Постанова № 55917575, 15.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/247/16-п Головуючий в 1 інст. Зарютін П.В.

Провадження №33/778/49/16 Доповідач в 2 інст. Воробйова І.А.

Категорія ч.2 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Воробйова І.А., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 січня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, зі стягненням судового збору у розмірі 275 грн. 60 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: 13 січня 2016 року о 00-20 год., ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21013, д/н НОМЕР_1, в м.Запоріжжя по пр.Моторобудівників - вул.Деповська, на вимогу працівника поліції відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вищевказану постанову суду першої інстанції скасувати, а справу закрити. В обґрунтування своїх вимог вказує на порушення судом вимог ст.ст.33, 280, 283 КУпАП, оскільки судом в повній мірі не врахована його особа, та не з'ясовані всі обставини справи. Крім того вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, який складений відносно нього, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено частину статті КУпАП, яку порушено.

Перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя вважає, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими судом в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 13 січня 2016 року серія АП2 № 310856, в якому останнім власноручно зроблено запис про керування транспортним засобом після вживання пляшки пива, відмову від проходження огляду на місці за допомогою спеціального технічного приладу та у медичному закладі в присутності двох свідків. У звязку з чим ОСОБА_2 було відсторонено від керування транспортним засобом (а.с. 3), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. (а.с.4-5), які підтвердили викладені у протоколі обставини вчиненого правопорушення, копією постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.9).

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин, суддя дійшов правильного висновку про порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України, та у звязку з цим вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого посилання суду на доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема іншими доказами через їх відсутність у матеріалах справи, оскільки вони суперечать наявним та дослідженим суддею в судовому засіданні доказам, у т.ч. письмовим поясненням свідків, копії постанови суду від 28.05.2015 року тощо.

Не вбачає суд апеляційної інстанції і правових підстав, які б свідчили про порушення судом прав ОСОБА_2, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки з огляду на матеріали справи, він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Стосовно суворості призначеного ОСОБА_2 основного адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки , то апеляційний суд зауважує, що обраний судом вид стягнення є найбільш мяким поміж інших альтернативних видів стягнення, передбачених санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП, а його розмір не є максимальним (від 2 до 3 років позбавлення права керування транспортними засобами ).

Між тим, суд апеляційної інстанції вважає необхідним уточнити оскаржувану постанову і зазначити в резолютивній частині оскаржуваної постанови про визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 січня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, - змінити , зазначивши в резолютивній частині: «ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.». В іншій частині залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області І.А. Воробйова