Вирок № 55922230, 18.02.2016, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 677/2349/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2016м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Боголюбової Л.М.,

при секретарі Кондратюк О.А.,

з участю прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014240170000037 від 20.01.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця,ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого,військовозобов»язаного, не працюючого, інвалід ІІ групи, не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

20.01.2014 року близько 13 години 10 хв. водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись автодорогою «Житомир-Чернівці» в напрямку від м.Старокостянтинів до м.Хмельницького, на 151 км.+800 м. автодороги, поблизу с.Мотрунки Красилівського району, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним автомобіля, перед зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не впоравшись з керуванням, перетнув лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, перетинати яку заборонено, виїхав на зустрічний напрямок руху, де допустив зіткнення з автобусом «MERCEDES-BENZ 0303» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автобуса «MERCEDES-BENZ 0303» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому головки 1 п»ясної кістки правої китиці, гемартрозу п»ясно-фалангового суглобу, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги пунктів 1.5 (1), 2.3(б),10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України,

Порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв»язку із дорожньо-транспортною пригодою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні ДТП визнав повністю та пояснив, що 20.01.2014 року близько 13 години 10 хв. він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався автодорогою «Житомир-Чернівці» в напрямку від м.Старокостянтинів до м.Хмельницького зі швидкістю 60 км/год. Дорога була слизька. Його машина була повністю завантажена. Назустріч йому рухався автобус «MERCEDES-BENZ 0303». Він почав гальмувати за 200 м до автобуса, гальмував також ручними гальмами, однак машину несло, викинуло на зустрічну смугу руху. На 151 км.+800 м. автодороги, поблизу с.Мотрунки Красилівського району відбулось зіткнення з автобусом

«MERCEDES-BENZ 0303» реєстраційний номер НОМЕР_2. Зіткнення відбулось кабіною його машини в передню частину автобуса. Від удару він отримав переломи ніг, руки, численні забої. З кабіни машини його вирізали працівники МЧС.

Згідно рішення Полонського районного суду з нього стягнуто на користь потерпілого 106426,51 грн., в тому числі і моральну шкоду в розмірі 1000 грн., тому заявлений ним в даному кримінальному провадженні цивільний позов про стягнення ще 30000 грн. моральної шкоди він не визнає. Окрім того просить врахувати, що він є інвалідом ІІ групи, сам потребує лікування він отриманих тілесних ушкоджень.

Оскільки він повністю визнає свою вину у скоєному просить обмежитись його поясненнями і не викликати свідків.

Такі показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України ухвалив недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежитися лише допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 20 січня 2014 року він їхав з Хмельницького в сторону м. Полонне. З його боку руху був уклон і поворот дороги, він почав збавляти швидкість руху, на його смугу руху викинуло автомобіль обвинуваченого і відбулось зіткнення. Приїхала МЧС, швидка, міліція, водія вантажівки вирізали з кабіни. Для надання першої допомоги забрали його аптечку. Він також отримав тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому головки 1 п»ясної кістки правої китиці, гемартрозу п»ясно-фалангового суглобу, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. За рішенням Полонського районного суду з обвинуваченого стягнуто на його користь 105424,51 грн., з яких він отримав лише 60000грн..

В зв»язку з тим, що обвинувачений не сплачує йому завдані збитки, він не може відремонтувати свій автобус, окрім того переживав фізичний біль в зв»язку з отриманням тілесних ушкоджень середньої важкості, який супроводжує його і в даний час після лікування, він порушив свій звичний устрій життя, просить стягнути з обвинуваченого 30000 грн. моральної шкоди.

Оцінивши показання обвинуваченого, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує його дії за ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

ОСОБА_3 порушено вимоги пунктів 1.5 (1), 2.3(б),10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, зміст яких полягає в наступному: - (1.5) дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків; (п.2.3.(б); для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов»язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; (п.10.1) перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним 12.1); дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, позначає межі проїзної частини, на які в»їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1 перетинати забороняється.

Порушення вказаних правил дорожнього руху є в прямому причинному зв»язку з настанням наслідків ДТП, яка сталась 20 січня 2014 року.

Визначаючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу ОСОБА_3, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а також те, що потерпілий просить не карати суворо обвинуваченого за скоєне.

Згідно з ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого судом визнається його щире каяття, а також стан здоров»я обвинуваченого, якого визнано інвалідом ІІ групи.

Обставин, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 можливо без ізоляції його від суспільства, призначає йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов заявлений потерпілим в сумі 30000 грн. суд находить не підлягаючим задоволенню, оскільки Полонським районним судом розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія « Інкомстрах», ОСОБА_5,ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнуто на його користь 2500 грн. моральної шкоди з ПАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» та 1000 грн. завданої моральної шкоди з ОСОБА_3. Повторне звернення до суду з тими саме позовними вимогами з тих самих підстав не передбачено законом. В рішенні Полонського районного суду зазначено, що ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, оскільки він поніс фізичні та душевні страждання у зв»язку із отриманням ним тілесних ушкоджень та пошкодженням автобуса, змушений терпіти незручності у зв»язку з неможливістю користуватись транспортним засобом. Аналогічні обґрунтування заявлені в цивільному позові поданому до суду в даному кримінальному проваджені.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 зі змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 221а від 22.06.2015 року в сумі 589,25 грн.

Речові докази визнані по даному кримінальному провадженню, а саме автомобіль НОМЕР_1, та автобус «MERCEDES-BENZ 0303» реєстраційний номер НОМЕР_2 та флешкарта ємністю 8 Гб підлягають поверненню за належністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 373, 374, ч.3 ст. 349 КПК України, ст. 23 ЦК України суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 589,25 грн. витрат за проведення судової автотехнічної експертизи на користь держави одержувач УК у Красил. р-ні/Красил. р-ні/240060300 код ЕДРПОУ 37972056, МФО 815013, балансовий рахунок 31115115700279, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області.

Речові докази,а саме автомобіль НОМЕР_1 повернути ОСОБА_5, автобус «MERCEDES-BENZ 0303» реєстраційний номер НОМЕР_2 та флешкарту ємністю 8 Гб повернути ОСОБА_2.

В задоволенні заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_2 відмовити.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_6