Постанова № 55908777, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/6338/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Кальненко О. І.,

за участю: представника позивача - Адамовича Є. В.,

прокурора - Бузницької Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Гадяцького району Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Прокуратури Гадяцького району Полтавської області, прокурора Гадяцького району Полтавської області Сагайдачного І. С. про визнання дій протиправними та скасування постанови про проведення перевірки,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось з позовом до Прокуратури Гадяцького району Полтавської області, прокурора Гадяцького району Полтавської області Сагайдачного І. С., в якому позивач просив: скасувати постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, прийняту 22 вересня 2014 року № 120/67 вих 14 прокурором Гадяцького району Прокуратури Гадяцького району молодшим радником юстиції Сагайдачним І. С, у частині проведення перевірки додержання вимог Земельного кодексу України та іншого законодавства у сфері земельних відносин в діяльності ПрАТ "Райз-Максимко", та визнати протиправними дії прокурора Гадяцького району Прокуратури Гадяцького району молодшого радника юстиції Сагайдачного І. С. щодо проведення перевірки додержання вимог Земельного кодексу України та іншого законодавства у сфері земельних відносин в діяльності ПрАТ "Райз-Максимко".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, прокурор звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

В запереченнях позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, прокурора, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що прокурором Гадяцького району прийнято постанову від 22 вересня 2014 року № 120/67 вих 14 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в діяльності Гадяцької РДА, ПрАТ "Райз - Максимко", КСП "Зелений Гай", СФГ "Лідія", ТОВ "Вікторія Агро", СФГ "Нива".

Фактично підставою для проведення перевірки позивача послугував лист Гадяцької РДА від 19 вересня 2014 року № 01-54/322 (вхідний № 83/3705 вх-14 від 19.09.2014 року), в якому зазначено про можливе порушення вимог земельного та іншого законодавства у сфері земельних відносин, зокрема, в діяльності ПрАТ "Райз - Максимко".

За текстом даної постанови відсутнє будь-яке посилання на вищевказаний лист РДА. Водночас у описовій її частині вказано, що вона прийнята на виконання наказу Генерального прокурора України від 04 жовтня 2011 року № 3/2 гн "Про особливості організації діяльності органів прокуратури у сферах охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин".

Позивач не погоджується із такими діями та рішенням прокуратури, та зазначає, що було порушено його законні інтереси, вважаючи такі дії незаконним втручанням в господарську діяльність товариства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що прокуратура Гадяцького району при прийнятті оскаржуваної постанови про призначення перевірки в порядку нагляду за дотриманням законів у сфері земельного законодавства ПрАТ "Райз-Максимко" діяла з перевищенням наданих їй повноважень.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тобто предметом оскарження можуть бути тільки акти, які породжують правовідносини, змінюють або припиняють їх.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 3 КАС України визначено, що адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Тобто необхідними умовами для набуття особою права на судовий захист є:

безпосередня участь цієї особи (позивача у справі) в переданих на вирішення до адміністративного суду публічно-правових відносинах;

володіння позивачем у цих відносинах певним обсягом прав;

здійснення неправомірного зазіхання державою на ці права позивача у спірних правовідносинах, внаслідок чого належні позивачеві права стають порушеними.

Наявність цих ознак є обов'язковою умовою для одержання особою захисту порушених прав та здійснення державою примусової сили для їх захисту шляхом прийняття адміністративним судом відповідного рішення.

У випадку, якщо позивач не є безпосереднім учасником спірних правовідносин, а дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень в цих відносинах не здійснюють жодного управлінського впливу на позивача, фактично має місце позов, спрямований не на відновлення порушених прав, а на досягнення інших цілей, забезпечення яких не відповідає встановленим ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, особа може одержати захист своїх прав в судовому порядку лише в тому випадку, якщо ця особа є учасником відповідних відносин, спір в яких переданий на вирішення суду, і в цих відносинах певним чином були порушені, невизнані або оспорені права цієї особи.

В іншому випадку особа не є носієм порушеного права, а отже вона не є суб'єктом права на судовий захист.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення має тягнути за собою відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Хибним, на думку суду, є посилання позивача в обґрунтування права на позов про оскарження дій, оскільки право звертатися до суду так чи інакше повинно залежати від конкретних юридичних зв'язків та правовідносин між суб'єктами, однак в жодному разі не від загрози або потенційної можливості їх виникнення.

Тому у даному випадку не можуть порушуватись права позивача з боку відповідача, а відтак суд не має правових підстав для задоволення цього позову, оскільки обов'язковою умовою визнання дій протиправними є порушення у зв'язку з їх вчиненням прав та охоронюваних законом інтересів осіб - позивача у справі цим органом.

Такі дії і рішення відповідача можуть бути предметом дослідження в іншій справі на ряду інших доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Оскільки під час вирішення справи по суті судами обох інстанцій допущені порушення норм матеріального права, то скаргу позивача слід задовольнити.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу прокурора Гадяцького району Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволені позову Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" до Прокуратури Гадяцького району Полтавської області, прокурора Гадяцького району Полтавської області Сагайдачного І. С. про визнання дій протиправними та скасування постанови про проведення перевірки відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: