Ухвала суду № 55908710, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/2282/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015 р.

у справі № 814/3149/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

до Миколаївської митниці ДФС

за участю : Прокуратури Миколаївської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Миколаївська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.07.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015 р. у справі № 814/3149/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2016 р. касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС було залишено без руху та надано скаржнику строк до 12.02.2016 р. для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга була подана скаржником до суду касаційної інстанції після внесення змін до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (редакція діє з 01.09.2015) Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015, ст. 4 Закону № 3674-VI у новій редакції передбачає, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги суб'єктом владних повноважень на рішення суду за позовною заявою майнового характеру, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У редакції закону, що діяв на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, розмір ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру складав: 1 % ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімум доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становило 51 грн. та 1700 грн. відповідно.

Отже, розмір ставки, який підлягав сплаті при зверненні позивача з позовом до суду першої інстанції складав 1064,53 грн. Таким чином, за подачу касаційної скарги розмір ставки складає 1277,43 грн., що становить 120% розміру ставки, що підлягала сплаті при зверненні з позовом до суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником додано квитанцію № 0.0.501993001.2 від 09.02.2016 р., з якої вбачається, що сума сплати судового збору складає 4,08 грн., в той час як у даній справі предметом розгляду є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, сума грошового зобов'язання за якими становить 106 453,32 грн., а відтак за подачу касаційної скарги скаржнику необхідно було сплатити 1277,43 грн. та надати оригінал документу про сплату судового збору. Крім того, скаржнику необхідно було надати копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі із зазначенням їх найменування та адреси.

У встановлений вказаною ухвалою строк та станом на 17.02.2016 р., вимоги даної ухвали скаржником виконано не в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвалb від 25.01.2016 р., суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Миколаївській митниці ДФС.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного І.В. Приходько

суду України