Постанова № 55916866, 03.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року (о 13 год. 00 хв.)Справа № 808/7792/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Ващаєва С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до начальника Мелітопольського міського відділу (з обслуговування м. Мелітополя та Мелітопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області Буланова Юрія Олександровича

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до начальника Мелітопольського міського відділу (з обслуговування м. Мелітополя та Мелітопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області Буланова Юрія Олександровича (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог (вх. №56577 від 24.12.2015) просить визнати дії відповідача із не розгляду заяви позивача «Про відновлення порушених прав заявника» протиправними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненому адміністративному позові. Зокрема, зазначає, що позивач звернувся до відповідача у порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян» та з метою відновлення порушеного права просив відповідача вчинити певні дії, проте вказане звернення у порядку, встановленому Законом не розглянуто, що є порушенням прав позивача. Той факт, що на підставі зазначеного повідомлення порушене кримінальне провадження не свідчить про виконання позивачем вимог Закону та про відновлення порушеного права позивача. Вважає, що фактично звернення позивача не розглянуто по цей день, що свідчить про обґрунтованість позову. Вказує, що у якості доказу факту відправлення повідомлення позивачу про відкриття кримінального провадження відповідач надає довідку завідувача канцелярії ОСОБА_5, але ця довідка не має ні вихідного номеру, ні дати її складання. При цьому, позивач будь-яких повідомлень від відповідача не отримував, а тому вважає, що довідка канцелярії є неналежним доказом у справі та не може слугувати доказом направлення на адресу позивача будь-якої кореспонденції. Крім того, зазначає, що лист №41/10720 від 20.08.2015, який було направлено заявнику за результатами розгляду адвокатського запиту №01/19-08/15 від 19.08.2015 не стосується розгляду звернення позивача, що надано їм у порядку Закону України «Про звернення громадян», він не адресований безпосередньо позивачу та не містить відомостей про результати розгляду звернення позивача. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав та 02.11.2015 на адресу суду поштою від відповідача надійшли заперечення (вх. №48883), у яких посилається на приписи ст.ст. 3, 20 Закону України «Про звернення громадян» та зазначає, що 27.07.2015 через секретаріат за вхідним №П-728 надійшла заява позивача, інформацію про яку того ж дня внесено до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень або інші події №11593, як передбачено п. 2.1 наказу МВС України №1050-2012 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії». Вказує, що за наслідками розгляду заяви 28.07.2015 за №12015080040003629 за ознаками ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрите кримінальне провадження та розпочате досудове слідство, що підтверджується витягом з ЄРДР, тобто, на думку відповідача, заяву ОСОБА_2 було розглянуто в найкоротший термін та прийнято обґрунтоване рішення. Крім того, пояснює, що 30.07.2015 за вихідним №41/6-10363 слідчим слідчого відділення Вороніним О.В. на адресу позивача виписано, а канцелярією міськвідділу 04.08.2015 направлено відповідне повідомлення. Також 20.08.2015 за вихідним №41/10720 на ім'я Ващаєва С.В. (згідно угоди про надання правової допомоги), як і просив заявник у п.2 заяви в пар. 4 його повідомлено про результати розгляду відповідного звернення. Ураховуючи викладене, вважає, що обидва повідомлення направлено в терміни, передбачені Законом України «Про звернення громадян», а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

27.07.2015 ОСОБА_2 звернувся до Т.в.о. начальника Мелітопольського міського відділу (з обслуговування м. Мелітополя та Мелітопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області Лізогубова Д.С. із заявою про відновлення порушених прав заявника, у якій повідомляв, що невідомі особи підробили протоколи загальних зборів №3/215 від 20.07.2015 ТОВ «Мелбудальянс» та просив прийняти рішення про скасування висновку про результати перевірки матеріалів ЄО №11253 від 20.07.2015 без ознак кримінального правопорушення від 20.07.2015. У випадку позитивного вирішення питання, що зазначене у п.1 цього звернення, надати відповідне рішення заявнику або його захиснику (адвокат Ващаєв С.В.).

Згідно листа відповідача від 30.07.2015 №41/6-10363 позивача повідомлено, що заява за фактом підроблення протоколів загальних зборів №3/215 від 30.07.2015 зареєстрована у Журналі єдиного обліку №11593 від 28.07.2015. Відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080140003629 від 28.07.2015. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення (злочину) ч.1 ст.358 КК України. Розпочате досудове розслідування.

Згідно із довідкою канцелярії Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області 30.07.2015 зі слідчого відділу до канцелярії надійшло повідомлення для громадянина ОСОБА_2 Дане повідомлення було відправлене 04.08.2015 простою поштою на адресу АДРЕСА_1.

19.08.2015 адвокат Ващаєв С.В. звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію та копії документів, що її підтверджують, з приводу того, чи звертався хто-небудь впродовж липня-серпня 2015 року із заявами та/або повідомленнями про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, злочинів або будь-яких незаконних дій, при позитивній відповіді просив надати копії відповідних звернень та повідомити про рішення, що прийняті за цими зверненнями.

Листом від 20.08.2015 №41/10720 відповідач повідомив Ващаєва С.В., зокрема, що на підставі Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про звернення громадян» не надається на адресу третьої особи інформація з приводу запрошених, доставлених, осіб, що звертаються до органів міліції, будь-якої іншої особи, що міститься в базі даних Мелітопольського МВ. Також зазначено, що 27.07.2015 через секретаріат до Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області за вихідним П-728 надійшла заява ОСОБА_2 щодо незаконних дій керівників ТОВ «Мелбудальянс». Інформація за вказаним повідомленням внесена до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень або інші події №11593 від 27.07.2015 та зареєстровано до єдиного реєстру досудових розслідувань №12015080040003629 від 28.07.2015 за ч. 1 ст. 358 КК України. Із вказаним листом представник позивача Ващаєв С.В. був ознайомлений, що саме визнано останнім у судовому засіданні.

Вважаючи протиправними дії відповідача із не розгляду заяви про відновлення порушених прав заявника, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР) надано право громадянам України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян за приписами статті 3 Закону №393/96-ВР слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Водночас, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Водночас, наказом МВС України від 10.10.2004 №1177 затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (далі - Положення №1177), яким установлено єдиний для органів внутрішніх справ України, внутрішніх військ МВС України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України (далі - органи внутрішніх справ) порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Так, абзацем 4 пункту 1.6 Положення №1177 під терміном "заява" (клопотання) вбачається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності органів внутрішніх справ, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотанням ж є письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до норм пунктів 2.1.-2.2 вказаного Положення №1177, письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів внутрішніх справ або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.07.2015 позивач звернувся до Т.в.о. начальника Мелітопольського міського відділу (з обслуговування м. Мелітополя та Мелітопольського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області Лізогубова Д.С. із заявою про відновлення порушених прав заявника, у якій просив, зокрема, прийняти рішення про скасування висновку про результати перевірки матеріалів ЄО №11253 від 20.07.2015 без ознак кримінального правопорушення від 20.07.2015.

Порядок розгляду заяв (клопотань) встановлено статтею 15 Закону №393/96-ВР, яка передбачає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача 28.07.2015 за №12015080040003629 за ознаками ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрите кримінальне провадження та розпочате досудове слідство, що також підтверджується витягом з реєстру від 27.10.2015, який долучено відповідачем до матеріалів справи. Крім того, 04.08.2015 відповідне повідомлення від 30.07.2015 №41/6-10363 направлено на адресу позивача.

Суд звертає увагу також на ту обставину, що згідно пункту 2 прохальної частини заяви позивач просив відповідача надати відповідне рішення заявнику або його захиснику, адвокату Ващаєву С.В. Так, листом від 20.08.2015 №41/10720 на ім'я Ващаєва С.В. (згідно угоди про надання правової допомоги), повідомлено останнього про результати розгляду відповідного звернення.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що звернення позивача розглянуто та надано відповідну відповідь в терміни, передбачені Законом України «Про звернення громадян», а тому вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача із не розгляду заяви позивача «Про відновлення порушених прав заявника» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача Мелітопольським міським відділом (з обслуговування м. Мелітополя та Мелітопольського району) ГУ МВС в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження та розпочато досудове слідство.

Отже, суд не приймає доводи представника позивача щодо рейдерського захоплення підприємства ТОВ «Мелбудальянс», вчинення кримінальних правопорушень, злочинів проти позивача та не надає їм правову оцінку, оскільки статтею 12 Закону №393/96-ВР встановлено, що дія зазначеного Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством.

Водночас юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).

Так, положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено чіткий перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, оскарження яких можливе на досудовому провадженні.

Разом з тим, частиною другою статті 303 КПК України передбачено можливість оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора (тобто тих, котрі не передбачені частиною першою цієї статті) під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 КПК України.

У відповідності до пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак