Рішення № 55910759, 19.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2703/15-ц Провадження № 22-ц/773/269/16 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М.М. Категорія: 50 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Здрилюк О.І. ,

суддів - Стрільчука В.А., Бовчалюк З.А.,

секретар Шугалова О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_1,

пр-ка відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

10 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на їх повнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно до закінчення нею навчання у Східноєвропейському національному університеті, але не довше, ніж до досягнення дочкою 23 років, оскільки остання потребує матеріальної допомоги.

Уточнивши позовні вимоги (а.с.28), просила стягнути аліменти на користь дочки ОСОБА_4.

Рішенням Нововолинського міського суду від 25 грудня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка продовжує навчання аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 10 листопада 2015 року і до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп..

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити це рішення, зменшивши розмір аліментів до 1/7 частки його доходів щомісячно.

В судовому засіданні відповідач та його представник апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав та просять її задовольнити.

Позивач апеляційну скаргу заперечила та просить її відхилити.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Статтями 182, 200 цього Кодексу передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоровя та матеріальне становище дитини; 2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд також бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Із копії свідоцтва про народження вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Згідно довідки Східноєвропейського національного університету імені ОСОБА_5 від 04.09.2015 року № 09/3119 ОСОБА_4 є студенткою 1-го курсу біологічного факультету денної форми навчання, фінансування її навчання в університеті проводиться за рахунок бюджету України (а.с.7).

У судовому засіданні встановлено, що сторони проживають окремо, обоє працюють, мають можливість надавати матеріальну допомогу на навчання дочки і не позбавлені обовязку утримувати повнолітню дитину.

Виходячи з викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів суд не врахував надані відповідачем докази про його інвалідність третьої групи у звязку із трудовим каліцтвом та необхідністю проходження лікування для підтримання свого стану здоров'я (а.с.23), перебування на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24) та те, що повноліття дочка ОСОБА_4 зарахована на державну форму навчання та отримує стипендію (а.с.30).

Крім того, позивач не довела належними та допустимими доказами, що аліменти на період навчання мають бути стягнутими саме у заявленому нею розмірі.

З врахуванням наведених обставин, а також згоди відповідача надавати матеріальну допомогу на період навчання дочки, колегія судів приходить до висновку, що розмір стягуваних аліментів має становити 1/7 частку заробітку (доходу) відповідача, як він про це і зазначає.

Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, то згідно зі статтею 309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду в частині визначення розміру аліментів та ухвалення в цій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 грудня 2015 року в даній справі в частині визначення розміру аліментів змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/7 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 10 листопада 2015 року і до закінчення дочкою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді