Постанова № 55908259, 10.02.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року Справа №903/1083/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 25 листопада 2015 року у справі №903/1083/15 (суддя Бондарєв С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС"

до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА,

- Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області

про стягнення 30 696,21 грн.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2015 року, рішенням господарського суду Волинської області було задоволено позов ТОВ "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС" до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА, - ГУ державної казначейської служби України у Волинській області, про стягнення 30696,21 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 30696,21 грн., з яких 16596,63 грн. - основного боргу, 12860,48 грн. - інфляційних втрат, 1239,10 грн. - 3% річних і 1218,00 грн. - судового збору.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки у ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства не було можливості провести розрахунок з ТОВ "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС" у звязку з ненадходженням коштів від головного розпорядника - Волинської ОДА за відповідною програмою.

Позивач, підписуючи Договір, погодився на те, що розрахунок буде проводитись після надходження коштів відповідачу від замовника - Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА, усвідомлюючи можливість настання обставин, які не залежать від відповідача, оскільки він є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і відповідальним виконавцем державної програми.

Крім того, розрахунки, зроблені позивачем по стягненню з відповідача сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, судом до уваги братись не повинні у звязку з безпідставністю цих вимог з огляду на те, що порядок розрахунку, який визначений Договором субпідряду №5, відповідачем не порушений, тому з його сторони відсутнє прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті виконаних робіт.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

24 грудня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 27 січня 2016 року.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

03 жовтня 2013 року, між Департаментом агропромислового розвитку Волинської обласної держаної адміністрації, як замовником-розпорядником коштів, Заболоттівською селищною радою, як замовником, та ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства, як виконавцем, було укладено Договір на здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської селищної ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) №10/13/77 (надалі Договір №10/13/77), відповідно до умов якого замовники доручають, а виконавець забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору вартістю 29542,00 грн., здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської селищної ради (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі) власника меліоративної мережі (Заболоттівської селищної ради. (а.с.26-28)

На виконання умов Договору №10/13/77, ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства, як підрядником, та ТОВ "Гідротех-Плюс", як субпідрядником, було укладено Договір субпідряду №5 за 2013 року, відповідно до умов якого підрядник доручає, а субпідрядник своїми силами та засобами згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами даного договору субпідряду забезпечує на свій ризик на виконання у встановлений строк та належної якості роботи: "Здійснення заходів щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (капітальний ремонт внутрішньогосподарської меліоративної мережі)" з матеріалів підрядника з договірною ціною, яка складає 29542,00 грн. (а.с.11-13)

Пунктом 3.1. Договору субпідряду №5 визначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до завершення робіт на об'єкті. Строки виконання робіт при будівництві об'єкту складає: початок та закінчення робіт протягом 2013 року.

Згідно п.4.3. Договору субпідряду №5, підрядник здійснює щомісячно або при необхідності проміжні платежі за виконанні роботи на підставі акту (форми КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт (форма КБ-2в) формує субпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику підрядника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник на протязі трьох днів перевіряє достовірність акту підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

У відповідності до п.4.5. Договору субпідряду №5, вартість підрядних послуг з управління, організації та обслуговування будівельного процесу складає 2% від загальної вартості виконаних робіт.

ТОВ "Гідротех-Плюс" виконало умови Договору субпідряду №5 та провело роботи по капітальному ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі щодо запобігання підтопленню населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сільської ради Ратнівського району Волинської області на загальну суму 28951,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми №КБ-3 за жовтень 2013 року (а.с.14) та актом приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в за жовтень 2013 року (а.с.5-16), які підписані сторонами та скріплені печатками.

27 серпня 2014 року, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про вимогу сплатити борг в сумі 28951,00 грн., яку в цей же день було отримано останнім. (а.с.17)

24 вересня 2014 року, відповідач, у відповіді на претензію №1 вказав, що відповідно до п.4.1 Договору субпідряду №5, фінансування робіт здійснюється підрядником за рахунок коштів замовника, після їх надходження від замовника у відповідності з календарним планом та надходженням коштів з державного бюджету. Кошти від замовника на рахунок ОСОБА_1 МУВГ не надходили, а тому на рахунок ТОВ "Гідротех-плюс" не перераховувалися. (а.с.18)

01 вересня 2014 року, між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач погодився про свою заборгованість перед позивачем у розмірі 28 951,00 грн. (а.с.19)

23 вересня 2014 року, відповідач платіжним дорученням №764 від 18 вересня 2014 року на суму 12354,37 грн. частково оплатив виконані позивачем по Договору субпідряду №5 роботи. (а.с.47)

25 вересня 2015 року, ТОВ "Гідротех-плюс" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства про стягнення 32638,69 грн., з яких 16596,63 - основного боргу, 12860,48 грн. - інфляційних втрат, 1239,10 грн. - 3% річних, 1942,48 грн. - пені. (а.с.3-4)

04 листопада 2015 року, ухвалою господарського суду Волинської області було залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА та ГУ державної казначейської служби України у Волинській області. (а.с.78-79)

25 листопада 2015 року, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог на суму пені в розмірі 1942,48 грн. та просив стягнути з відповідача 30696,21 грн., з яких: 16596,63 грн. - основної заборгованості за виконані позивачем роботи згідно Договору субпідряду №5 за 2013 рік, 1239,10 грн. - 3% річних за період з 01 листопада 2013 року по 31 серпня 2015 року та 12860,48 грн. - суми індексу інфляції за період з листопада 2013 року по серпень 2015 року (включно). (а.с.98)

25 листопада 2015 року, рішенням господарського суду Волинської області, виходячи з зменшеного розміру позовних вимог 30696,21 грн., шляхом відмови від вимог по стягненню 1942,48 грн. - пені, яке прийнято судом, було повністю задоволено позовні вимоги ТОВ "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС" до ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент агропромислового розвитку Волинської ОДА, ГУ державної казначейської служби України у Волинській області, про стягнення 30696,21 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25 листопада 2015 року), стягнуто з відповідача на користь позивача 30696,21 грн., з яких: 16596,63 грн. - основного боргу, 12860,48 грн. - інфляційних втрат, 1239,10 грн. - 3% річних і 1218,00 грн. - судового збору. (а.с.118-122)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

За приписами ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони спору уклали Договір субпідряду №5, згідно якого Ратнівське міжрайонне управління водного господарства надало завдання субпідряднику - ТОВ "Гідротех-Плюс" по виконанню робіт з капітального ремонту внутрішньогосподарської меліоративної мережі вартістю 29542,00 грн. для здійснення заходів щодо запобігання підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь на території Заболоттівської сільради Ратнівського району Волинської області.

У жовтні 2013 року, ТОВ "Гідротех-Плюс" виконало передбачені Договором субпідряду №5 роботи на загальну суму 29542,00 грн. і дані роботи були прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, підписаний акт виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року (форма №КБ-2в) на вказану суму та відповідач погодився з їх вартістю, підписавши довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2013 року (форма №КБ-3). (а.с.14-16)

Відповідно до ст. 854 ЦК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Проте, відповідач, прийнявши виконані позивачем роботи, свої зобовязання по Договору субпідряду №5 виконав не в повному обсязі, сплативши платіжним дорученням №764 від 18 вересня 2014 року за проведені роботи лише 12354,37 грн., чим допустив заборгованість перед позивачем у розмірі 16596,63 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених умов (неналежне виконання).

Тому, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за проведені останнім за Договором субпідряду №5 роботи у розмірі 16596,63 грн. та про задоволення в цій частині позовних вимог, оскільки вони підставні обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Посилання відповідача на відсутність надходжень з бюджету колегією суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа ВГС України від 15 березня 2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" від 13 липня 2012 року, за змістом ч.2 ст. 617 ЦК України, ч.2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терм ЛТД", Чечеткін та Юліус проти України від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобовязання. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі №11/446)

Також, позивач просить господарський суду стягнути з відповідача на його користь, крім суми основної заборгованості, 1 239,10 грн. - 3% річних за період з 01 листопада 2013 року по 31 серпня 2015 року та 12 860,48 грн. - інфляційних втрат за період з листопада 2013 року по серпень 2015 року (включно).

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок нарахування річних та суми індексу інфляції за періодами, вказаними позивачем, задоволив їх у повному обсязі.

При цьому, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року не містять дати підписання зазначених документів, а Договір субпідряду №5 не містить умов щодо строку оплати виконаних підрядних робіт, тобто сторонами не було визначено строк виконання зобовязання по оплаті.

Відповідності до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки позивачем відповідачу направлялась претензія №1 про вимогу сплати боргу у розмірі 28951,00 грн., яка була останнім отримана 27 серпня 2014 року, то за приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, у відповідача виник обовязок по оплаті боргу до 03 вересня 2014 року.

Ратнівське міжрайонне управління водного господарства не виконало свого обовязку по сплаті боргу, а тому з 04 вересня 2014 року воно є таким, що прострочило виконання зобов'язання по оплаті боргу і з цього часу слід нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України..

Згідно абзаців п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17 липня 2012 року, зі змінами, при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 01 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 01 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України №52/30 від 01 лютого 2012 року).

Отже, 3% річних з суми 28951,00 грн. слід обраховувати за період з 04 по 23 вересня 2014 року, що складає - 47,59 грн. А з суми 16596,63 грн., враховуючи часткову оплату боргу у розмірі 12354,37 грн. за 23 вересня 2014 року, за період з 24 вересня по заявлений позивачем строк 31 серпня 2015 року, що складає - 466,52 грн. Таким чином, загальний розмір 3% річних складає 514,11 грн.

Щодо нарахування інфляційних витрат то їх слід починаючи з вересня 2014 року з суми боргу у 28951,00 грн., а після сплати 23 вересня 2014 року боржником коштів у розмірі 12 354,37 грн., нарахування проводити з суми 16596,63 грн. за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року включно. Розмір інфляції у вересні 2014 року склав 102,9%, а тому інфляційні витрати за цей період з суми 28951,00 грн. складають - 839,58 грн., а загальний індекс інфляції з жовтня 2014 року по серпень 2015 року склав 148,5%, тому інфляційні витрати за цей період з суми 16596,63 грн. становлять - 8052,09 грн. Таким чином, загальний розмір інфляційних витрат з вересня 2014 року по серпень 2015 року, включно, і які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складають 8891,67 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 25 листопада 2015 року до суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму нарахованої ним пені у розмірі 1942,48 грн.

Проте, згідно розяснень п.3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року, господарський суд має оцінити її, виходячи змісту такої заяви, а також - змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.

Відповідно до норм ст.22 ГПК України та розяснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених у п.3.10 постанови №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Однак, з матеріалів справи, зокрема - з позовної заяви та заяв позивача про уточнення позовних вимог - вбачається, що позивач не зменшив кількісні показники за вимогами про стягнення 1942,48 грн. пені, а відмовився від таких вимог повністю.

Отже, має місце відмова від позовних вимог про стягнення 1942,48 грн. пені, наслідком чого є припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ст.80 ГПК України, оскільки вбачається, що така відмова не суперечить законодавству та не порушує інтереси інших осіб.

У пункті 4.6. зазначеної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року, розяснено, що якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис ч.6 ст. 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не вірно оцінив зміст поданих позивачем заяв і не припинив провадження у справі в цій частині, а тому позовні вимоги ТОВ "ГІДРОТЕХ-ПЛЮС", у звязку з його відмовою у стягненні з відповідача 1942,48 грн. пені підлягають припиненню, на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За приписами ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, відповідно до п.4 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Водночас, суд правомірно відхилив заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження №14 від 26 грудня 2003 року" передбачено, що при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Так, заявником не надано документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення, також не подано доказів які підтверджували його скрутне матеріальне становище, доказів, які б свідчили про відсутність у боржника коштів на банківських рахунках, не обґрунтовано і не подано доказів на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши обєктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства слід задоволити частково, а рішення господарського суду Волинської області змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 16596,63 грн. - основного боргу, 8891,67 грн. - інфляційних втрат та 514,11 грн. - 3% річних та припинити провадження у справі в частині стягнення 1942,48 грн. пені, а решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1031,75 грн. судового збору за подання позовної заяви, а з позивача на користь відповідача частину судового збору пропорційно частково задоволеній апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства на рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 р. у справі №903/1083/15 - задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 25.11.2015 р. у справі №903/1083/15 змінити в частині розміру стягнення 3% річних, інфляційних втрат, судового збору; в частині стягнення основного боргу, виклавши резолютивну частину рішення наступним чином:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) 26002,41 (двадцять шість тис. дві грн. 41 коп.) грн., з яких 16596,63 (шістнадцять тис. пятсот девяносто шість грн.. 63 коп.) грн. - основний борг, 8891,67 (вісім тис. вісімсот девяносто одна грн.. 67 коп.) грн. - інфляційні втрати та 514,11 (пятсот чотирнадцять грн. 11 коп.) грн. - 3% річних та 1031,75 (одна тис. тридцять одна грн.. 75 коп.) грн. - судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В стягненні 724,99 грн. - 3 % річних та 3969,11 грн. інфляційних втрат відмовити.

В частині стягнення 1942,48 грн. пені провадження припинити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротех-Плюс" (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 38741313) на користь ОСОБА_1 міжрайонного управління водного господарства (смт. Ратне, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 05430343) 204,88 (двісті чотири грн.. 88 коп.) грн. - судового збору пропорційно розміру частково задоволеній апеляційній скарзі.

Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №903/1083/15 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.