Ухвала суду № 55908666, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/61210/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Кузниченка Д.Л.

відповідача - Богів Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014

та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2014

у справі № 804/5403/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інетрпайп Ніко Тьюб»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інетрпайп Ніко Тьюб» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000272210 від 26.11.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів протиправності його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Інетрпайп Ніко Тьюб» у декларації за вересень 2013 року щодо сум бюджетного відшкодування, складено акт № 293/22.1- 35537363 від 08.11.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 33.1 ст. 33, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту вересня 2013 року на 3 825 738 грн., що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 ПК України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту вересня 2013 року на загальну суму 3 825 738 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 26.11.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000272210 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 3 825 738 грн.

Висновок про порушення, зафіксовані в акті перевірки податковим органом зроблено на підставі того, що ТОВ «Інетрпайп Ніко Тьюб» включило до складу податкового кредиту за вересень 2013 року суму податку на додану вартість по операціях з постачання газу НАК «Нафтогаз України» за березень 2013 року в розмірі 3 825 737,50 грн. згідно податкової накладної від 31.03.2013 № 7903, яка не була зареєстрована постачальником газу НАК «Нафтогаз України» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Інетрпайп Ніко Тьюб» набуває за договором поставки газ для своїх виробничих потреб у НАК «Нафтогаз України», який виписав податкову накладну від 31.03.2013 № 7903 на суму ПДВ 3 825 738 грн., однак на момент виписки та отримання податкової накладної, жодних документів, що свідчать про поставку в березні 2013 року газу не було.

Акт прийому-передачі, що підтверджує дійсність поставки газу, був отриманий позивачем тільки у вересні 2013 року.

Сума ПДВ в розмірі 3 825 738 грн. до податкового кредиту звітного періоду за березень 2013 року не відносилася, а була включена до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за вересень 2013 року.

18.10.2013 позивач по електронній пошті подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період - вересень 2013 року та Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну». Листом була надана копія податкової накладної від 31.03.2013 № 7903 на суму ПДВ 3 825 738 грн. та копія акту прийому-передачі газу за березень від 31.03.2013.

В судовому порядку встановлено, що згідно акту звірки взаємних розрахунків від 19.04.2014, оплата поставки товару (газу) між сторонами відбулась у січні 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, заява зі скаргою на продавця товарів/послуг, який відмовився надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі додана до податкової декларації за звітний податковий період, надає платнику податку право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

З огляду на викладене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року суму сплаченого податку в розмірі 3 825 738 грн., з урахуванням строку 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, а тому судами попередніх інстанцій вірно зазначено про помилковість прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний