Ухвала суду № 55908950, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/46995/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ОСОБА_4.» до керівника апарату Господарського суду Львівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Фермерського господарства «ОСОБА_4.» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року Фермерське господарство «ОСОБА_4.» (далі - ФГ «ОСОБА_4.») звернулося до суду з позовом до керівника апарату Господарського суду Львівської області, в якому просило: визнати протиправним порушення відповідачем вимог статті 40 Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про доступ до судових рішень», «Про засади запобігання та протидії корупції» при розгляді звернення від 06 жовтня 2014 року за вих. № 434; зобов'язати керівника апарату господарського суду Львівської області Ю. Качура на підставі вимог статті 40 Конституції України, Законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» направити на адресу ФГ «ОСОБА_4.» нормативний документ, прийнятий господарським судом Львівської області за результатами розгляду позовної заяви ФГ «ОСОБА_4.» від 24 вересня 2014 року за вих. № 415 до прокуратури Львівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням органу державної влади - прокуратурою Львівської області при здійсненні нею своїх повноважень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог статті 40 Конституції України та положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», будучи розпорядником запитуваної інформації, неправомірно відмовив позивачу в задоволенні запиту на публічну інформацію, внаслідок чого грубо порушив його гарантоване право на таку інформацію.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ФГ «ОСОБА_4.», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2014 року у справі № 914/3444/14 позовну заяву ФГ «ОСОБА_4.» до прокуратури Львівської області про стягнення 500 000 грн. і додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.

На виконання вказаної ухвали суду секретарем судового засідання Драгус М.О. було здійснено відправку документів. При здійсненні конвертування поштового відправлення в конверт підлягали вкладенню копія ухвали Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2015 року у справі № 914/3444/14, супровідний лист ФГ «ОСОБА_4.» від 24 вересня 2014 року про надсилання господарському суду позовної заяви та позовна заява з додатками на 12 аркушах.

Відправлення поштової кореспонденції ФГ «ОСОБА_4.» зареєстровано в реєстрі №1136 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 02 жовтня 2014 року. На зворотні у лівому нижньому куті ухвали Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2015 року у справі № 914/3444/14 проставлено штамп суду, в якому зазначено дату відправки ухвали, кількість примірників, посаду особи, що здійснила відправлення, її прізвище з ініціалами та підпис.

Надіслані Господарським судом Львівської області матеріали були отримані ФГ «ОСОБА_4.» 04 жовтня 2014 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення за №7901409274318.

08 жовтня 2014 року канцелярією Господарського суду Львівської області за вх. №42948 було зареєстровано звернення ФГ «ОСОБА_4.» за №434 від 06 жовтня 2014 року, в якому останній, в порядку статті 40 Конституції України та Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», просив направити на його адресу документ, прийнятий за результатами розгляду позовної заяви до прокуратури Львівської області, оскільки такий йому не надходив.

Листом від 22 жовтня 2014 року за № 03-21/1101/14 керівник апарату Господарського суду Львівської області Качур Ю.І. повідомив ФГ «ОСОБА_4.» про те, коли було надіслано позовні матеріали разом із ухвалою суду на його адресу, та про те, що ухвала суду від 29 вересня 2015 року у справі № 914/3444/14 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідь відповідача на звернення ФГ «ОСОБА_4.» є законною, обґрунтованою, та такою, що надана на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, і жодним чином не порушує права чи законні інтереси позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

При цьому, частиною 2 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вищевказаного Закону встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно статті 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Частиною 1 статті 15 цього ж Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Таким чином, за змістом наведених норм, запит на публічну інформацію та звернення громадян є різними категоріями за правовими підставами, предметом та формою. У зв'язку з цим, розпорядники інформації, опрацьовуючи запити, визначають порядок їх розгляду зі змісту запиту. У разі невідповідності змісту запиту вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та наявності підстав для опрацювання його відповідно до Закону України «Про звернення громадян» приймається відповідне рішення, про що повідомляється запитувач. Тобто розпорядник інформації для підготовки відповіді застосовує той закон, який є найбільш прийнятним у кожному конкретному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, 06 жовтня 2014 року в порядку статті 40 Конституції України позивач направив на адресу Господарського суду Львівської області звернення №434, в якому просив надіслати на його адресу нормативний документ, прийнятий за результатами розгляду його позовної заяви до прокуратури Львівської області.

На вказане звернення позивача відповідачем 22 жовтня 2014 року була надана обґрунтована та вичерпна відповідь.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у відповідача були відсутні підстави і для повторної видачі позивачу копії судового рішення, оскільки останнім не було надано документ про підтвердження сплати судового збору за повторну видачу копії судового рішення, як того вимагає пункт 2.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20 лютого 2013 року, та пункт 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідь на звернення позивача надана у встановлений строк, її зміст та зазначені в ній роз'яснення узгоджуються з вимогами законодавства України, а тому правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду звернення позивача немає.

Крім того, листом від 18 травня 2015 року № 04-24/486/15 позивачу було повторно надіслано копію ухвали Господарського суду Львівської області від 29 вересня 2014 року у справі № 914/3444/14 про повернення позовної заяви без розгляду.

Доводи та мотиви, викладені позивачем у касаційній скарзі, не ґрунтуються на законі, були перевірені судами першої та апеляційної інстанцій і їм дана належна правова оцінка.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Фермерського господарства «ОСОБА_4.» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало