Постанова № 55916922, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року (о 12 год. 15 хв.)Справа № 808/1966/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро»

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області (далі - УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро» (далі - ТОВ «Агро Дніпро», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня по березень 2015 року в розмірі 2 873,82 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 01.01.2015 набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» відповідно до якого главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу виключено. Вказаним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України). Посилається на приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та вказує, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за період з січня по березень 2015 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 2 873,82 грн. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості. Також просив суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач із позовом не погодився та надав заперечення на адміністративний позов від 27.04.2015 (вх. №18616), у яких, зокрема, зазначає, що виключена норма Податкового кодексу України ніякого відношення до сплати суб'єктами господарювання - платниками фіксованого сільськогосподарського податку витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не мала. Посилається на приписи абз.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та вважає, що суб'єкти спеціального режиму оподаткування, до яких відносяться і платники фіксованого сільськогосподарського податку і платники єдиного сільськогосподарського податку - не є платниками витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не зобов'язані відшкодовувати ці витрати Пенсійному фонду України. Вказує, що ТОВ «Агро Дніпро» до теперішнього часу зареєстровано та є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, а тому УПФУ не має законних підстав вимагати від відповідача відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Крім того, 04.02.2016 представником відповідача через канцелярію суду подано письмові пояснення (вх. №4230), згідно яких зазначає, що розділом І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо уточнення об'єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування» абзац 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування» викладено у новій редакції. При цьому, розділом ІІ Закону передбачено те, що сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що утворилась в період з 01.01.2015 до набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, підлягає списанню, а тому, на думку представника відповідача, позовні вимоги УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області є такими, що задоволенню не підлягають.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Агро Дніпро» (ідентифікаційний код 30837720) зареєстровано як юридична особа 16.07.2003, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, відповідача 01.01.2009 зареєстровано як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, про що свідчить отримане ним Свідоцтво №200073197 НБ №085404.

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та на підставі п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначена та виплачується пільгова пенсія.

Супровідним листом від 17.01.2015 №356/02 на адресу відповідача було направлено Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з 2015 року.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за списком № 2 за період з січня по березень 2015 року громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтверджено позивачем довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, наданими УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області до матеріалів справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Крім того, у квітні 2015 року ТОВ «Агро-Дніпро» звернулось до суду із адміністративним позовом до УПФУ в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області про визнання дій щодо нарахування та внесення у картку особового рахунку ТОВ «Агро-Дніпро» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до "б" - "з" Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.01.2015.

Проте, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2015 у справі №808/2240/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2015, у задоволенні вказаного позову відмовлено у повному обсязі. Таким чином, указане рішення набрало законної сили 05.11.2015.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. "б" - "з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в)трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз.4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абз.5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.

Аналіз положень п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, підприємства повинні відшкодовувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з розрахунку, складеного останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, що призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. №71-VIII, яким внесено зміни до ст. 9 Податкового кодексу України. Так, із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Отже, з 01.01.2015 у сільськогосподарських підприємств виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015.

Разом з цим, Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2015 №802-VIII, абзац 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в наступній редакції: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказана норма набула чинності 01.01.2016.

Крім того, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Враховуючи, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня по березень 2015 року в сумі 2 873,82 грн. утворилася у ТОВ «Агро Дніпро» в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності вказаним вище Законом, а тому вказана заборгованість підлягає списанню в силу Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 12.11.2015 №802-VIII та у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак