Ухвала суду № 55917641, 03.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/2397/15 Головуючий у 1 інстанції: Галянчук Н.М.

№ провадження 22-ц/778/915/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„03 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Гончар М.С., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Світлотехніка» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Світлотехніка» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У позові зазначав, що 08 травня 2015 року наглядовою радою ПАТ «Світлотехніка» він був обраний на посаду голови правління та відповідно до рішення наглядової ради видав наказ по товариству від 12.05.2015 року № 12/05 про вступ на посаду.

Проте, 13 травня 2015 року його було звільнено з цієї посади на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, відповідно до рішення наглядової ради, оформленої протоколом, однак фактично таке засідання наглядової ради не проводилось і відповідний протокол не оформлювався.

Заяву про звільнення за угодою сторін він не подавав, наказу про своє звільнення, будучи головою правління, не підписував.

Не зважаючи на це, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств були внесені відомості, що керівником ПАТ «Світлотехніка» призначено нову особу, а саме, ОСОБА_3

Посилаючись на вказані обставини, просив суд поновити його на посаді голови правління ПАТ «Світлотехніка», стягнути на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22222 грн. 24 коп. та стягнути судові витрати по справі.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2015 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, надавши оцінку наданим по справі доказам у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов висновку про його безпідставність, встановивши, що трудові відносини між ОСОБА_2 та ПАТ «Світлотехніка» не виникали і належним чином не оформлювались.

Висновок суду погоджується з фактичними обставинами справи та є обгрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 235 КЗпП України передбачено право особи на звернення до суду за захистом у разі порушення її субєктивних трудових прав. Суд повинен установити, чи дійсно були порушені зазначені права, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За визначенням ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чифізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначеною цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частина 3 ст. 21 КЗпП України визначає контракт як особливу форму трудового договору, в якому строк його дії, права, обовязки і відповідальнсть сторін ( в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін.

Отже сторонами трудового договору є не тільки працівник, як фізична особа, а й роботодавець в особі власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ч.2 ст. 154, ч.2 ст. 160, ч.2 ст. 161 ЦК України відомості про склад і компетенцію органів управління товариством, в тому числі наглядової ради, та порядок ухвалення ними рішень містить статут акціонерного товариства.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Згідно ч.2 ст. 52 Закону України „Про акціонерні товариства питання обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу належить до виключної компетенції наглядової ради.

Аналогічне положення міститься у п.9.42 Статуту ПАТ „Світотехніка, п.5 Положення про наглядову раду, затвердженого загальними зборами ПАТ „Світотехніка від 19.09.2014 року.

Згідно з п.9.50 вказаного Статуту, організаційною формою роботи наглядової ради є засідання. Засідання наглядової ради склакаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради, на вимогу ревезійної комісії, виконавчого органу чи його члена.

Пунктами 9.51, 9.52 Статуту передбачено, що засідання наглядової ради є правомірним, якщо в ньому беруть участь всі члени наглядової ради.

Рішення наглядової ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 100% членів наглядової ради.Протокол засідання наглядової ради підписується усіма членами наглядової ради особисто. Протокол наглядової ради, підписаний не усіма членами наглядової ради, є недійсним і рішення, прийняті відповідно до цього протоколу, є недійсними.

В обгрунтування позову щодо незаконності звільнення, ОСОБА_2 посилався на те, що 12 травня 2015 року контракт про найм його на посаду голови правління ПАТ „Світотехніка уклав з ним голова наглядової ради ПАТ „Світотехніка ОСОБА_4 на підставі рішення наглядової ради від 08 травня 2015 року.

Між тим, на підставі оцінки поясненням свідків та наданим по справі письмовим доказам, факт прийняття наглядовою радою рішення від 08 травня 2015 року про обрання позивача головою правління суд визнав недоведеним, враховуючи, що оригінал протоколу № 2 від 08 травня 2015 року про оформлення рішення наглядової ради про припинення з 08.05.2015 року повноважень голови правління ПАТ „Світотехніка ОСОБА_3 та обрання з 12 травня 2015 року головою правління ОСОБА_2 ані судовим органам, ані Державному реєстратору, який вносив відомості про керівника юридичної особи, не надавався.

З пояснень свідків, у тому числі члена наглядової ради ОСОБА_5, засідання наглядової ради 08 травня 2015 року не проводилось і протокол засідання у названу дату особисто ОСОБА_5 не підписувався.

За вказаних обставин суд правомірно визнав, що правових підстав для оформлення контракту із ОСОБА_2 голова наглядової ОСОБА_4не мав, враховуючи, що повноваження діючого голови правління ОСОБА_3 на час укладання контракту не припинялись, наказ про його звільнення не видавався і у встановленому законом порядку зареєстрованим не був.

Таким чином, встановивши відсутність волевиявлення ПАТ „Світотехніка, як роботодавця, при оформленні трудового договору з позивачем, підстав вважати, що на його підставі між сторонами виникли трудові правовідносини у розумінні норм трудового законодавства з особливостями, врегульованими законодавством про акціонерні товариства та статутними документами товариства, суд не мав.

Ті докази та обставини, на які посилається ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Фактично доводи зводяться до іншої оцінки обставин справи, відмінної від зробленої судом першої інстанції, підстав для скасування судового рішення вони не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2015 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: