого провадження суд першої інстанції був позбавлений можливості зясувати всі обставини у справі.

Зокрема, суд першої інстанції, встановивши, що державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (а.с. 41), не дослідив її зміст на предмет відповідності її виконавчому документу (та нормам права).

Не встановлено також, які саме дії вчиняв державний виконавець для виконання рішення суду (чи виносив державний виконавець постанову про накладення арешту, чи вчиняв інші дії) і які дії він зобовязаний вчинити для виконання даного судового рішення.

Судом першої інстанції не надано правової оцінки твердженням заінтересованої особи ОСОБА_2 про те, що ТОВ «Інвестиційна компанія»ІФГ Капітал» не являється стороною виконавчого провадження, а отже, не має права в порядку ст. 383 ЦПК України, оскаржувати дії державного виконавця, а також, твердження про те, що фактично не відбулось заміни сторони у виконавчому провадженні, в порядку ст. 378 ЦПК України.

Не досліджено судом також обставини, про які вказував скаржник, те що відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… відомості на нерухоме майно, вказане в ухвалі суду про накладення арешту будинок та земельна ділянка під номером 41-в по вул. Блюхера в м. Вінниця, відсутні (а.с. 44,46).

Судом першої інстанції не досліджено та не піддано аналізу саму ухвалу суду про накладення арешту на іпотечне майно з метою встановлення необхідних послідовних та логічних дій державного виконавця для виконання вимог такої ухвали.

Не дослідивши матеріали виконавчого провадження та не вислухавши пояснення державного виконавця, суд першої інстанції не міг усунути протиріччя та неточності, встановлені колегією судів, яка в свою чергу позбавлена такої можливості.

Розглянувши скаргу без особи, дії якої оскаржуються, суд першої інстанції не дослідив стан виконання рішення суду, не встановив всіх обставин у справі, не усунув недоліків та розбіжностей, а отже, і не здійснив в повній мірі судовий контроль за виконанням рішення суду, обовязок здійснення якого, передбачений розділом VII ЦПК України.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для вирішення даного виду скарг, і як наслідок, в силу п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 383-386, 307,312, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

АпеляційнускаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2015 року скасувати, а справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на дії та рішення державного виконавця передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: