Ухвала суду № 55908853, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/2219/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012

у справі № 2270/15277/11 Хмельницького окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" (далі - ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор")

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області (далі - ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012, позов ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" задоволено: податкове повідомлення - рішення ОДПІ від 23.08.2011 № 0000222303, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2011 року на 520707,00 грн. та застосовано (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн., - визнано протиправним і скасовано.

У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах касаційної скарги, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, були висновки, викладені в акті від 05.08.2011 № 544/23/32285199 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2011 року. Згідно з цими висновками ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" порушено вимоги пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.4 статі 204 (далі - ПК), внаслідок чого завищено заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за травень 2011 року суму ПДВ на 520707,00 грн. Фактично цей висновок податкового органу вмотивований посиланням на безтоварність господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "Сталькомплектсервіс" та ТОВ "Бітімпекс-Енерджи-Груп", що було встановлено актом перевірки ОДПІ від 11.07.2011 № 448/23/32285199, на підставі якого контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011 № 0000162303 та № 0000172303, якими ТОВ "Сталькомплектсервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 741744,00 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2011 року на 520707,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 у справі № 2270/15368/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012, податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 28.07.2011 № 0000162303, № 0000172303 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 741744,00 грн. та завищення від'ємного значення за квітень 2011 року на суму 520707,00 грн. визнані протиправними і скасовані.

Задовольняючи позов у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, були ті ж правовідносини між тими самими контрагентами за один податковий період, які були предметом судового розгляду у справі № 2270/15368/11. Правильно застосувавши норму частину 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій визнали преюдиційне значення за обставинами, встановленими в судовому рішенні, ухваленому у справі № 2270/15368/11.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено статтею 200 ПК.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 ПК).

Відповідно до пункт 200.4 статті 200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з вищезазначеним пунктом Податкового кодексу, має від'ємне значення, то: має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємний результат звітного періоду зменшує податковий борг або переноситься до наступного періоду (пункти 200.1- 200.3 статті 200 ПК), і якщо в наступному періоді результат знову виявиться від'ємним та який є сплачений, то у платника податку виникає право на бюджетне відшкодування (пункт 200.4 цієї ж статті).

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів. Тому, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету, оскільки суттєвим є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування ПДВ з бюджету.

Встановивши, що податкове повідомлення - рішення від 28.07.2011 № 0000172303, яким ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 520707,00 грн., було скасовано в судовому порядку постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 у справі № 2270/15368/11, яка набула законної сили з 05.09.2012, правильно застосувавши норму частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України та визнавши преюдиціальність обставин, встановлених у справі № 2270/15368/11, суди попередніх інстанцій дійшли юридично правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 23.08.2011 № 0000222303, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на 520707,00 грн. та застосовано (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн., підлягає скасуванню.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев