Ухвала суду № 55923111, 18.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2290/16 Справа № 0417/12895/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із заявою про поворот виконання рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення, посилаючись на те, що заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль «Опель», модель «Астра», рік випуску 2004, тип - легковий седан - В, №кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому на праві власності. Зазначене судове рішення було скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2013 року та справа була призначена до нового розгляду. У виконання цього рішення суду банк згідно договору купівлі-продажу від 20 червня 2013 року продав заставлений автомобіль ТОВ «Автокредит Плюс» за 56 000 грн. Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2014 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до ПАТ «Акцент - Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави залишена без розгляду, тому просив в порядку повороту виконання рішення суду стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь грошові кошти у розмірі 56 000 грн. за проданий автомобіль (т.1 а.с.125, 126).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2015 року було залучено до участі у справі у якості заінтересованих осіб ТОВ «Автокредит Плюс» та ОСОБА_4 (т.1 а.с.194).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року заяву ОСОБА_3 про поворот виконання рішення суду задоволено. Допущено поворот виконання заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року у справі № 0417/12895/2012 за позовом ПАТ КБ ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_3 про звернення стягнення. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 56 000 грн. (т.2 а.с.99-101).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просять ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його заяви про поворот виконання рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права,

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено у меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Згідно ч.3 ст.380 ЦПК України у разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації.

Відповідно до ч.1 ст. 381 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа.

Як вбачається з матеріалів справи 31 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитно-заставний договір №DNG0AE0000118841, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі 9 826,69 доларів США для придбання автомобіля Опель - Астра, державний номер НОМЕР_1. 2004 року випуску, вартістю 52 279 грн. 56 коп., який за умовами договору є предметом застави (т.1 а.с.10-18).

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення та заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено частково, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед банком у розмірі 156 278 грн. 09 коп. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль Опель Астра, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску (т.1 а.с. 2-4, 35-37).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2013 року вказане заочне рішення суду було скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку (т.1 а.с.66, 67).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «АкцентБанк», ОСОБА_3 про звернення стягнення залишено без розгляду з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України у зв'язку із зверненням ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про залишення їх позову без розгляду. Вказана ухвала суду набрала законної сили. (т.1 а.с. 102, 112).

З матеріалів справи вбачається 11 травня 2013 року спірний автомобіль, який є предметом застави, за вказаним заочним рішенням суду від 16 жовтня 2012 року представниками ПАТ КБ «ПриватБанк» було знято з обліку для реалізації, з записом в особливих відмітках «кредит не погашено» та на підставі договору купівлі-продажу від 20 червня 2013 року автомобіль за 56 000 грн. було реалізовано та покупцем є ТОВ «Автокредит Плюс» (т.1 а.с.228).

Згідно акта прийому-передачі від 20 червня 2013 року автомобіль ПАТ КБ «ПриватБанк» було передано ТОВ «Автокредит Плюс» та, на підставі договору про надання фінансового лізингу, укладеного між лізингодавцем - ТОВ «Автокредит Плюс» та лізингоодержувачем - ОСОБА_4, автомобіль було передано останньому (т.1 а.с.229-233).

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі N1-25/2011 за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України, яке є обов'язковим для застосування на всій території України, роз'яснено, що особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення і оскаржити їх одночасно з рішенням суду неможливо. Згідно зі ст. 380 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує також суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003, «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини).

Таким чином, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_3 звертався до суду з позовними вимогами до ПАТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Автокредит Полюс», ОСОБА_4 про витребування спірного автомобіля, і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено. Рішення набрали законної сили (т.1 а.с. 151-154, т.2 а.с. 65-72).

Отже, враховуючи, що ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно договору купівлі-продажу, отримав від продажу автомобіля 56 000 грн. у порядку виконання рішення суду, на який було звернуто стягнення заочним рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року, яке в подальшому ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2013 року було скасовано і ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська у даній справі від 28 січня 2014 року, яка набрала законної сили, позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «АкцентБанк», ОСОБА_3 про звернення стягнення за заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 та стягнення на його користь з ПАТ КБ «ПриватБанк» в порядку повороту виконання заочного рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2012 року грошові кошти у розмірі 56 000 грн. за проданий автомобіль.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не було надано належної оцінки всім обставинам справи та доказам, які містяться в матеріалах справи є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий судя

Судді