Ухвала суду № 55917741, 11.02.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1719/16-ц

Провадження №2/201/1209/2016р.

У Х В А Л А

11 лютого 2016р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, Профкому працівників Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту про зобовязання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И Л А:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 08.02.2016р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, Профкому працівників Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту про зобовязання вчинити певні дії.

Одночасно, надійшла й заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення дій, направлених на розподіл одноквартирних квартир у будинку №22 по вул. Ак. Лазаряна у м. Дніпропетровську з посиланням на те, що відповідач має можливість здійснювати дії щодо розподілу квартир, у звязку з чим ОСОБА_1 буде позбавлена права на отримання житла.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.02.2016р. провадження у справі було відкрито.

Ознайомившись із заявою позивачки про вжиття заходів забезпечення позову, вважаю за можливе повернути її з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до роз'яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, вона містить лише припущення того, що відповідач може розподілити квартири у будинку №22 по вул. Ак. Лазаряна у м. Дніпропетровську, а не факти існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення. Крім того, на стадії прийому даної позовної заяви не можливо встановити чи дійсно між сторонами виник спір, оскільки жодної відмови від відповідачів стосовно неможливості включення позивачки до числа осіб, яким надаються квартири суду, не надано.

Також позивачка не зазначила обґрунтування необхідності обрання такого виду забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які дії, направлені на розподіл одноквартирних квартир у буд. №22 по вул. Ак. Лазаряна у м. Дніпропетровську.

З огляду на те, що позивачка в своїй заяві не зазначає обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову та обґрунтування виду забезпечення позову, а містить лише припущення, а також приймаючи до уваги, що на момент прийняття позовної заяви, не можливо встановити чи дійсно між сторонами виник спір, то вважаю, що заява позивачки про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, підлягає поверненню.

Крім того, вважаю за можливе розяснити позивачці, що вона не позбавлена можливості повторно звернутися із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, після усунення недоліків, які стали причиною повернення даної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 210, 293 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позовних вимог по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту, Профкому працівників Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту про зобовязання вчинити певні дії повернути позивачці.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти днів через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Ткаченко Н.В.