Постанова № 55923179, 04.02.2016, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1976/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

04.02.2016 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого Мазурчака А. Г. ,

при секретарі Мигдальській Н.М.,

за участі позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов'язання поновити виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій вказує, що вона працює на посаді секретаря Тиврівської селищної ради, є інвалідом III групи загального захворювання та перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Тиврівському районі. Як наслідок їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 квітня 2015 року набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ, відповідно до якого у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються.

В зв'язку з чим з 01.04.2015 року вона не отримує пенсії.

07.12.2015 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про роз'яснення причин невиплати пенсії, на що отримала відповідь, що пенсія по інвалідності III групи не виплачується та що виплата пенсії припинена з 01.04.2015 року на виконання приписів абз.2 ч.І ст. 47 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-УІІІ , у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону № 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

В теперішній час особам, які підпадають під дію Законів України «Про державну службу», "Про службу в органах місцевого самоврядування", пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій вона працює, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», у зв'язку з чим передбачені ч. 1 ст. 47 ст. 54 Закону № 1058 підстави для невиплати їй пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, відпали, і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.

Просить визнати дії управління пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області в частині припинення виплати їй пенсії по інвалідності неправомірними.

Зобов'язати управління пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області відновити виплату призначеної їй відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року.

Стягнути з УПФ України у Тиврівському районі Вінницької області на її користь судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі в судове засідання не з'явилясь подала письмове заперечення проти позову, в якому вказує, що позивачка перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Тиврівському районі з 23.01.2014. Інвалідність встановлена до 31.01.2017р.

1 квітня 2015 року набули чинності норми Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №21З-УІІІ.

Відповідно до абзацу 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Управління діє на підставі Положення про управління Пенсійного

фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 та

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N

442/6730.

Згідно п.5 ч.2.1. розділу ІІ Положення, одним із основних завдань управління - є ефективне та цільове використання коштів Фонду, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Оскільки, абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" було визначено, що тимчасово з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у порядку і на умовах, передбачених Законом України „Про судоустрій та статус суддів", Законом України „Про державну службу", пенсія по інвалідності, призначена відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не виплачується. Крім того, абз.4 ч.З розділу І Закону України №911 від 24.12.2015 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визначено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно зазначеним законам, при чому, в даному випадку не має значення чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави, визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.

Крім того, Законом від 2 березня 2015 року №213-УІІІ визначено, що після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлюється.

На даний час Позивачка є інвалідом ІІІ групи загального захворювання і працює на посаді секретаря Тиврівської селищної ради , тому виплату пенсії припинено відповідно до вимог чинного законодавства.

Просить в задоволенніпозовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч.2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За загальним правилом установленим ч.І ст. 58 Конституції України, закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.І ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмеженні, крім випадків передбачених Конституцією України.

Відповідно до п.1 ч.І ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-УІІІ, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не був прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначалися.

В теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_1 з 12.11.2010 року працює секретарем Тиврівської селищної ради, що стверджується трудовою книжкою (а.с. 9-10).

З 23.01.2014 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Тиврівському районі, так як їй призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що стверджується довідкою Пенсійного фонду України № 559 від 15.12.2015 року.

З 01 квітня 2015 року набули чинності норми «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ, відповідно до якого у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особи, на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про прокуратуру» пенсії, призначені відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не виплачуються.

Позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про роз'яснення причин невиплати пенсії, на що отримала відповідь, що пенсія по інвалідності не виплачується, виплата пенсії припинена тимчасово з 01.04.2015 року до 31.12.2015 року, на виконання приписів абз.2 ч.І ст. 47 Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що стверджується листом Л-23 від 08.12.2015 року (а.с. 11).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності судового рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії.

Керуючись ст.ст. 6, 11,17,18, 69- 71, 86, 104, 161, 162, 186, 256 КАС України, ст. 19, 22, 46, 58 Конституції України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення"

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити частково.

Визнати дії управління ПФУ у Тиврівському районі в частині припинення виплати ОСОБА_1 пенсії неправомірною.

Зобов'язати управління ПФУ у Тиврівському районі Вінницької області відновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.

Зобов'язати Управління державного казначейства України у Тиврівському районі ГУ ДКУ у Вінницькій області стягнути з Державного Бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку УПФУ в Тиврівському районі на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. понесених нею судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня отримання копії постанови .

Суддя Мазурчак А. Г.