Ухвала суду № 55908847, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/20497/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013

у справі № 2а-1670/5502/12 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріал Девелопмент»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 03.05.2012 № 00007952301/58; № 0007932301/505.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.04.2012 № 519/23-308/33357578. Згідно з цим актом підприємство порушило норми пунктів 198.1, 198.6 ст. 198, пунктів 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень 2011 року на 807942,00 грн. за податковими накладними, виписаними ПП «Альфа-Л» за наслідками нікчемних правочинів з поставки позивачу товару (скоби, вісь, важіль, прокладка тощо), внаслідок чого завищено суму податкового кредиту у податковому обліку за серпень, вересень, жовтень 2011 року на загальну суму 750223,00 грн., занижено податкові зобов'язання за ці ж звітні періоди на цю суму; а також завищено залишок від'ємного значення чистої суми податку, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду всього у сумі 57719 у податковому обліку за жовтень 2011 року. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Альфа-Л», обґрунтований посиланням на відсутність вказаного підприємства за своїм місцезнаходженням, порушенням кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ПП «Альфа-Л», відсутність у цього постачальника основних засобів, необхідних для здійснення поставки.

На підставі акту перевірки ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 03.05.2012: № 00007952301/58 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковому обліку за жовтень 2011 року на 57719,00 грн.; № 0007932301/505 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 750223,00 грн. за основним платежем та 375111,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

У судовому процесі встановлено, що за податковими накладними, виписаними ПП «Альфа-Л» за наслідками поставки позивачу металопродукції (скоби, вісь, важіль, прокладка тощо) згідно договору поставки від 01.07.2011 № 01/08К, позивач сформував податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2011 року. Отриманий від ПП «Альфа-Л» товар поставлявся на адресу ТОВ «Група Інтер Кар Груп» від 11.03.2011 № 1103, ВАТ «Дизельний завод» за договором поставки від 01.04.2011 № 01/04/11, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за договором поставки від 24.09.2011 № 0367-СН.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 ст. 198 ПК).

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 ст. 201 ПК) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту, задекларованих за податковими накладними, виписаними ПП «Альфа-Л», ОДПІ посилається на те, що господарські операції між позивачем та цим постачальником не мали реального характеру. Як на підставу такого висновку ОДПІ вказує на обставини щодо відсутності ПП «Альфа-Л» основних засобів та виробничих потужностей, необхідних для здійснення поставки товару, відсутність цього підприємства за своїм місцезнаходженням, порушенням кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ПП «Альфа-Л», в межах якої було проведено почеркознавчу експертизу, за результатами якої складено висновок від 16.11.2011 № 192. Згідно з цим висновком підписи у деклараціях з ПДВ, поданих ПП «Альфа-Л» за березень, квітень, травень 2011 року, виконані не ОСОБА_5 (керівник підприємства), а ймовірно зроблені іншою особою. Контролюючий орган, крім того, посилався на недоліки у товарно-транспортних накладних та на відсутність сертифікатів якості товару.

Разом із тим, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: копій договору поставки від 01.07.2011 № 01/08К, укладеного позивачем із ПП «Альфа-Л», договорів поставки від 11.03.2011 № 1103, від 01.04.2011 № 01/04/11, від 24.09.2011 № 0367-СН, укладених позивачем із ТОВ «Група Інтер Кар Груп», ВАТ «Дизельний завод», ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» за договором поставки від 24.09.2011 № 0367-СН, які передбачали поставку товару на умовах СРТ; посвідчень про якість товару; довіреностей на отримання товару, заявок-договорів на перевезення вантажу, укладених між позивачем та СПД ОСОБА_6 про надання транспортних послуг; актів виконаних робіт (наданих послуг), виписок із банківського рахунку, - встановили факт поставки позивачу від ПП «Альфа-Л» товару (металопродукції:скоби, вісь, важіль, прокладка тощо), подальшу його реалізацію на користь ТОВ «Група Інтер Кар Груп», ВАТ «Дизельний завод», ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цим постачальником сум податкового кредиту.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» (CPT) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 цієї статті).

Пунктом 200.3 встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом із тим, не можна погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про застосування норм підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 86.9 ст. 86 ПК при вирішенні спору, який є предметом розгляду у цій адміністративній справі.

Суди не звернули увагу, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Індастріал Девелопмент», висновки якої стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, призначена (як свідчить акт перевірки 04.04.2012 № 519/23-308/33357578) на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 ПК, а не на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 та пункту 86.9 ст. 86 ПК при вирішенні даного спору.

Це порушення, однак, не призвело до неправильного вирішення спору, доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо юридичної оцінки податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.10.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев