Постанова № 55916260, 16.02.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Житомир справа № 806/44/16

категорія 11

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шимоновича Р.М., суддів: Семенюка М.М., Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю: представника позивача Захарченка В.П.,

представника відповідача Зубовського Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будмонтаж" до Державної казначейської служби України про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство "Будмонтаж" (далі - ПП "Будмонтаж") звернулось до суду з позовом, у якому просить:

- зобов'язати Державну казначейську службу України виконати наказ №906/529/13 від 07.06.2013, виданий господарським судом Житомирської області;

- зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, яка підлягає стягненню згідно наказу №906/529/13 від 07.06.2013, виданого господарським судом Житомирської області, за період від 21.11.2013 по день фактичного виконання вищезазначеного наказу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.06.2013 ПП "Будмонтаж" подано до Головного управління державної казначейської служби України в Житомирській області заяву про виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/529/13 від 07.06.2013. У подальшому вказана заява була скерована Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області до Державної казначейської служби України. Станом на день звернення до суду відповідачем не виконано наказ господарського суду Житомирської області №906/529/13 від 07.06.2013. На неодноразові запити адвоката, відповідач повідомив, що ПП "Будмонтаж" перебуває у черзі. На переконання позивача, такі доводи відповідача є безпідставними, так як Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" покладено обов'язок на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк перерахувати кошти стягувачу, натомість ПП "Будмонтаж" вже більше двох з половиною років не може отримати стягнуті судовим рішенням кошти.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідач у судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 29-30). Пояснив, що на даний час наказ господарського суду Житомирської області №906/529/13 від 07.06.2013 прийнятий до виконання Державною казначейською службою України, занесений до відповідного реєстру ("Формування інформації про виконання судових рішень") та знаходиться на обліку і зберіганні в Державній казначейській службі України.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 23.05.2013 у справі № 906/529/13, позов Приватного підприємства "Будмонтаж" задоволено. Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства Житомирської обласної державної адміністрації, 10014, м.Житомир, майдан Корольова, 3/14, ідентифікаційний код 03364903 на користь Приватного підприємства "Будмонтаж", 12401, Житомирська область, Житомирський район, с. Вереси, 23, ідентифікаційний код 30350695 - 483085,80грн. заборгованості, 21007,01грн. інфляційних нарахувань, 33114,54грн. 3% річних, 10774,15грн. витрат по сплаті судового збору (а.с. 8-9).

Після набрання указаним рішенням законної сили, господарським судом Житомирської області видано ПП "Будмонтаж" наказ № 906/529/13 від 23.05.2013 (а.с. 10).

12.06.2013 вищевказаний наказ разом із заявою був направлений позивачем на виконання до Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області (а.с. 11).

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що після направлення Головним управлінням Державної казначейської служби у Житомирській області запиту до боржника про встановлення даних, щодо надання інформації про визначення кодів економічної класифікації та рахунків з яких проводитиметься безспірне списання коштів по вищезазначеному виконавчому документу, заява ПП "Будмонтаж" разом із наказом господарського суду Житомирської області №906/529/13 від 07.06.2013 були скеровані Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області до Державної казначейської служби України.

На адвокатські запити, Державна казначейська служба України листами від 06.10.2014 №5-13/6114-23084, від 26.11.2015 № 5-13/3674-30034 повідомила, що на виконанні в Казначействі за бюджетною програмою КПКВ 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" перебуває наказ, виданий 07.06.2013 господарським судом Житомирської області по справі №906/529/13 про стягнення коштів на користь ПП "Будмонтаж". Одночасно, на виконанні в Казначействі знаходяться виконавчі документи, що надійшли та зареєстровані раніше наказу господарського суду. Лише після виконання рішень судів, які надійшли раніше вказаного наказу господарського суду, Казначейство матиме можливість здійснити заходи щодо перерахування коштів на користь ПП "Будмонтаж".

Зважаючи на те, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено чіткий строк, протягом якого центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів повинен здійснити безспірне списання коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходила з наступних мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно зі частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі частиною 2 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 9 розділу VІ Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно пункту 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Наведеними положеннями чинного законодавства передбачено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обставин, за наявності яких, Казначейство може здійснити першочергове або позачергове безспірне списання коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вжито усі можливі заходи на виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/529/13 від 07.06.2013.

Як вбачається з витягу із прикладного програмного забезпечення "Формування інформації про виконання судових рішень", 12.06.2013 на виконання до Казначейства надійшов наказ господарського суду Житомирської області №906/529/13 від 07.06.2013 (а.с. 31).

Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної казначейської служби України, "Про стан та термін перерахування коштів за рішеннями судів", з метою здійснення заходів щодо виконання рішень суду Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою" передбачено 144,757 млн гривень. Станом на січень 2016 року у Державній казначейській службі України знаходиться понад 109 тисяч виконавчих документів на суму більше 1807,00 млн грн, які підлягають виконанню за бюджетною програмою КПКВК 3504040. Отже, Державною казначейською службою України у 2016 році планується здійснити перерахування коштів за рішеннями судів, поданих до територіальних органів Казначейства України протягом квітня - липня 2013 року (http://treasury.gov.ua/main/uk/publish/article/235403).

Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати наказ №906/529/13 від 07.06.2013, виданий господарським судом Житомирської області, оскільки указаний виконавчий документ перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України, і перерахування коштів ПП "Будмонтаж" буде здійснено в порядку черговості (за інформацією Державної казначейської служби України - у 2016 році).

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, яка підлягає стягненню згідно наказу №906/529/13 від 07.06.2013, виданого господарським судом Житомирської області, за період від 21.11.2013 по день фактичного виконання вищезазначеного наказу, з огляду на наступне.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, пунктом 50 Порядку №845 встановлено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується:

Казначейством, якщо боржником є державний орган;

державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Виходячи з правової природи річних та способу їх обчислення, для їх нарахування в порядку, встановленому статтею 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та пунктом 50 Порядку №845, слід встановити дату надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дату закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дату перерахування коштів стягувачу та строк прострочення платежу.

При цьому, стягненню такої компенсації передує прийняття Казначейством відповідного рішення або постанови про виплату компенсації.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог у цій частині та відсутність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію в розмірі трьох відсотків річних є передчасним.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій при виконанні наказу господарського суду Житомирської області від 23.05.2013 № 906/529/13.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 158, 163-168, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Будмонтаж".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Р.М.Шимонович

Судді М.М. Семенюк,

С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 18 лютого 2016 р.