Рішення № 55923327, 11.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1642/16 Справа № 175/3160/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Назаренко А.С.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернулась з позовом до суду про стягнення пені за прострочення сплати аліментів з ОСОБА_5

Свої позовні вимоги обґрунтовуючи тим, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 року стягнуто 5000 грн щомісячно на утримання неповнолітнього сина. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим просила стягнути пеню за прострочені платежі.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 18 серпня 2007 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.8), від якого мають спільну дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції від 23 грудня 2008 року (а.с.9). Після розірвання шлюбу, що підтверджується рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2014 року (а.с.11), дитина залишилася проживати разом з позивачкою.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року з ОСОБА_5 стягнуто аліменти у розмірі 3 000 грн. щомісячно на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 10 червня 2014 року та до його повноліття(а.с.12-13). Однак, рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року, вищевказане рішення в частині визначеного розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 10 червня 2014 року та до його повноліття, змінено з 3000 грн. збільшивши їх до 5000 грн., в решті рішення залишено без змін (а.с.14-16).

16 грудня 2014 року на підставі вищевказаного рішення апеляційного суду, був виданий виконавчий лист, який позивачка пред'явила до виконання до Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.10). Згідно довідки-розрахунку Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01 липня 2015 року склала 38007,00 грн. (а.с.17).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд виходив з того, що як вбачається з довідки-розрахунку, здійсненим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Рябухіною Ю.В., станом на 01 грудня 2015 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів - відсутня (а.с.85), в вересні 2015 року відповідач сплатив заборгованість по аліментам в повному обсязі, що підтверджується розпорядженням державного виконавця № 45867541/6 (а.с.82). Крім того, в матеріалах справи міститься розпорядження державного виконавця № 45867541/6 (а.с.84), яке підтверджує факт того, що ОСОБА_5 продовжує сплачувати аліменти.

З таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

При цьому право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, у випадках несвоєчасної виплати присуджених за рішенням суду аліментів виникає з часу набуття рішенням законної сили та не пов'язується з дотриманням державним виконавцем норм ЗУ «Про виконавче провадження», тобто з моментом (часом) відкриття виконавчого провадження.

Оскільки, згідно з положеннями СК України, аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом наведеної норми пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Таким чином, законодавець не ставить право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в залежність від того, чи існувала така заборгованість на час звернення до суду з такою вимогою, чи від відкриття виконавчого провадження у справі, а також від виклику боржника до виконавчої служби і попередження його про наявність заборгованості.

Вищезазначених положень суд першої інстанції до уваги не прийняв, у зв'язку з чим помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне стягнути пеню за прострочення сплати аліментів та стягнути пеню, яка складає:

- 10 червня 2014 року: 2700 грн. х 1% х 20 дні = 540 грн.

807 грн. х 1 % х 82 днів = 661,74 грн.

- липень 2014 року: 5000 грн. х 1 % х 62 днів = 3100 грн.

- серпень 2014 року: 193 грн. х 1 % х 31 дні = 59,83 грн.

1300 грн. х 1 % х 153 дні = 1989 грн.

2500 грн. х 1 % х 184 дні = 4600 грн.

1007 грн. х 1 % х 212 дні = 2134,84 грн.

- вересень 2014 року: 3993 грн. х 1 % х 181 дні = 7227,33 грн.

1007 грн. х 1 % х 212 дні = 2134,84 грн.

- жовтень 2014 року: 1993 грн. х 1 % х 182 днів = 3627,26 грн.

3007 грн. х 1 % х 30,07 днів = 6374,84 грн.

- листопад 2014 року: 1993 грн. х 1 % х 181 дні = 3607,33 грн.

3007 грн. х 1 % х 212 дні = 6374,84 грн.

- грудень 2014 року: 1993 грн. х 1 % х 182 дні = 3627,26 грн.

1000 грн. х 1 % х 212 дні = 2120 грн.

2007 грн. х 1 % х 243 дні = 4877,01 грн.

- січень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 212 дні = 10600 грн.

- лютий 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 181 дні = 9050 грн.

- березень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 153 дні = 7650 грн.

- квітень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 122 днів = 6100 грн.

- травень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 92 дні = 4600 грн.

- червень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 61 днів = 3050 грн.

- липень 2015 року: 5000 грн. х 1 % х 31 дні = 1550 грн.

- серпень 2015 року: 0 грн. (заборгованість погашено вчасно).

- вересень 2015 року: 0 грн. (заборгованість погашено вчасно).

- жовтень 2015 року: 0 грн. (заборгованість погашено вчасно).

- листопад 2015 року: 0 грн. (заборгованість погашено вчасно), а разом складає 95656,12 грн.

Згідно пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ч. 2 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), розмір якої може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до частини першої статі 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивач звернулася з позов про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та просила стягнути неустойку в розмірі 12751,4 грн.

Враховуючи наведені обставини, вимоги ст.. 303 ЦПК України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», колегія суддів вважає, що неустойка за прострочення сплати аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 12751 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 894,92 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду -скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити .

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2015 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму неустойки за прострочення сплати аліментів у розмірі 12751 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 894,92 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: