Рішення № 55917388, 15.01.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 324/808/15-ц Головуючий у 1 інстанції Лінник Г.О. Номер провадження 22-ц/778/104/16 Суддя-доповідач Крилова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд груп» та Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд груп» до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк», Управління пенсійного фонду України в Пологівському районі, Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ТОВ «Аланд груп» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції, ПАТ «Державний ощадний банк», Управління пенсійного фонду України в Пологівському районі, Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27.11.2012 року між ними та ОСОБА_3 було укладено договір про спільну діяльність. Предметом договору є вирощування сільськогосподарської продукції на полях, розміщених на території Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, які орендує ОСОБА_3 Згідно розділу 3 та 4 договору, ОСОБА_3 надає для здійснення спільної діяльності орендовані ним поля та виконує ряд інших технічних функцій, а позивач організовує всю роботу та повністю фінансує посів, вирощування та збір врожаю, а також виконує всі необхідні дії, направлені на забезпечення отримання сторонами договору врожаю та прибутку.

ОСОБА_3 має грошові борги перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізького обласного управління, УПФУ у Пологівському районі Запорізької області, Пологівською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, примусове стягнення яких проводиться працівниками відділу державної виконавчої служби Пологівського РУЮ Запорізької області на підставі зведеного виконавчого провадження ВП № 40936083, для чого звертається стягнення на майно боржника.

Також, актом опису та арешту майна від 04.07.2014 року серії ВП № 40936083 та актом опису та арешту майна від 26.07.2014 року серії ВП № 40936083 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Пологівського РУЮ Запорізької області накладено арешт на майбутній врожай насіння озимої пшениці 2014 року, розташований на полях площею 67га., 10га. та 10га. 25 та 26 липня працівники відділу державної виконавчої служби Пологівського РУЮ Запорізької області примусово здійснили заходи по збиранню врожаю озимої пшениці за допомогою спеціальної техніки з полів площею 67 га, 10га та 10га, на яких здійснювалась спільна діяльність з відповідачем ОСОБА_3 та передали її на зберігання спеціалізованій установі, позбавивши таким чином ТОВ "Аланд груп" права власності на цей врожай. Згідно складських квитанцій на зерно № 105 від 25.07.2014 року, № 109 від 25.07.2014 року, № 111 від 26.07.2014 року даний врожай, після просіювання Відділом державної виконавчої служби Пологівського РУЮ Запорізької області, передано на зберігання до Магедівського виробничо-структурного підрозділу ТОВ "Оптімус плюс", розташований у Пологівському районі Запорізької області, при цьому загальна залікова вага переданого зерна згідно цих квитанцій складає 82541 кг, а якість зерна визначена як пшениця м'яка п'ятого класу гр. Б 2014 р.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати право власності на зазначене зерно озимої пшениці та зняти з нього арешт.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року позов ТОВ «Аланд груп» задоволено частково.

Визнано за ТОВ «Аланд груп» право власності на 1/2 частину врожаю озимої пшениці м'якої п'ятого класу у кількості 41270,5 кг,, зібраної Відділом державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції Запорізької області у липні 2014 року з полів площею 67га, 10 га та 10 га, розташованих на території Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, орендованих приватним підприємцем ОСОБА_3 та переданої на зберігання до Магедівського виробничо-структурного підрозділу ТОВ «Оптімус плюс», згідно складських квитанцій на зерно № 105 від 25.07.2014 року (серія АХ № 537605), № 109 від 25.07.2014 року (серія АХ № 537609), та № 111 від 26.07.2014 року (серія АХ № 537611).

Знято арешт з 1/2 частини врожаю озимої пшениці м'якої п'ятого класу у кількості 41270,5 кг., зібраної Відділом державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції Запорізької області у липні 2014 року з полів площею 67га; 10 га та 10 га, розташованих на території Чапаєвської сільської ради Пологівського району Запорізької області, орендованих приватним підприєіщем ОСОБА_3 та переданої на зберігання до Магедівського виробничо-структурного підрозділу ТОВ «Оптімус плюс», згідно складських квитанцій на зерно № 105 від 25.07.2014 року (серія АХ № 537605), № 109 від 25.07.2014 року (серія АХ № 537609), та № 111 віз 26.07.2014 року (серія АХ № 537611).

Додатковим рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2015 року доповнено резолютивну частину рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року у цій справі абзацами четвертим та п'ятим, які викладені у слідкуючій редакції: - абзац четвертий «В решті позовних вимог ТОВ «Аланд груп» відмовити»; - абзац п'ятий «Стягнути на користь ТОВ «Аланд груп» з ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції, ПАТ «Державний ощадний банк», Управління пенсійного фонду України в Пологівському районі, Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 621,80 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Аланд груп» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови від позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ «Державний ощадний банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Аланд груп» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ПАТ «Державний ощадний банк» підлягає задоволенню в повному обсязі.

За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказаних вимог судом не дотримано.

Так, частково задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що існує не оспорений сторонами договір про спільну діяльність без об'єднання вкладів по вирощуванню сільськогосподарської продукції, ( а.с.8- 13), який не визнаний недійсним, а за умовами такого договору грошові, майнові внески учасників а також майно, набуте в результаті спільної діяльності, є спільною власністю учасників спільної діяльності.

Виходячи з цього, суд визнав за ТОВ «Аланд груп» право власності на 1/2 частку врожаю озимої пшениці та зняв арешт з цієї частки врожаю.

Таке рішення суду фактично хоча і базується на долученому судом договору про спільну діяльність, але суперечить самому цьому договору, позаяк за договором про спільну діяльність право власності на весь врожай набувається ТОВ «Аланд груп», а розподілу між учасниками спільної діяльності підлягають лише прибутки.

З яких положень договору або закону суд виходив визнаючи право власності за ТОВ «Аланд груп» на ? частку врожаю, - в рішенні суду не зазначено.

Як пояснили представники ТОВ «Аланд груп» , друга сторона договору - ОСОБА_3 незважаючи на умови договору, не вносив жодних вкладів у спільну діяльність крім надання орендованої ним землі для сільськогосподарської діяльності. Але незважаючи на це, умовами договору - п. 7.1. передбачено, що усе майно, набуте, утворене або придбане у результаті спільної діяльності, повністю належить ТОВ «Аланд груп».

Крім зазначеного, судом не були враховані такі фактичні обставини справи та положення закону.

Позивач зазначав, що він набув право власності на врожай, який має бути виключений з акту опису та арешту.

За ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності з положеннями ст. 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тож вирішуючи питання про наявність підстав для визнання права власності, суд першої інстанції не перевірив законність укладеної між ТОВ «Аланд груп» та ОСОБА_3 угоди про спільну діяльність та її відповідність закону.

Та обставина, що сторонами не оспорювалась зазначена угода не створює презумпцію її законності у разі, коли предметом дослідження є наслідки такої угоди та її вплив на права і обов'язки інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Штанкевич є орендарем земельних ділянок, які використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватись у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (п. 5 ст. 93 Земельного кодексу).

Статтею 8? Закону України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» встановлено, що право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.

Винятком з цієї норми є відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочато, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено цим договором.

При цьому відчужене право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі ст. 102? Земельного кодексу право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Отже, в даному випадку операція з передачі земельної ділянки як внеску у спільну діяльність неможлива, оскільки земельна ділянка не є власністю учасника спільної діяльності, а використовується ним на підставі договору оренди.

За наявності згоди орендодавця такий учасник може передати орендовану земельну ділянку або її частину в суборенду.

В іншій справі, яка стосувалася належного виконання умов договору оренди була висловлена Верховним Судом України правова позиція в постанові від 12 лютого 2014 року (справа № 6-161 цс 13), яка також полягає у тому, що право передачі безпосереднього використання орендованої земельної ділянки має виходити лише з правомірного правочину.

Так, за зазначеною позицією, виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд груп» - відхилити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» задовольнити.

Рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2015 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аланд груп» до ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк», Управління пенсійного фонду України в Пологівському районі, Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, зняття арешту з майна - відмовити

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: