Постанова № 55916715, 01.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2016 року , о 15:32 годині,Справа № 808/8398/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ДОН»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що прийняте ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту перевірки №52/08-26-22-03/30208987 від 21.09.2015 податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, яким підприємству зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 577853 гривень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ДПІ не відраховано з фактичної роздрібної ціни підакцизних товарів суму акцизного податку, який вже був нарахований і включений в таку фактичну роздрібну ціну. До бази оподаткування ПДВ не включається сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015.

В судовому засіданні представники позивача підтримують позовні вимоги та просять задовольнити позов, виходячи з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях, що обґрунтовані висновками акту перевірки позивача №52/08-26-22-03/30208987 від 21.09.2015. Просить відмовити у позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, показання свідка ОСОБА_1, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АРДА-ДОН» з питань достовірності та правильності нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у декларації з ПДВ за січень 2015 року, результати якої викладено в акті перевірки №52/08-26-22-03/30208987 від 21.09.2015 (т.1 а.с.20-32). За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), в результаті чого завищено від'ємне значення за січень 2015 року на 577853 гривень.

На підставі акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ на 577853 гривень (т.1 а.с. 18).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок ДПІ про заниження в декларації з ПДВ за січень 2015 року податкових зобов'язань на 577853 гривень, якого контролюючий орган дійшов в результаті дослідження податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, касових звітів та вказаної декларації, з урахуванням уточнень.

Суд не може погодитися з таким висновком контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне. ьПід час розгляду справи судом встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ «АРДА-ДОН» є роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.

В судових засіданнях, призначених на 14.01.2016 та 18.01.2016, свідок ОСОБА_1 в своїх показаннях зазначив, що під час перевірки ТОВ «АРДА-ДОН» ним як податковим інспектором, що здійснював перевірку, були використані в якості джерел інформації лише податкова декларація підприємства з ПДВ за січень 2015 року та Z-звіти з реєстраторів розрахункових операцій. Дослідженням вказаних документів ним було встановлено розбіжність у розмірі задекларованих та відображених в Z-звітах податкових зобов'язань з ПДВ на 577853 гривень. В ході проведення перевірки товариством надавалися письмові пояснення щодо вказаних обставин, в яких зазначалось, що на момент здійснення реалізації підакцизних товарів набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизного податку, проте реєстратори розрахункових операцій відображали суму ПДВ, вирахувану з ціни товару разом із акцизним податком. Свідок ОСОБА_1 пояснив також суду, що пояснення підприємства фактично враховані ним не були, проте не зміг пояснити чому саме.

Відповідно до абз. 1 п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПК), база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 з 01.01.2015 запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Відповідно до пп.212.1.11. п. 212.1. ст.212 ПК, платниками акцизного податку є особа-суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК, об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з пп. 215.3.10 п.215. 3 ст.215 ПК, для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в тому числі й акцизний податок), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з ПДВ) підакцизних товарів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абз. 3 ст. 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно з п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Згідно з абз. 1 ст. 5 Закону №265/95-ВР, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до абз. 1 ст. 8 Закону №265/95-ВР, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органами доходів і зборів.

Згідно з ст. 10 Закону №265/95-ВР, перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону №265/95-ВР, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється органами доходів і зборів.

Особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих реєстраторів розрахункових операцій.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних встановлюються органами доходів і зборів, згідно з технологією, розробленою Національним банком України.

ДФС України листом №1811/6/99-99-22-07-03-15 від 30.01.2015 «Про зміни в законодавстві» звернулося до Асоціації «Українські електроніка, комп'ютери, касові апарати» та ДП «Укрелекон» з поясненнями щодо правильності відображення в розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Даним листом ДФС пояснило, що Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою КМУ від 18.02.2002 №199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам'яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг). Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Мінюсті 05.02.2001 за №105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6. Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатися у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група. ДФС запропонувало терміново донести зміст цього листа до виробників РРО та центрів сервісного обслуговування РРО.

Так, судом встановлено, що в ході листування між позивачем та контролюючим органом підприємством надавалися пояснення ДПІ щодо обставин нарахування РРО податку на додану вартість на ціну товару, в яку вже був закладений акцизний податок. Підприємство пояснило, що в січні 2015 року програмне забезпечення РРО забезпечувало виділення в ціні товару лише податку на додану вартість. Також підприємством були надані документи первинного бухгалтерського обліку з продажу підакцизних товарів, згідно яких підприємством були нараховані податкові зобов'язання з ПДВ.

Проте, як встановлено судом з показань свідка ОСОБА_1, вказані пояснення та документи не були прийняті ним до уваги під час проведення перевірки. Водночас, в ході проведення перевірки ним була використана лише інформація, що містилася в Z-звітах.

У зв'язку з внесенням вищевказаних змін до податкового законодавства листом №18693/6/99-99-19-03-03-15 від 02.09.2015 «Про надання консультації» ДФС України надала консультації щодо порядку нарахування податкових зобов'язань з акцизного податку.

Позивач, керуючись вказаним листом ДФС, зробив вірний розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2015 року, виходячи з наданої ДФС формули (податкове зобов'язання з ПДВ = (фактична роздрібна ціна - податкові зобов'язання з акцизного податку) : 120 х 20).

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи, що до бази оподаткування ПДВ не включаються суми акцизного податку, а відповідач визначив базу оподаткування ПДВ як з продажу підакцизних товарів, так і інших товарів/послуг, взявши для цього лише дані Z-звітів з РРО, які в січні 2015 року нараховували ПДВ на ціну товару, в яку вже був включений акцизний податок, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не відраховано з фактичної роздрібної ціни реалізованого позивачем товару суми акцизного податку, що призвело до невірного розрахунку податкових зобов'язань позивача з ПДВ за січень 2015 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем самостійно сплачено податкові зобов'язання як з ПДВ, так і з акцизного податку за січень 2015 року в повному обсязі та в встановлені законодавством строки (т.2 а.с.168-195). Але під час перевірки податковий орган не забажав перевірити в повному обсязі первинні документи, тому, без врахування пояснень позивача щодо нарахування ПДВ, акцизного збору й відображення в Z-звітах невірних розмірів ПДВ у січні 2015 року у зв'язку із неможливістю перепрограмувати вчасно - в силу об'єктивних причин - РРО, під час перевірки й в акті перевірки було невірно вираховано базу оподаткування ПДВ й неправомірно зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість на 577853 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «АРДА-ДОН».

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 8667,8 гривень (платіжне доручення №S1667 від 13.10.2015 (т.1 а.с.8).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №00012508262203 від 02.10.2015, прийняте державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ДОН», яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 577853 (п'ятсот сімдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) гривні.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРДА-ДОН» за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 8667 (восьми тисяч шестисот шести десяти семи) гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш