Рішення № 55917998, 16.02.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/10974/15-ц

Провадження №2/461/404/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

при секретарі Пелех О.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача-2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Міра і К», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -

встановив:

ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_5 «Міра і К», з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову покликається на те, що 14 червня 2015 року приблизно о 15 годині 15 хвилин у м.Львові по вул. Стрийській, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «БАЗ-А079.20», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів. 01 липня 2015 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Стверджує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Toyota Corolla», номерний знак НОМЕР_2 отримав значні технічні пошкодження. Вартість матеріального збитку становить 56977,03 грн. Окрім цього, зазначає, що позивач поніс витрати в розмірі 175,00 грн. на діагностику геометрії коліс. Покликається на те, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 «Міра і К» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4100874 від 24 квітня 2015 року з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн. Позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування в ОСОБА_6 «СТ «Домінанта». Зазначив, що 01 вересня 2015 року ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» провела виплату страхового відшкодування у сумі 15 597 грн., що підтверджується заявою на виплату готівки, однак вважає, що за відповідачем ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» залишається невідшкодована частина матеріальної шкоди, яка становить 33783,00 грн., з яких страхове відшкодування у розмірі 27337,50 грн., пеня у розмірі 5021,86 грн., 330,14 грн. відсотків річних та інфляційні витрати у розмірі 1093,50 грн. За відповідачем ОСОБА_5 «Міра і К» залишається невідшкодована матеріальна шкода у розмірі 12876,33 грн. Також позивач покликається на те, що ліміт відповідальності страховика за даним полісом становить 50 000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної майну. Окрім того, позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 10000 грн., у звязку з тим, що він постійно відчував душевні страждання, було порушено його нормальний спосіб життя, шкода йому відшкодована не була, тому він змушений був звертатися з різними заяви та клопотаннями до страхових компаній. Позивач позбавлений сну, став роздратованим, а також зазначив, що його сімя позбавлена можливості пересуватися на автомобілі, оскільки останній зазнав значних пошкоджень. Просить позов задоволити.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили такий задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» у судове засідання не зявився, хоча належним чином були повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, просив розглядати справу у його відсутності, оскільки немає можливості командирувати представника. Подав заперечення, згідно яких розмір завданої майнової шкоди повязаної із заподіянням механічних пошкоджень автомобілю позивача був визначений страховим експертом та відповідно до його висновку позивачу було проведено страхову виплату, що цілком відповідає реальному розміру завданої шкоди. Також зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння його автомобілю таких значних пошкоджень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 «Міра і К» заперечив проти задоволення позову, оскільки вважає, що єдиним належним та обєктивним доказом визначення розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди є висновок страхового експерта, на підставі якого було здійснено страхове відшкодування. Оскільки, розмір предявленої майнової шкоди не підтверджений належними доказами, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2015 року приблизно о 15 годині 15 хвилин у м.Львові на вул.Стрийській, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «БАЗ-А079.20», державний номерний знак НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів. 01 липня 2015 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2, отримав значні технічні пошкодження. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Toyota Corolla», як стверджує позивач становить 56 977 грн. 03 коп., що підтверджується рахунком - фактурою №ДМ00015054 від 10 липня 2015 року, актом виконаних робіт №24912 від 10 липня 2015 року та квитанцією №4891010006 від 10 липня 2015 року. Окрім цього, позивач стверджує, що поніс витрати в розмірі 175 грн. 00 коп. на діагностику геометрії коліс, що підтверджується рахунком - фактурою №ДМ00014479 від 17 червня 2015 року та квитанцією про оплату №270170017.

Таким чином, загальна сума витрачених коштів на ремонт автомобіля «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 57 152 грн. 03 коп., з розрахунку (56 977,03 грн. + 175,00 грн).

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог зазначив, що згідно рахунку - фактури №ДМ00015054 від 10 липня 2015 року вартість запчастин становить 31715,10 грн., а відповідно застосувавши коефіцієнт фізичного зносу 0,406% вартість запчастин становитиме 18838,77 грн. Також, позивач погодився з позицією ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» про виключення 262,50 грн. за закріплення бампера переднього, оскільки передня частина автомобіля не була пошкоджена під час ДТП. Однак не погодився з тим, що не підлягає до страхового відшкодування антикорозійні роботи, збиття бруду та повна мийка автомобіля, оскільки після проведення кузовних робіт антикорозійні роботи є невідємними як до та після ремонту автомобіля такий необхідно помити, тому такі роботи є взаємоповязані з проведенням відновлювального ремонту автомобіля. Таким чином, розмір страхового відшкодування, який підлягає до стягнення з ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» становить 27337,55 грн.

Встановлено, що станом на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 «Міра і К» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/4100874 від 24 квітня 2015 року з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 50000 грн., у звязку з чим позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування в ОСОБА_6 «СТ «Домінанта».

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно полісу № АЕ/4100874 ліміт відповідальності страховика становить 50 000 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної майну.

Відповідно до ст.29 вказаного вище Закону, у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Встановлено, що 01 вересня 2015 року ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» провела виплату страхового відшкодування у сумі 15675,65 грн., що підтверджується заявою на виплату готівки від 01.09.2015 року. Дана виплата проводилась відповідачем ОСОБА_6 «СТ «Домінанта» на підставі звіту №12728 від 10.07.2015 року, який проводився на підставі протоколу огляду транспортного засобу №1158/15 від 17.06.2015 року та згідно якого матеріальний збиток, завданий транспортному засобу «Toyota Corolla», державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження складає 15675,65 грн. з урахуванням ПДВ.

На підтвердження завданої майнової шкоди позивач подав до суду копію рахунку фактури №ДМ00014479 від 17.06.2015 року, квитанцію №2701710017, копію рахунку фактури №ДМ00015054 від 10.07.2015 року, копію акту виконаних робіт №24912 від 10.07.2015 року та копію квитанції №4891010006 від 10.07.2015 року.

Суд зазначає, що строк експлуатації автомобіля «Toyota Corolla» перевищує сім років, а тому, керуючись ст.29 Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України та Фонду Державного Майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, на деталі, які підлягають заміні, та матеріали повинен нараховуватись коефіцієнт фізичного зносу.

Окрім того, встановлено, що до переліку робіт, які були виконані СТО для відновлювального ремонту, не всі виконані роботи відносяться до даного ДТП, зокрема, антикорозійні роботи, збиття від бруду, мийка повна, тощо.

У судовому засіданні позивачу та його представнику судом було розяснено право звернутись з клопотанням про проведення експертизи, однак останні відмовились від такого та вважають, що достатньо у матеріалах доказів для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обовязковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Суд приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_5 «Міра і К» про те, що належним та допустимим доказом у даній справі є висновок страхового експерта.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Пунктом 34.2 ст.34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобовязаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п.34.4 ст.34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (та виплата страхового відшкодування) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування страховик зобовязаний прийняти протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування (за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити, оскільки позивачем суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження завдання матеріальної шкоди саме у розмірі 46659,33 грн.

Оскільки, судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Судові витрати у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.15,16, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.3-11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Зубачик Н.Б.