Ухвала суду № 55918310, 19.02.2016, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7125/15-к

Провадження № 1-кп/442/65/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Крамара О.В.

при секретарі -Малик О.Я.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, по обвинувальному акту, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015140110001102, від 02.06.2015 року відносно :

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України;

ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

з участю прокурора - Бойко П.М.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

ОСОБА_10,

потерпілого ОСОБА_11.

представника потерпілого ОСОБА_11 адвокатаОСОБА_12

в с т а н о в и в :

В провадження судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 15.02.2016 року після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у звязку із закінченням терміну повноважень судді, надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, затверджений старшим прокурором групи прокурорів прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області ОСОБА_13 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України; ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою від 15 лютого 2016 року за зазначеним обвинувальним актом суддею було призначене підготовче судове засідання на сьогодні 19 лютого 2016 року, під час проведення якого з'ясовано, що відповідно до положень ст. 32 КПК України дане кримінальне провадження, підсудне Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Підстави, передбачені пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, для закриття кримінального провадження, відсутні.

Клопотання про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надходило.

Що стосується заперечення адвоката ОСОБА_8, поданого в порядку ст. 309 КК України на ухвалу від 23.07.2015 року слідчого судді, суд вважає, що таке є правом особи, звертає увагу, що на спірну ухвалу може бути подане лише заперечення, яке судом долучено до матеріалів справи, що в свою чергу вичерпано кримінально-процесуальним законом.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1 та продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього вимог в порядку ст. 194 КПК України у відповідності до ухвали суду від 10.11.2015 року. З тих підстав, що ризики невиконання обвинуваченими своїх процесуальних обовязків не змінилися, а також вони обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів.

Потерпілій ОСОБА_11 та його представник адвокат ОСОБА_12 підтримали заявлене клопотання прокурора та просять його задоволити. Також подали своє клопотання про заміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1., оскільки ризики невиконання обвинуваченими своїх процесуальних обовязків не змінилися та дані особи обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, що свідчить про загрозу його та його рідних життю та здоровю.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_6 відносно клопотання, щодо продовження домашнього арешту частково заперечують та просять продовжити домашній арешт у відповідності до ухвали суду від 03.02.2016 року.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проти клопотання прокурора та потерпілого заперечили, оскільки немає жодних підстав для заміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою. Їхній підзахисний виконує всі вимоги покладені на нього судом та не переховується від суду. Також добавили, що прокурор в клопотанні не зазначив жодних обовязкових обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Обвинувачений ОСОБА_3 проти клопотання прокурора та обвинуваченого заперечив.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_10 та ОСОБА_14 проти клопотання прокурора та потерпілого заперечили, оскільки немає жодних підстав для заміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою та прокурор і потерпілим таких не наведено. Їхній підзахисний виконує всі вимоги покладені на нього судом та не переховується від суду.

Обвинувачений ОСОБА_4, проти клопотання прокурора та обвинуваченого заперечив.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1. ОСОБА_5 проти клопотання прокурора та потерпілого заперечив, оскільки немає жодних підстав для заміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою та прокурор і потерпілим таких не наведено. Його підзахисний виконує всі вимоги покладені на нього судом та не переховується від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1, проти клопотання прокурора та обвинуваченого заперечив.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 ст. 200 КПК України, у клопотанні про зміну запобіжного заходу обовязково зазначаються обставини, які: 1). які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2). існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Разом з тим, ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 21.12.2015 року частково задоволено клопотання прокурора про продовження терміну тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а саме обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, яку обвинувачені внесли.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 03.02.2016 року ОСОБА_2, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладення на нього виконання обовязків.

Відповідно до ч.6 ст.3 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Відповідно до Постанови ПВССУ від 19.12.2014р., при вирішенні питання про обрання чи продовження запобіжного заходу має враховуватись поведінка обвинуваченого та його соціальні звязки, що також відображено в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах: Смирнова проти Росії, Вемгофф проти Німеччини, Летельєр проти Франції, де зверталась увага, що обвинувачені вперше притягувались до кримінальної відповідальності, мали постійне місце проживання, неповнолітніх дітей, але це не було враховано судами, та фактично не розглядалось питання застосування альтернативних запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує право кожного на свободу та особисту недоторканність, частина 1 (пункт с) цієї статті дозволяє законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Частина 3 цієї статті вказує, що кожен, кого заарештовано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_9 проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту с пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів за і проти звільнення.

Аргументи за і проти звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачені можуть перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове увязнення.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора в частині зміни запобіжного заходу з застави на тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1 слід відмовити, а в частині продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього вимог в порядку ст. 194 КПК України у відповідності до ухвали суду від 10.11.2015 року задоволити частково та продовжити ОСОБА_2 домашній арешт з покладенням на нього вимог в порядку ст. 194 КПК України у відповідності до ухвали суду від 03.02.2016 року

З метою повного та всебічного розгляду кримінального провадження, клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_9, щодо виклику свідків слід задоволити.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 подав цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 провідшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

У звязку з предявленням потерпілим ОСОБА_11 цивільного позову, останнього слід визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 цивільними відповідачами.

Підстав, визначених у ч.2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не вбачає і вважає можливим призначити його до розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю учасників кримінального провадження.

Керуючись ст..ст. 61, 62, 314-316 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

В частині клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з застави на тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_1 - відмовити.

В частині клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього вимог в порядку ст. 194 КПК України у відповідності до ухвали суду від 10.11.2015 року задоволити частково та продовжити строк дії обраного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 60 днів, тобто до 20 квітня 2016 року, з покладенням на нього виконання обовязків :

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- на час розгляду кримінального провадження в суді утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками сторони обвинувачення;

- не залишати житло в якому він проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_9, щодо виклику свідків задоволити.

ОСОБА_11 визнати цивільним позивачем, а ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 цивільними відповідачами.

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 189, ч.5 ст. 27 - ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК Українидо судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області на 10 год. 30 хв. 22 березня 2016 року (за узгодженою датою).

Судовий розгляд провести суддею одноособово з обов'язковою участю учасників кримінального провадження.

Копію даної ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Крамар